РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Філатової Є.В.
При секретарі: Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення з них в солідарному порядку суму еквівалентну 20000 доларам США як безпідставно набутих коштів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона 22.09.2009 року домовилась з відповідачами про покупку у них земельної ділянки та у якості передплати сплатила їм вказану суму, але угода не відбулась, а отримані кошти відповідачі не повертають.
Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, пояснивши, що отримана сума – 20000 доларів США є завдатком або авансом за договором купівлі-продажу земельної ділянки. Залишок суми – 44000 доларів США позивачка повинна була сплатити при укладені договору, але до 09.11.2009 року вона до нотаріуса так і не з’явилась, від оформлення угоди відмовилась, тому сума не є безпідставно набутою.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини, які передбачають повернення завдатку. На думку апелянта, передана сума не може вважатись завдатком, оскільки засоби по забезпеченню основного зобов’язання здійснюються у формі, передбаченій для основного зобов’язання. Між тим, договір купівлі-продажу оформлений не був, тобто, спірна сума є не завдатком, а авансом.
В судове засідання відповідачі не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, що підтверджується телеграмою ОСОБА_3, в якій він просить відкласти розгляд справи в зв’язку з хворобою, однак документів, підтверджуючих його хворобу суду не надав, інших причин для відкладення розгляду справи не вказав. ОСОБА_4 свої причини неявки в судове засідання та причини неявки в судове засідання свого представника не повідомила всупереч ч.2 ст.77 ЦПК України. Колегія суддів причини неявки в судове засідання відповідачів не визнає поважними і вважає можливим розгляд справи у їх відсутності у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
_________________________________________________________________________
Справа №22-ц/0190/5052/11 Головуючий у першій
інстанції, суддя – Короткова Л.М.
Доповідач, суддя – Чистякова Т.І.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачка обрала неправильний шлях захисту своїх прав, оскільки на правовідносини, що склались між сторонами, не розповсюджуються положення статті 1212 ЦК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не засновані на законі.
Так, із матеріалів справи вбачається, що між сторонами первинно виникли правовідносини щодо купівлі- продажу земельної ділянки. В рахунок вартості земельної ділянки в якості передплати позивачка передала відповідачам 20 тисяч доларів США, що підтверджується розпискою. В разі не укладення договору купівлі- продажу вказаної земельної ділянки не пізніше 07 листопада 2009року, відповідачі зобов’язалися повернути гроші до 10 листопада 2009року.( а.с.19)
Вказані обставини сторони не заперечують.
В обумовлені в розписці строки сторони договір купівлі- продажу земельної ділянки не уклали, до 10 листопада 2009року відповідачі гроші не повернули. Отже, після спливу вказаного строку підстава, на якій відповідачі набули спірну суму коштів, відпала, тому відповідачі повинні були повернути кошти позивачці, однак вони цього не зробили.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави( безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Вказана норма закону застосовується до усіх вимог щодо повернення безпідставного збагачення незалежно від підстав їх виникнення та наявності вини, тому вимоги позивачки щодо стягнення з відповідачів 20 000доларів США обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Оскільки гроші були отримані в іноземній валюті, то у відповідності до ст. 533 ЦК України вони підлягають стягненню у гривнях за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Довідкою банку «Фінанси та кредит» підтверджується офіційний курс долара США по відношенню до української гривні по курсу НБУ ( а.с.6), відповідно до якого 20000доларів США складає 159200грн ( 20000 х 7,9624)
Згідно ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними ( ст.536 ЦК України)
Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прострочення грошового зобов’язання складає з 10.11.2009року по 12.04.2011року, три проценти за вказаний період складає 6791грн 08 коп.( 159200 х3% х519 днів : 365днів).
Зазначені суми підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів.
Що стосується позовних вимог про стягнення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, то вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки індекс інфляції, встановлений до грошової одиниці України – гривні, не може бути використаний до іноземної валюти – долара.
У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати.
Відповідно до п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 309 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 суму авансу 159200грн, три відсотки річних 6791грн 08 коп, а всього 165999 грн 08 коп. В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 60 грн витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи та по 850грн судових витрат з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Любобратцева Н.І. Філатова Є.В.