РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Філатової Є.В.
При секретарі: Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 березня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на спільне майно,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності останньої на ј частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на цю частину ділянки, та стягнути з неї на користь відповідачки 5835, 95 грн. вартості цієї частини ділянки.
Позовні вимоги мотивує тим, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить 3\4 частини зазначеної земельної ділянки, а відповідачці належить 1\4 частина ділянки. Позивачка вважає, що частина земельної ділянки, яка належить відповідачці, недостатня для виділення під забудову. Крім того, сумісне існування на одній земельній ділянці неможливе через тривалі неприязні стосунки, які склались між ними. Відповідачка забезпечена іншим житлом і має інші земельні ділянки.
Відповідачка позов не визнала, пояснивши, що має трьох неповнолітніх дітей, яким у майбутньому вона бажає збудувати будинок, оскільки іншої можливості отримання земельної ділянки в місті в неї не буде. Свою земельну ділянку вона згодом бажає виділити та огородити.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки судом було встановлено, що спільне володіння і користування земельною ділянкою не можливо, а ця обставина є підставою для задоволення позову. Крім того, на думку апелянта, судом не враховане те, що запропонований за висновком експертизи тип забудови – «блокований» не застосовується у тій місцевості, в якій розташована спірна земельна ділянка. Також апелянт вважає, що суд безпідставно не прийняв до уваги, що відповідачка має у власності земельну ділянку, на яку не встигла оформити документи, що в судовому засіданні пояснювала сама відповідачка. Апелянт також вважає, що посилання суду на те, що відповідачка має намір виділити свою частку ділянки з метою припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, є безпідставним, оскільки такого наміру відповідачкою висловлено не було.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК ____________________________________________________________________________
Справа №22-ц/0190/4918/11 Головуючий у першій
інстанції, суддя – Тихопой О.О.
Доповідач, суддя – Чистякова Т.І.
України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що спірна земельна ділянка не є неподільною, крім того припинення права власності відповідачки на частину земельної ділянки завдасть суттєвої шкоди інтересам її сім'ї.
З такими висновками суду не погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Так, із матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.04.2010 року ОСОБА_2 належить 3\4 частини земельної ділянки загальною площею 0,0874 га по АДРЕСА_1 На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.10.2010 року ОСОБА_3 належить 1\4 частина вказаної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 365 ЦК України, яка регулює можливість припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Правовий аналіз цієї норми свідчить про те, що законодавець визначив чотири самостійні підстави, кожна з яких окремо може слугувати приводом для припинення права власності на частку в спільному майні.
Проведеною по справі судовою будівельно-технічною експертизою № 3398 від 26.01.2011 року визначено, що спірна земельна ділянка не являється неподільною. Розмір 1\4 частки земельної ділянки складає 218,5 кв.м. З врахуванням розмірів цієї ділянки можливі варіанти виділу 1\4 частини для будівництва і обслуговування на виділеній частині жилого будинку. Експертом запропоновані варіанти виділу.
Проводячи експертне дослідження та пропонуючи варіанти виділу, експерт виходив з того, що спірна земельна ділянка є вільною від забудови, оскільки розташовані на ній житловий будинок та господарські будівлі є самовільним будівництвом. Між тим, вказаною експертизою також встановлено, і сторони не заперечують того, що спірна земельна ділянка фактично не є вільною, на ній розташовані закінчені будівництвом двоповерховий житловий будинок та господарські споруди. Площа земельної ділянки, зайнятої під забудовою складає 326,8 кв.м. На земельній ділянці, яку експертом запропоновано виділити відповідачці за першим варіантом розташовані три господарські споруди. ( а.с.106)
В судовому засіданні апеляційного суду АР Крим позивачка пояснила, що вона з молодшою донькою проживає у вказаному будинку та в теперішній час займається оформленням відповідних документів щодо прийняття до експлуатації житлового будинку та господарських споруд.
Із державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що на спірній земельній ділянці встановлена зона обмеження розміром 0,0098га ( а.с.13, 101- 108) Крім того, згідно довідки голови комітету територіального самоврядування "Каменка" на вільній від забудови спірній ділянці, яку експертом запропоновано виділити відповідачці за другим варіантом, проходять підземні водопровідні труби.( а.с.196)
Згідно державного акту, цільовим призначенням спірної земельної ділянки є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд не врахував, що виділення земельної ділянки відповідачці з розмірами 218,5 кв.м і конфігурацією, як то запропоновано експертом, з урахуванням встановлених обмежень, фактично позбавить відповідачку можливості використовувати вказану ділянку за її цільовим призначенням. Судом також не враховано, що частка відповідачки, в порівнянні з часткою позивачки, є незначною.
Крім того, судом встановлено, і сторони вказаний факт не заперечують, що спільне володіння і користування земельною ділянкою неможливо у зв’язку з тривалими неприязними відношеннями, які склались між сторонами.
Що стосується висновків суду відносно того, що припинення права власності на частину земельної ділянки, яка належить відповідачці, завдасть суттєвої шкоди інтересам її сім'ї, оскільки відповідачка не має інших земельних ділянок та будь - якого нерухомого майна, то ці висновки спростовуються матеріалами справи.
Так, рішенням Трудівської сільської ради Сімферопольського р-на АР Крим від 23.10.2009року відповідачці передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд розміром 0,1000 га за адресою АДРЕСА_2.( а.с.195) Згідно рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим від 28.01.2000року № 100 чоловікові відповідачці ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку розміром 600 кв.м. та в довгострокову оренду земельну ділянку розміром 100 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_4 є забудовником за адресою АДРЕСА_4. За вказаною адресою відповідачка зареєстрована з червня 1999року. ( а.с. 25, 26, 27, 30, 116). Відповідачка не заперечувала, що вона з чоловіком добудовують житловий будинок і проживають за вказаною адресою.
За таких обставин доводи відповідачки стосовно того, що припинення права власності на земельну ділянку розміром 218,5 кв.м. завдасть суттєвої шкоди інтересам її сім'ї, не відповідають дійсності і спростовуються вищенаведеними доказами. Припинення права на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам відповідачки та членам її сім'ї, оскільки і відповідачка і члени її сім'ї мають у власності інші земельні ділянки, в тому числі і в межах м. Сімферополь, а спірною земельною ділянкою не користуються і там не проживають.
Відповідно до ч.2 ст. 365 ЦК України позивачка внесла на депозитний рахунок судової адміністрації вартість частки відповідачки в спірній земельній ділянці, яку визначила виходячи з нормативної грошової оцінки ( а.с.29).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для припинення права відповідачки на частку у спірній земельній ділянці з присудженням на її користь з позивачки відповідної грошової компенсації. На думку колегії суддів судом першої інстанції невірно застосовано закон, який підлягав застосуванню - ст.365 ЦК України, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 51 грн та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 березня 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити. Припинити право власності ОСОБА_3 на 1\4 частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\4 частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5835 (п’ять тисяч вісімсот тридцять п’ять) грн. 95 коп., що знаходяться на депозитному рахунку Головного управління Державної судової адміністрації в Автономній Республіці Крим.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2: витрати з інформаційно-технічного забезпечення – 120 грн., судовий збір – 51 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Любобратцева Н.І. Філатова Є.В.