АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

              Справа № 22-ц/0191/917/2011 Го         Головуючий суду першої інстанції              Бистрякова Д.С.

             Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції              Авраміді Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇН И

8 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді         Авраміді Т.С.,

                           суддів         Притуленко О.В.,

                                               Кустової І.В.,

при секретарі             Воронович К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про розірвання договору банківського вкладу, стягнення суми вкладу, процентів за договором, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 травня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Родовід Банк» (надалі Банк), у якому просить розірвати договір банківського вкладу укладеного 27 грудня 2010 року між ним та Банком, стягнути суму вкладу у розмірі 18000 грн., проценти у розмірі 390 грн. та моральну шкоду у сумі 10000 грн.

Вимоги мотивовані тим, що між сторонами 27 грудня 2010 року був укладений договір банківського вкладу, за умов якого позивач вніс, а Банк прийняв грошові кошти у розмірі 18000 грн. строком на 6 місяців та зобов’язався виплатити вказану суму та 13 % річних. 28 січня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Банку із заявою про дострокове повернення суми вкладу. Однак, Банк у порушення вимог закону та умов договору суму вкладу не повернув, що позивач вважає за порушення своїх прав та підставою для задоволення позову. Крім того позивач зазначає, що протиправними діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, розмір компенсації якої він оцінює у 10000 грн.

 Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 10 травня 2011 року позов задоволено частково: розірвано спірний договір, стягнуто з Банку на користь позивача суму вкладу у розмірі 18000 грн. та проценти у сумі 390 грн. У задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове про задоволення вказаних позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, на думку апелянта рішення ухвалено у супереч ст. 23 ЦК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 грудня 2010 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір банківського вкладу, за умов якого позивач вніс а Банк прийняв грошові кошти у розмірі 18000 грн. строком на 6 місяців та зобов’язався виплатити вказану суму та 13 % річних.

28 січня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Банку із заявою про дострокове повернення суми вкладу.

Банком у порушення умов договору та вимог закону, сума вкладу позивачу на його вимогу виплачена не була.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зазначені позовні вимоги ОСОБА_4 мотивовані порушенням Банком своїх зобов’язань за договором банківського вкладу.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Однак умови договору банківського вкладу укладеного між сторонами, не передбачають такі правові наслідки порушення Банком своїх зобов’язань, як відшкодування моральної шкоди.

Не встановлені такі наслідки і нормами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, за договором банківського вкладу.

Також не можуть бути задоволені вимог позивача про відшкодування моральної шкоди на підставі  пункту ч.5ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», яким передбачено право споживачів на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною  для життя і здоров’я людей  продукцією (виріб, товар), роботою чи послугою, що виготовляються, виконуються чи надаються у випадках, передбачених законодавством.

Таких обставин судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення  вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.

Посилання апелянта на положення ст. 23 ЦК України не модна визнати обґрунтованими, оскільки дана норма  не визначає умови відшкодування моральної шкоди у договірних правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та підстав для його скасування не містять, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1, статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення    Феодосійського міського суду АР Крим від 10 травня 2011 року – відхилити.

     Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 травня 2011 року – залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді :

Т.С. Авраміді І.В. Кустова В.О. Притуленко