АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/722/2011 Головуючий суду першої інстанції Морозова Л.М
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Полянська В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Полянської В.О.,
суддів Авраміді Т.С.,
Іщенка В.І.,
при секретарі Короткові Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Новосвітської селищної ради, Державного підприємства «Завод шампанських вин» Новий Світ» про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання рішення неправомірним та його скасування, визнання державного акту про право постійного користування недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 25 лютого 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися з позовом до Новосвітської селищної ради, Державного підприємства «Завод шампанських вин» Новий Світ», в якому просили усунути перешкоди у користуванні власністю - 12/75 частками будинку АДРЕСА_1 шляхом визнання незаконним та скасування рішення Новосвітненської селищної ради від 26 червня 2000 року, визнання недійсним державного акту І-КМ №0011040 від 26 червня 2000 року про право постійного користування земельною ділянкою.
Вимоги мотивовані тим, що позивачі є власниками 12/75 часток будинку, за адресою АДРЕСА_1, поряд з яким розташована земельна ділянка, надана рішенням Новосвітненської селищної ради від 26 червня 2000 року у постійне користування ДП «Завод шампанських вин» Новий Світ» і на яку останній отримав спірний державний акт.
Позивачі вважають вищевказане рішення незаконним, а державний акт недійсним, оскільки земельна ділянка знаходиться впритул до входу у будинок позивачів, що перешкоджає вільному проходу на АДРЕСА_1 тобто створює перешкоди у користуванні власністю.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 25 лютого 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянти посилаються на те, що судом не враховано, що прохід до АДРЕСА_1 позивачі здійснюють через земельну ділянку, яка перебуває на праві постійного користування ДП «Завод шампанських вин» Новий Світ», оскільки іншого виходу з частини належного їм жилого будинку не має, та вразі встановлення паркану будуть створені перешкоди у користуванні будинком. Крім того, суд не надав оцінки доводам позивачів про те, що з 1992 року вони використовують земельну ділянку площею 87 кв.м., яка згідно спірного державного акту відійшла у користування ДП ЗШВ «Новий Світ».
Апелянт не погоджується з висновком суду, щодо пропуску строку позовної давності, вважає його таким, що пропущений з поважних причин.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа права якої порушені, невизнані або оспорені може звернутися за захистом цих прав до суду.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Отже, особа, яка вважає, свої права порушеними, сама обирає спосіб захисту про застосування якого просить суд.
При здійсненні своїх прав особа також зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, що передбачено ч. 2 ст. 13 ЦК України.
Таким чином, обраний спосіб захисту має відповідати змісту та характеру порушеного права та приводити до його відновлення, визнання, тощо, в залежності від того про що просить позивач суд, у протилежному випадку - суд вправі відмовити у задоволенні позову.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернулись до суду за захистом права власності на 12/75 часток будинку АДРЕСА_1, які їм належать на підставі рішення Новосвітської селищної ради м. Судаку від 19 травня 2009 року (а.с. 9, 81).
Проведеною по справі судовою будівельно-технічною експертизою встановлено, що територія домоволодіння АДРЕСА_1 межує із земельною ділянкою наданою рішенням Новосвітської селищної ради від 26 червня 2000 року у постійне користування ДП «Завод шампанських він «Новий Світ» та на яку останній отримав державний акт І-КМ №0011040 від 26 червня 2000 року. При цьому, межа землекористування проходить вздовж належної родині ОСОБА_4 прибудови літер «а1», через яку позивачі здійснюють прохід на АДРЕСА_1 Таким чином, у випадку встановлення забору по межі землекористування з боку ДП «Завод шампанських вин «Новий Світ» ОСОБА_4 будуть чинитися перешкоди у користуванні будинком(а.с. 86-91).
Проте, як правильно зазначено судом, права позивачів не можуть бути захищені у спосіб на якому вони наполягають.
З акту на право постійного користування землею 1967 року, акту польового обстеження меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні ДП «Завод шампанських вин «Новий Світ» від 29 червня 1999 року, спірних рішення Новосвітської селищної ради та державного акту про право постійного користування землею від 26 червня 2000 року вбачається, що на отримані згідно спірного державного акту землі відповідач мав право постійного користування ще з 1967 року, а оскаржуване рішення Новосвітської селищної ради було прийнято у зв’язку з добровільною відмовою ДП ЗШВ «Новий Світ» від частини належних на праві постійного користування угідь, у тому числі від 6,0763 га земель жилої забудови(а.с. 20, 21, 31-38, 69-71, 157).
З матеріалів справи також вбачається, що на момент відчуження земель будинок по АДРЕСА_1 9а позивачам не належав та взагалі не мав статусу окремого жилого будинку. Адреса АДРЕСА_1 та статус жилого будинку було присвоєно будовам літер Б-б, розташованим на території домоволодіння АДРЕСА_1 лише у 2003 – 2004 роках, після чого у 2005 році в процесі приватизації позивачі здобули право власності на квартиру №1 у вказаному будинку(а.с.8,9, 39, 79, 80, 80 зворот, 81).
Таким чином, на момент прийняття Новосвітською селищною радою оскаржуваного рішення та отримання ДП ЗШВ «Новий Світ» спірного державного акту, право власності позивачів, за захистом якого вони звернулися до суду порушено не було, а відтак підстав для задоволення позову не має.
Твердження апелянтів про те, що їм неможливо забезпечити вільний доступ до будинку в інший спосіб ніж заявлено в позові є неспроможними, оскільки матеріали справи взагалі не містять жодних доказів про те, що ДП ЗШВ «Новий Світ» чинить позивачам перешкоди у виході на АДРЕСА_1 До того ж, згідно ст.ст. 401-403 ЦК України, у разі наявності перешкод, вільний доступ до будинку можливо забезпечити шляхом встановлення земельного сервітуту, проте із такими вимогами позивачі до відповідачів не зверталися, та не ставили відповідних вимог у суді.
З оглядом на наведене колегія суддів вважає, що обраний позивачами спосіб захисту не відповідає змісту та характеру порушеного права, що також є підставою відмови у позові.
Колегія суддів також вважає неспроможними й доводи апелянтів про те, що згідно спірного держакту ДП ЗШВ «Новий Світ» відійшла земельна ділянка розміром 87 кв.м., на яку мають право позивачі, оскільки згідно акту на право постійного користування землею 1967 року, акту польового обстеження меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні ДП «Завод шампанських вин «Новий Світ» від 29 червня 1999 року, вказана земельна ділянка входила у склад угідь, що перебували на праві постійного користування ДП ЗШВ «Новий Світ», в той час як доказів її правомірного використання родиною ОСОБА_4 апелянтами не наведено.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно установлені фактичні обставини справи, на підставі яких зроблені правильні висновки по суті позовних вимог.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не містять підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки згідно вимог ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване по суті правильне рішення з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Судацького міського суду АР Крим від 25 лютого 2011 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
В.О.Полянська Т.С. Авраміді В.І.Іщенко