АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/10/2011 Головуючий суду першої інстанції Зверев Г.С.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Полянська В.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Полянської В.О.,
суддів Авраміді Т.С.,
Іщенка В.І.,
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ГУ МВС України в АР Крим про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом скасування реєстрації, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 – ОСОБА_8 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 05 червня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ГУ МВС України в АР Крим про усунення перешкод у користуванні власністю – будинком АДРЕСА_1 шляхом примусового зняття відповідачів з реєстрації за вказаною адресою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу придбала у ОСОБА_9 жилий будинок АДРЕСА_1, однак вільно розпоряджатися цим будинком вона не може, оскільки відповідач у добровільному порядку не знявся з реєстрації за вказаною адресою. Крім того, на початку 2009 року позивачка дізналася, що в будинку прописаний ОСОБА_7, про що ОСОБА_9 не повідомив її при укладенні договору.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 05 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені, усунено їй перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом зобов’язання Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ГУ МВС України в АР Крим зняти ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 – ОСОБА_8., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Ленінського міського суду АР Крим від 05 червня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апелянт вказує на те, що відповідач ОСОБА_6 не був сповіщений належним чином, про час і місце розгляду вказаної справи та не зміг подати свої заперечення на позов. У зв’язку з цим судом не враховано те, що ОСОБА_6 оскаржує у суді приватизацію будинку АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу цього будинку, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 13 вересня 2006 року.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація відповідачів у жилому будинку АДРЕСА_1 Ленінського району АР Крим, який належить на праві власності позивачу, перешкоджає останній здійснювати свої права розпорядження та користування вказаним будинком.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у ході судового розгляду, а також вимогам чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається що ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу № 640 від 13.09.2006 року придбала у ОСОБА_5 жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, та за договором купівлі-продажу № 641 від 13.09.2006 року земельну ділянку площею 0,1400 гектарів за тією ж адресою для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.6,7).
Згідно витягу з Державного реєстру правочинів, на підставі указаного договору купівлі продажу за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на зазначений жилий будинок (а.с. 10).
З матеріалів справи також вбачається, що в належному ОСОБА_4 будинку зареєстровані його колишній власник ОСОБА_9, а також ОСОБА_7 (а.с. 18, 19).
Положеннями ст. 383 ЦК України, ст.ст. 150, 155 ЖК України передбачено право власника будинку використовувати його для особистого проживання та проживання членів його сім’ї, а також право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_7 має право користуватися жилим будинком за адресою своєї реєстрації є безпідставними, оскільки сама по собі наявність чи відсутність реєстрації особи за певною адресою не свідчить про місце його проживання та не має вирішального значення про наявність чи відсутність в особи права проживати у певному місці.
Крім того, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 17 травня 2010 року, було встановлено, що на момент приватизації ОСОБА_5 будинку за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 не зберігалося право на користування цим будинком та він не входив до кола осіб, які відповідно до закону мали право на приватизацію зазначеного будинку.
Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не є членами сім’ї позивача, не проживають та не користуються будинком, в якому зареєстровані, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що така безпідставна реєстрація обмежує право власності ОСОБА_4, не дозволяє їй у повному обсязі здійснювати своє право власності на вказаний будинок.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження, тобто захищати своє право власності від порушень, навіть не пов’язаних із позбавленням володіння.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність усунення ОСОБА_4 перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом припинення реєстрації відповідачів у будинку позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта про те, що спір було вирішено судом за відсутності ОСОБА_6, без належного сповіщення про день та час розгляду справи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки згідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті судове рішення яке відповідає вимогам законодавства.
За таких обставин підстав до скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 05 червня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ГУ МВС України в АР Крим про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом скасування реєстрації – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
В.О.Полянська Т.С. Авраміді В.І.Іщенко