АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/570/2011 Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Полянська В.О.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Полянської В.О.,
суддів Авраміді Т.С.,
Іщенка В.І.,
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Кримської митниці до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Кримської митниці на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 лютого 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року заступник прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Кримської митниці звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов мотивований тим, що постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 15 січня 2009 року ОСОБА_4 був визнаний винним в скоєнні ДТП, яка сталася 25 грудня 2008 року та в результаті якої був пошкоджений, належний Кримській митниці автомобіль ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1. Звітом експертної оцінки від 30 січня 2009 року визначена вартість відновлювального ремонту авто на суму 32 613,64 грн. Завдані ДТП збитки на суму 13 342,80 грн. були відшкодовані страховою компанією АТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача. Однак, решта збитків на суму 19 270,84 грн. залишилися не відшкодованими, у зв’язку з чим позивач просив стягнути вказану суму з ОСОБА_4 як заподіювача шкоди.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 04 лютого 2011 року позов заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Кримської митниці до ОСОБА_4 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Кримської митниці у відшкодування матеріальної шкоди 510 грн. В задоволенні решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та збір на ІТО у сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі Кримська митниця, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення Феодосійського міського суду АР Крим та задовольнити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_4 19 270,84 грн.
В обґрунтування доводів апелянти посилаються на те, що судом не в повній мірі з’ясований характер спірних правовідносин та закон, що їх регулює. Зокрема, суд не звернув уваги на те, що між Кримською митницею та ОСОБА_4 виникли правовідносини із заподіяння шкоди, яка не була відшкодована в повному обсязі, у зв’язку з чим при вирішенні спору були порушені вимоги ст. 22 ЦК України.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги Кримської митниці частково та стягуючи з ОСОБА_4. 510 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням вимог ст. 30 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 8.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24 листопада 2003 року, матеріальна шкода, спричинена ДТП Кримській митниці, за винятком франшизи, вже відшкодована страховою компанією АТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Відповідно до статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно статті 30 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик.
Таким чином при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню в зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають вартість транспортного засобу, вартість його ремонту і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту; при цьому розмір страхового відшкодування залежить і від того, чи погоджується власник транспортного засобу на визнання такого транспортного засобу фізично знищеним.
Також, за статтею 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як правильно установлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи 25 грудня 2008 року з вини відповідача ОСОБА_4 сталася дорожньо транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений належний Кримській митниці автомобіль ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_1.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована АТ «Українська пожежно-страхова компанія», за замовленням якої 30 січня 2009 року було проведено експертну оцінку вартості автомобіля ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_1 та установлено, що вартість відновлювального ремонту авто на суму 32 613,64 грн. перевищує його ринкову вартість до ДТП яка становила 17 491,20 грн.
Учасники ДТП погодилися з результатами проведеної оцінки, однак від визнання автомобіля фізично знищеним Кримська митниця відмовилася.
За вказаних обставин, відповідно до п. 30.1, п. 30.2 ст. 30 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року, власникові пошкодженого транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплатило Кримській митниці страхове відшкодування в розмірі 13 342, 80 грн., що дорівнює різниці між вартістю автомобіля до ДТП з урахуванням витрат на його транспортування та вартості залишків автомобіля після ДТП та франшизи (17 491,20 грн. + 400 – 4038,40 грн. – 510 грн.).
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що виплачене страховою компанією АТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхове відшкодування за винятком франшизи повністю компенсувало завдану позивачу у зв’язку з ДТП шкоду.
Оскільки 510 грн. франшизи не було страховою компанією АТ «Українська пожежно-страхова компанія» відшкодовано, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув вказану суму з ОСОБА_4
Таким чином, твердження апелянта про необхідність стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту є неспроможними, оскільки не ґрунтуються на зібраних по справі доказах та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кримської митниці - відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Кримської митниці до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
В.О.Полянська В.І.Іщенко Т.С.Авраміді