АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/706/2011 Го Головуючий суду першої інстанції Цветков О.Я.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Авраміді Т.С.,
суддів Притуленко О.В.,
Приходченко А.П.,
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про розірвання кредитного договору, скасування суми нарахованої пені, фіксування суми заборгованості за кредитом в національній валюті та надання розстрочки виконання рішення суду, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2010 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.
Вимоги мотивовані тим, що 26 червня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №133-07, згідно з умовами якого, позивач надав відповідачу кредит у сумі 17840,00 Евро з кінцевим терміном повернення 25.06.2014 року зі сплатою щомісячно суми кредиту та відсотків за користування ним у розмірі 10,5% на рік згідно з Графіком погашення кредиту, що є Додатком №1 до вказаного договору. В забезпечення виконання вказаних зобов’язань між позивачем та відповідачем 26.06.2007 року був укладений договір застави автомобіля. Проте, ОСОБА_4 у порушення умов укладеного договору не виконував зобов’язань, передбачених цим договором, у зв’язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку станом на 11.10.2010 року складає 19360,88 Евро, що за офіційним курсом еквівалентно сумі 212470,07 грн. У зв’язку з тим, що ОСОБА_4 у добровільному порядку відмовляється сплатити заборгованість за кредитним договором, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19598,08 Евро, що еквівалентно 220195,01грн.
ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії АБ «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Севастополі АР Крим про розірвання кредитного договору №133-07 від 26.06.2007 року, скасування суми нарахованої пені, фіксування суми заборгованості за кредитом в національній валюті в розмірі 191689,29 грн. та надання розстрочки виконання рішення суду до грудня 2014 року, затвердивши графік погашення заборгованості, мотивуючи його збільшення курсу іноземної валюти, яке він не міг передбачити.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2011 року позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії АБ «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Севастополі АР Крим задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» суму заборгованості за кредитом у розмірі 18141,91 Евро, що еквівалентно 203833,43грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував, що змінилися умови укладеного між сторонами договору, а саме позивачу не було відомо про збільшення курсу іноземної валюти, яке він не міг передбачити, а якщо б міг не укладав би цей договір або уклав в національній валюті України. Апелянт вважає, що зміна обставин договору збільшенням курсу іноземної валюти зумовлена причинами, які ОСОБА_4, як заінтересована особа не міг усунути після їх виникнення, тому кредитний договір, укладений між ним та Банком маже бути розірваний або змінений за згодою сторін згідно ЦК України. Крім того, апелянт вважає, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні вимог щодо відстрочки виконання зобов’язань за кредитним договором до 2014 року у зв’язку із суттєвою зміною умов договору зумовлених зміною курсу іноземної валюти.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та не оспорюється сторонами 26 червня 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №133-07, згідно умов якого, Банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 17840,00 Евро з кінцевим терміном повернення 25 червня 2014 року зі сплатою щомісячно суми кредиту та відсотків за користування ним у розмірі 10,5% річних відповідно Графіку погашення кредиту, що є Додатком №1 до вказаного договору.
В забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором, між сторонами 26 червня 2007 року був укладений договір застави автомобіля марки SKODA модель Octavia Tour, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
ОСОБА_4 зобов’язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, у зв’язку з чим утворилася заборгованість.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, скасування суми нарахованої пені, фіксування суми заборгованості за кредитом в національній валюті та надання розстрочки виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таких обставин судом не встановлено.
Також підстави розірвання або зміни договору, встановлені ст. 652 ЦК України, згідно якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно визначив, що викладені у позові обставини, відповідно до наведеної норми закону, не можуть бути підставою для зміни або розірвання кредитного договору.
Зміна та розірвання спірного договору за обставинами на які посилається ОСОБА_4 (збільшення курсу іноземної валюти, яке він не міг передбачити) також не передбачені і самими умовами договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилковому висновку про те, що збільшення курсу іноземної валюти не є істотною зміною обставин, якими ОСОБА_4 керувалися при укладенні спірного договору у розумінні ст. 652 ЦК України, і не може бути підставою для зміни або розірвання договору, не можна визнати обґрунтованими.
Укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони брали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. У позичальника існувала можливість передбачення в момент укладення договорів зміни курсу гривні відносно іноземних валют, ураховуючи динаміку зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти – гривні – і її девальвації.
Крім того, положення ст.652 ЦК України пов’язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України.
ОСОБА_4, який був заінтересований в укладанні кредитних договорів, не надав достатніх доказів про те, що у зв’язку з фінансовою кризою виконання кредитного договору призвело до порушення його майнових інтересів і позбавлення його того, на що він розраховував при його укладенні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують і підстав для його скасування в частині відмови у позові ОСОБА_4 не містять.
Також колегія суддів вважає таким, що ухвалено з додержанням вимог закону, рішення в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено ОСОБА_4 свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконує, що ним не заперечується.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення суми заборгованості, яка ОСОБА_4 не оспорюється і складається з 8468,00 – заборгованість за кредитом, 6418,39 Евро – прострочена заборгованість за кредитом, 3255,52 Евро – прострочені проценти, загалом 18141,91 Евро, що за курсом НБУ становить 203833,43 гривень.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, що були встановлені судом та не спростовані відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильному висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1, статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.
Судді :
Т.С. Авраміді О.В. Притуленко А.П. Приходченко А.П.