АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/1005/2011 Головуючий суду першої інстанції Муратова Ж.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Полянська В.О.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Полянської В.О.,
суддів Авраміді Т.С.,
Іщенка В.І.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», 3-тя особа – Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 травня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі Страхова компанія), 3-тя особа ПАТ «Укрсоцбанк» із позовом про захист прав споживача, в якому просив стягнути з відповідача 80238,18 грн. страхового відшкодування.
Позов мотивований тим, що 17 жовтня 2008 року між ним та ЗАТ «СК «Веско», правонаступником якої є відповідач, був укладений договір добровільного страхування належного позивачу автомобіля MAZDA модель 3, 2008 року випуску, держномер НОМЕР_1. Згідно умов цього договору у разі настання страхового випадку, зокрема ДТП за участю застрахованого транспортного засобу, страховик зобов’язувався сплатити страхове відшкодування на користь вигодонабувача, яким за згодою сторін було визнано АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк».
18 травня 2010 року на 59 км. аш Київ-Харків за участю його автомобіля MAZDA сталася ДТП, в результаті якої автомобіль був пошкоджений. Зазначена подія визнана страховим випадком та на підставі звіту, залученого страховиком оцінювача ОСОБА_5, автомобіль визнаний фізично знищеним та визначено розмір страхового відшкодування у сумі 7 732,92 грн.
Не погоджуючись із висновком страховика про фізичне знищення автомобіля та розміром страхового відшкодування, позивач звернувся до бюро судових експертиз для проведення незалежної оцінки транспортного засобу, за результатами якої його автомобіль підлягав поновленню, а сума спричинених ДТП збитків складала 80 238,18 грн.
Посилаючись на те, що страхова виплата повинна відповідати визначеній незалежним експертом сумі спричинених ДТП збитків, просив стягнути з відповідача 80 238,18 грн. Згодом, зменшивши розмір позовних вимог просив стягнути з відповідача 59 885,08 грн. у рахунок страхового відшкодування.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 20 травня 2011 року позов ОСОБА_4 був задоволений. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 59885,08 грн. страхового відшкодування. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 травня 2011 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у позові.
В обґрунтування доводів апелянт посилається на те, що судом безпідставно застосовані до спірних правовідносин положення ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та помилково не застосовані вимоги ЗУ «Про страхування», положення укладеного сторонами договору страхування та Правила №003 «Добровільного страхування наземного транспорту», затверджені Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 18 листопада 2003 року. У зв’язку з цим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість стягнення страхового відшкодування в межах заподіяного ДТП збитку.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів 17 жовтня 2008 року між позивачем та ЗАТ «СК «Веско», правонаступником якої є відповідач був укладений договір добровільного страхування належного позивачу автомобіля MAZDA - 3, 2008 року випуску, держномер НОМЕР_1. Страхова сума, на яку був застрахований автомобіль протягом першого року строку дії договору складала 116900 грн., що дорівнювало дійсній вартості автомобіля на момент укладення договору. В наступні роки страхова сума зменшувалась на 20% від попередньої суми та протягом 2 року дії договору становила 93520 грн.
18 травня 2010 року (протягом 2 року дії договору страхування) стався страховий випадок – ДТП за участю застрахованого автомобіля, в результаті якої автомобіль отримав пошкодження. Проведеною на замовлення страховика експертною оцінкою від 31 травня 2010 року було установлено, що вартість відновлювального ремонту належного ОСОБА_4 автомобіля становить 186 767,04 грн., сума завданих ОСОБА_4 збитків дорівнює вартості автомобіля на момент ДТП та складає 107 608,82 грн.
На підставі вказаного дослідження страховиком прийнято рішення про повну конструктивну загибель автомобіля, 15 червня 2010 року визначено його утилізаційну вартість на суму 50 200 грн. та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на суму 7 732,92 грн., яка дорівнює страховій сумі для 2 року дії договору страхування за вирахуванням зносу транспортного засобу за період страхування, вартості залишків автомобіля, а також раніше сплаченого страхового відшкодування (935200 грн. – 9685,08 грн. – 50200 грн. – 25902 грн.).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про виплату недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 59 885,08 грн., суд першої інстанції виходив з того, що визначений Страховою компанією розмір страхового відшкодування є неправильним, оскільки висновки страховика про повну загибель застрахованого авто не ґрунтуються на вимогах ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та суперечить висновкам експертного товарознавчого дослідження від 18 листопада 2010 року, проведеного на замовлення страхувальника.
Проте, із такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів.
Відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Згідно п.п 24.4., 24.5 договору страхування та п. 1.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту», затверджених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 18 листопада 2003 року (далі Правила), якими керувався страховик при укладенні договору, під повною загибеллю застрахованого транспортного засобу вважаються випадки, коли вартість відновлювального ремонту перевищує 75 % дійсної вартості автомобіля на момент укладення договору страхування.
Той факт, що вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля перевищує 75% його дійсної вартості на момент укладення договору, окрім висновку експертної оцінки, проведеної на замовлення страховика, також, підтверджується й висновком експертного дослідження, проведеного на замовлення страхувальника, згідно якого вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля складає 105 144,23 грн., а сума завданих ДТП збитків з урахуванням фізичного зносу та втрати товарного вигляду авто складає 80 238,18 грн.(а.с.21-29).
При цьому відмінність експертних оцінок щодо вартості відновлювального ремонту та розміру заподіяної ДТП шкоди не має значення для правильного вирішення справи, оскільки визначена обома експертами вартість відновлювального ремонту більш ніж на 75% перевищує дійсну вартість автомобіля на момент укладення договору.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що рішення відповідача про конструктивну загибель автомобіля є цілком обґрунтованим та відповідає умовам договору та вимогам Правил.
В порушення ст. 213, 214 ЦПК України, суд першої інстанції на наведені обставини справи уваги не звернув, із характером спірних правовідносин та законом, що їх регулює не визначився, помилково застосував до відносин сторін ст. 30 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено повну загибель автомобіля у випадку перевищення вартості відновлювального ремонту над ринковою вартістю автомобіля до ДТП, але яка на відносини у сфері добровільного страхування не поширюється.
Висновки суду про те, що сума визначеного експертом збитку згідно висновку від 18 листопада 2010 року (80238,18 грн.) не перевищує 75% вартості автомобіля на момент ДТП (122 301,27 грн.) взагалі не мають значення для правильно вирішення спору, оскільки взяті судом показники не є чинниками, що враховуються при вирішення питання про повну загибель автомобіля.
Згідно п. 24.5 договору, п.п. 4.6, 11.9 Правил виплата страхового відшкодування при повній загибелі здійснюється в межах страхової суми з урахуванням амортизаційного зносу за період дії договору страхування та встановленої договором франшизи. Якщо, незважаючи на повну загибель транспортного засобу, Страхувальник бажає залишити транспортний засіб у своєму розпорядженні страхове відшкодування також зменшується на суму вартості залишків транспортного засобу. Крім того, п. 11.18 Правил передбачено, що у тому разі, коли протягом дії Договору страхування страхові випадки виникали неодноразово, наступне страхове відшкодування зменшується на суму попередньо виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 не погодився з рішенням відповідача про конструктивну загибель автомобіля та вирішив залишити його собі, а сума страхового відшкодування в розмірі 25902 грн. була виплачена позивачу раніше за попереднім страховим випадком, колегія суддів приходить до висновку, що визначене відповідачем страхове відшкодування на суму 7 732,92 грн. є обґрунтованим, підстав для задоволення позову ОСОБА_4 колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, заслуговують на увагу, що згідно вимог ч. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 88 ЦПК України скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відповідно змінює розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів виходить з того, що зміст правовідносин та наявність спеціальних законів у сфері страхування взагалі виключають можливість розповсюдження на ці правовідносини загального Закону України «Про захист прав споживачів». Тобто, позивача не може бути звільнено від сплати судових витрат у зв’язку з посиланням на ЗУ «Про захист прав споживачів».
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду із позовом судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачені не були, вони підлягають стягненню з нього в дохід держави за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в порядку ст. 82, 88 ЦПК України.
Крім того, за результатами апеляційного перегляду, в дохід держави з позивача слід стягнути судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді, оскільки під час розгляду справи було установлено, що відповідні витрати були сплачені апелянтом на неналежні реквізити.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу «Страхова компанія «АХА Страхування» - задовольнити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 травня 2011 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», 3-тя особа – Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про стягнення страхового відшкодування – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 598 грн. 85 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, не сплачених під час звернення до суду із позовом.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 299 грн. 43 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
В.О.Полянська Т.С.Авраміді В.І.Іщенко