АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/992/2011 Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Полянська В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Полянської В.О.,
суддів Авраміді Т.С
Іщенка В.І.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4, діючій в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Комунального підприємства «Залив», Берегової сільської ради, виконавчого комітету Берегової сільської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ТПБ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 26 травня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2008 року ОСОБА_4, в інтересах малолітньої ОСОБА_5 звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що проживаючі в пансіонаті по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_6, 22 липня 2008 року малолітня дочка позивачки впала у відкритий люк, який відноситься до вказаного будинку та отримала травму ноги. З цього приводу дитина потрапила до лікарні, де проходила стаціонарне лікування з 22.07.2008р по 30.07.2008р. Компенсувати матеріальну та моральну шкоду за отриману дитиною травму відповідачка відмовилася.
Позивачка просила відшкодувати їй спричинену матеріальну шкоду, яка виявилася в витратах на лікування її дочки в сумі 2103 грн., а саме: 949 грн.07 коп. – витрати на ліки, 780 грн. - витрати на благодійні внески, 178,85: грн. - витрати на посилене харчування; 158 грн. - витрати на замовлену експрес пошту, 38 грн. – довіреність. За спричинену моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях за стан здоров’я дитини, зіпсованому відпочинку, позивачка просила стягнути 20000 грн.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 26 травня 2011 року позов ОСОБА_4, діючої в інтересах малолітньої ОСОБА_8, був задоволений частково. Стягнуто з ТОВ «Партнер ТПБ» на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої малолітній ОСОБА_5 – 949,07 грн., у відшкодування моральної шкоди – 1000 грн., документально підтверджені судові витрати у сумі – 89,50 грн., всього – 2038 грн. 57 коп. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Партнер ТПБ» на користь держави недоплачену суму збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 90 грн.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду та стягнути з відповідача 20000 грн. моральної шкоди.
Апелянт посилається на те, що суд стягуючі моральну шкоду в розмірі 1000 грн., не врахував глибину моральних страждань позивачки і її дитини та неправильно визначився з розміром моральної шкоди.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду в частині стягнення суми матеріальної шкоди з ТОВ «Партнер ТПБ» не оскаржується, тому перегляду в апеляційному порядку не підлягає.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що малолітня дитина отримала травму з вини ТОВ «Партнер ТПБ», яким самочинно побудована вигрібна яма, в люк якої потрапила нога дитини, тому саме він повинен нести відповідальність за спричинення шкоди.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у ході судового розгляду, а також вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала при наявності її вини.
Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_5 22.07.2008 року біля 21 години перед домоволодінням АДРЕСА_1 отримала тілесне ушкодження середньої треті правої голені в результаті попадання ноги у відкритий люк. З 22.07.2008 року по 30.07.2008 року дитина знаходилася на лікуванні у Феодосійський міський дитячій лікарні, що підтверджується медичними документами (а.с. 15,17).
Задовольняючи позов у частині стягнення моральної шкоди частково, суд першої інстанції виходив з того, що неповнолітня дитина у результаті зазначеної події приймала лікування, страждала.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність моральної шкоди, оскільки факт спричинення дитині тілесного ушкодження з вини ТОВ «Партнер ТПБ» підтверджений медичними документами.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачу компенсації заподіяної неповнолітньої дитині моральної шкоди, суд обґрунтовано виходив з доведеності факту заподіяння тілесного ушкодження, внаслідок чого їй заподіяні моральні страждання та переживання.
Вважаючи доведеною вину відповідача у спричиненні моральної шкоди дитині позивачці судом визначений розмір відшкодування моральної шкоди на її користь 1000 грн.
Із змісту п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" слід, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суду потрібно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями /бездіяльністю/ вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, урахував положення п.1 ч.2 ст. 23 ЦК України і принцип справедливості, добросовісності і розумності, який закріплений в п.6 ст. З ЦК України, та прийняв законне рішення, яке не підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги на переживання позивачки за здоров’я дитини, зіпсований відпочинок, які спричинили їй моральну шкоду, та не вирішив питання про відшкодування позивачці моральної шкоди, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки зазначене питання не було предметом позову та не розглядалося судом першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду на не містять правових підстав для скасування або зміни рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 26 травня 2011 року відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 26 травня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, діючій в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Комунального підприємства «Залив», Берегової сільської ради, виконавчого комітету Берегової сільської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ТПБ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
В.О.Полянська Т.С.Авраміді В.І.Іщенко