АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/954/2011 Головуючий суду першої інстанції Бердієва Б.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Авраміді Т.С.,
суддів Полянської В.О.,
Іщенка В.І.
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 10 травня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2011 року ОСОБА_4 звернулася із позовом до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів.
Вимоги мотивовані тим, що рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 26 червня 1995 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини заробітної плати до повноліття дитини, починаючи з 13 червня 1995 року. Проте, відповідач не сплачує їй аліменти належним чином, про що свідчить рішення Кіровського районного суду АР Крим від 8 грудня 2009 року про стягнення з ОСОБА_5 на її користь заборгованості з аліментів. Посилаючись на зміну матеріального становища відповідача та погіршення свого стану здоров’я, просить змінити розмір аліментів, присудивши їх у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 10 травня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволений частково. Стягнено з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 17 березня 2011 року до досягнення нею повноліття, тобто до 9 листопада 2011 року. В решті позову відмовлено. З ОСОБА_5 стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, мотивовану порушенням судом норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не взяв до уваги його матеріальне становище, наявність у нього сина та непрацездатної дружини. Крім того, суд не врахував, що суттєвою умовою для присудження аліментів у твердій грошовій сумі є відсутність регулярного заробітку (доходу), що спростовується довідкою з місця роботи апелянта, де він працює вантажником з грудня 2009 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні ОСОБА_4 та проживає з нею.
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 26 червня 1995 року з ОСОБА_5 на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання сина – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини заробітної плати до повноліття дитини, починаючи з 13 червня 1995 року.
Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив з наявності підстав для зміни розміру аліментів і присудження їх у твердій грошовій сумі.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 працевлаштований і з 1 грудня 2009 року працює у ПП «ОСОБА_9» (а.с. 39) на посаді вантажника.
Згідно довідки ПП «ОСОБА_9» від 30 квітня 2011 року дохід ОСОБА_5 з 1 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року складає 1198,33 грн.: у листопаді 2010 року – 193,55 грн., у грудні 2010 року – 197,68 грн., у січні 2011 року – 200,75 грн., у лютому 2011 року – 200,75 грн., у березні 2011 року – 200,75 грн. та у квітні 2011 року – 204,95 грн.
Як пояснив в засіданні суду апеляційної інстанції відповідач він має мінливий дохід, оскільки періодично отримує преміальні, які не носять судовому
Фактичних даних які б свідчили про отримання відповідачем ще якісь доходів ОСОБА_5 суду не надав.
Відрахування аліментів на дитину за рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 26 червня 1995 року здійснюється саме з вищенаведених доходів.
З наведеного випливає, що суд першої інстанції дійшов правильному висновку про наявність юридичних фактів для зміни розміру стягнутих аліментів і присудження їх у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач має мінливий нерегулярний дохід, а сума ? частки вищезазначених доходів відповідача є суттєво малою, значно менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому стягнення аліментів у такій формі негативно впливає на забезпечення дитини, що є суттєвою обставиною для вирішення цієї справи і являється підставою для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції положень ст.184 СК України.
Разом з тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів обставин, передбачених ст.182 СК України.
Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Визначаючи розмір аліментів у сумі 500 грн. щомісячно, суд першої інстанції виходив з сімейного стану відповідача та наявності у нього малолітньої дитини.
Однак у супереч ст. 182 СК України, судом першої інстанції, не був взятий до уваги той факт, що відповідно до ст. 84 СК України ОСОБА_5 зобов’язаний утримувати ОСОБА_7 до досягнення ОСОБА_8, 2009 року трьох років, що є суттєвою обставиною та впливає на визначення розміру аліментів.
Крім того, суд першої інстанції визначаючи дату з якого підлягають стягнення аліменти у твердій грошовій сумі – дати звернення позивачки до суду з позовом не врахував положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно якого у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
За таких обставин колегія суддів вважає, що розмір аліментів, що підлягає стягненню підлягає визначенню в сумі 400 грн. щомісячно з дня набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до п.п. 1,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не враховував у відповідача наявність малолітньої дитини не заслуговують уваги, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з урахуванням вказаних обставин.
Посилання ОСОБА_5 на матеріальне становище ОСОБА_4, то дані обставини не мають вирішального значення, оскільки згідно ст. 182 СК України визначення розміру аліментів не залежить від матеріального становища стягувача аліментів.
Також неспроможні посилання відповідача на його дохід, який складає згідно довідки ПП «ОСОБА_9» від 30 квітня 2011 року з 1 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року складає 1198,33 грн., як на підставу для відмови у позові, оскільки ОСОБА_5 є працездатним та не позбавлений права на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктами 3,4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 10 травня 2011 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, стягнутих рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 26 червня 1995 року, в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, визначивши їх у твердій грошовій сумі у розмірі 400 (чотириста) гривень щомісячно з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_4 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді:
Авраміді Т.С. Полянська В.О. Іщенко В.І.