ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/59

28.02.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Універсалкомплект»

До                Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача     

                      Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії

                       «Нафтогаз України»

Про                    стягнення 301137,34 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача                    Шемет А.О. - по дов. № б/н від 05.02.2008          

Від відповідача          Загурська О.Й. –по дов. № 814-13 від 14.08.2007

Від третьої особи      Іванцов В.М. –по дов. № 2-16д від 24.12.2007

У засіданні брали участь

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні  21.02.2008 оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Універсалкомплект»про стягнення з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»суми основного боргу у розмірі 301137,37 грн., яка виникла за договором поставки № 450-05 від 03.11.2005.

Відповідач у письмовому відзиві проти позовних вимог заперечує та пояснює наступне.  03.11.2005 між позивачем і відповідачем дійсно було укладено договір № 450-05, згідно з умовами якого позивач зобов’язувався поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, а той в свою чергу, зобов’язувався оплатити продукцію на умовах зазначених нижче. Відповідно до п. 3.5 договору, остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем після поставки продукції та підписання акта приймання-передачі продукції протягом трьох банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції –ДК «Укргазвидобування». На думку відповідача, істотним для з’ясування наявності порушеного права позивача та стягнення заборгованості за поставлену продукцію є встановлення двох юридичних фактів –виконання позивачем зобов’язання з поставки продукції та настання строку виконання зобов’язань відповідача за вказані послуги. Факт виконання позивачем зобов’язань з поставки продукції підтверджується на підставі актів приймання-передачі підписаних позивачем і відповідачем, але факт настання строку виконання зобов’язань відповідача з оплати вартості поставленої продукції за договором визначається в залежності від факту надходження грошових коштів від споживачів продукції, а саме від ДК «Укргазвидобування». Зазначає, що згідно ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи  ні (відкладальна обставина), згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, строк виконання зобов’язання відповідача зі сплати вартості поставленої продукції позивачу за договором настане тільки після перерахування грошових коштів від ДК «Укргазвидобування». У зв’язку з тим, що ДК «Укргазвидобування» не розрахувалося з відповідачем за поставлену позивачем продукцію, строк виконання зобов’язання з оплати відповідачем вартості поставленої продукції не настав, отже з боку відповідача не має місце порушення прав позивача.

Третя особа у письмових поясненнях зазначає наступне. ДК «Укргазвидобування»направило ДП «Укрнафтогазкомплект»вимогу від 28.01.2008, № 2-012-00575 щодо відшкодування збитків на суму 3 015 000,00 грн., які виникли в результаті того, що ДП «Укрнафтогазкомплект»(контрагент ТОВ «Енерго-міст») поставило третій особі бульдозер Саіегріїаг моделі О8К. Даний бульдозер потрапив в Україну контрабандним шляхом про що свідчить рішення Івано-Франківського суду від 05.02.2007 і був вилучений відділом державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 21.08.2007 № 6592 та реалізований в дохід держави. Відповідно до п. 1 ст. 661 ЦК України, у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не зміг знати про наявність таких підстав. Виходячи із вище зазначеного ДК «Укргазвидобування»немає підстав здійснювати платежі ДП «Укрнафтогазкомплект»до погашення збитків, так як сума завданих збитків третій особі  значно перевищує суму боргу.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.11.2005 між Дочірнім підприємством «Укрнафтагазкомплект»Національної Акціонерної Компанії «Нафтогаз України»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Універсалкомплект»(постачальник) було укладено договір № 450-05 (далі договір).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов’язався поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, надалі «продукцію», а  відповідач прийняти і оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.

Згідно п. 1.2. договору найменування, кількість, асортимент продукції вказані у специфікаціях (додатках), які складаються до даного договору і є його невід’ємною частиною.

Специфікацією № 1, яка є відповідним додатком та невід’ємною частиною договору, сторони погодили поставку Центраторів НТЦ-168/216 та Центраторів НТЦ-245/295 на загальну суму 180 900 грн.

Специфікацією № 2, яка є відповідним додатком та невід’ємною частиною договору, сторони погодили поставку Касет до вібросит 0,16х0,16 (3х шарові),  Касет до вібросит 0,25х0,25 (3х шарові) та Касет до вібросит 0,4х0,4 (3х шарові) на загальну суму 137 401,20 грн.

Специфікацією № 3, яка є відповідним додатком та невід’ємною частиною договору, сторони погодили поставку Башмаків колонних БП 140-ОТТМ, Башмаків колонних БП 245-ОТТМ, Башмаків колонних БП 324-ОТТМ на загальну суму 67 070 грн.

Специфікацією № 4, яка є відповідним додатком та невід’ємною частиною договору, сторони погодили поставку Зворотніх клапанів ЦКОМ 140-ОТТМ, Зворотніх клапанів ЦКОМ 168-ОТТМ, Зворотніх клапанів ЦКОМ 245-ОТТМ, Зворотніх клапанів ЦКОМ 324-ОТТМ на загальну суму 225 460,39 грн.

Згідно вказаних специфікацій, умовою оплати за поставлений товар є оплата по факту поставки.

Відповідно до п. 4.2. договору відвантаження продукції здійснюється позивачем за рознарядкою, яка підписується уповноваженою особою відповідача. У рознарядках вказуються реквізити вантажоотримувача та обсяг узгодженої до поставки партії продукції.

10.11.2005 за № 3293-09 та № 3298-09 відповідачем було виписано позивачу рознарядки на узгоджені специфікаціями № 1, № 2, № 3, № 4 продукцію.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу узгоджену специфікаціями № 1, № 2, № 3, та № 4 продукцію за видатковими накладними № № РН-0000006 від 02.12.2005 та № РН-0000009 від 27.12.2005, на загальну суму 610 831,36 грн., що підтверджується актами приймання-передачі № 1 від 02.12.2005 та № 2 від 27.12.2005

Згідно розділу 2 договору ціни на продукцію вказані у специфікаціях. Загальна сума договору складає суму підписаних специфікацій.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунки за продукцію здійснюються відповідачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідно до п. 3.2. договору умови оплати продукції: попередня оплата або оплата після поставки продукції, зазначаються в кожній специфікації.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі продукції протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції –(ДК «Укргазвидобування», ДК «Укртрансгаз», ВАТ «Укртранснафта») (третьої особи у справі).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 212 Цивільного кодексу України визначає, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи  ні (відкладальна обставина)

Умовами п. 3.5. договору сторони визначили, що строк виконання зобов»язання відповідача щодо оплати отриманої продукції - протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції, а саме від третьої особи у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем і третьою особою, споживачем - третьою особою не було перераховано та відповідно отримано відповідачем кошти за поставлену позивачем продукцію.

Враховуючи те, що кошти від споживача продукції –третьої особи відповідачу не надходили, то відсутні будь-які правові підстави вважати, що наступив строк для остаточного розрахунку відповідача з позивачем за поставлений товар по договору № 450-05 від 03.11.2005.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином,  позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Універсалкомплект»необґрунтовані та задоволенню не  підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя

В.В. Сівакова