УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Філатової Є.В.
При секретарі: Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 березня 2010 року, задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 598875грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 01.11.2010року апеляційна скарга ОСОБА_5 відхилена, вищевказане рішення суду залишено без змін.
У процесі виконання судового рішення сторони прийшли до угоди, що:
• - ОСОБА_5 з метою виконання рішення суду від 25.03.2010 року передає ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 40,000 грн.;
• - ОСОБА_5 відмовляється від будь яких вимог до ОСОБА_3 по приведенню земельної ділянки в первісний стан та стягненню грошових коштів;
• - ОСОБА_3 відмовляється від вимог відносно примусового виконання рішення суду від 25.03.2010 року в частині стягнення з ОСОБА_5 560695 грн.
Відділом державної виконавчої служби Чорноморського районного управління юстиції АРК вказану мирову угоду направлено до суду для вирішення питання про її затвердження.
Ухвалою Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2011 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_5 і ОСОБА_3, відповідно до якої ОСОБА_5 передає ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 40000 грн. і відмовляється від будь-яких вимог до ОСОБА_3 по приведенню земельної ділянки в первісний стан та стягненню грошових коштів, а ОСОБА_3 відмовляється від вимог стосовно примусового виконання рішення суду від 25.03.2010 року в частині стягнення з ОСОБА_5 560695 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаної ухвали . Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд безпідставно не прийняв до уваги те, що мирова угода між сторонами укладена з метою уникнути розділу коштів подружжя, які знаходились у ОСОБА_5 Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала порушує її права, оскільки кошти, які є предметом спору, є спільним майном подружжя. _______________________________________________________________________
Справа №22-ц/0190/4011/11 Головуючий у першій
інстанції, суддя – Стебівко О.І.
Доповідач, суддя – Чистякова Т.І
Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про визнання мирової угоди між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, суд виходив з того, що зазначена мирова угода не суперечить закону, відповідає інтересам сторін, виконання ними умов мирової угоди не порушує інтересів інших осіб.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається у письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше трьох денного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.
За положеннями ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди.
Тобто мирова угода – це досягнута між сторонами в ході судового розгляду й під контролем суду, заснована на взаємних поступках угода, яка по-новому визначає їх суб’єктивні права й обов’язки та є двостороннім волевиявленням сторін. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов’язків сторін і предмета спору. Не може визнаватися судом мирова угода, яка порушує права, свободи й охоронювані законом інтереси інших осіб.
Предметом спору є боргові зобов’язання, що виникли у ОСОБА_5 перед ОСОБА_3 Мирової угоди сторони досягли в процесі виконання рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що сума боргу, яка стягнута з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 є сумісним майном подружжя.
Між тим, ОСОБА_2 не була стороною у вищезазначеній справі та не може бути стягувачем у виконавчому провадженні по вказаній справі. Мирова угода не створює для неї будь-яких прав та обов’язків, і не порушує її права. Грошові кошти, які вона вважає сумісним майном подружжя, рішенням суду стягнуті на користь її колишнього чоловіка і вона не позбавлена права звернутися до нього з позовом про поділ майна подружжя.
Згідно з п.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу не допустивши порушення процесуального права, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Любобратцева Н.І. Філатова Є.В.