Справа № 2-710/2009 p.

УХВАЛА

про забезпечення позову

27 серпня 2009 року суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської

області І. К. Ніколаєва розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка заяву представника позивача про забезпечення позову:

Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі

Дніпропетровської обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» Киричок Г. О. про забезпечення позову Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.

В заяві вказано, що 25 червня 2009 року позивач звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 164 459, 22 гривень. Відповідач від телефонних розмов та контактів з працівниками ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» ухиляється, протягом тривалого часу ухиляється від сплати кредитної заборгованості, не бажає виконувати свої зобов’язання за кредитним договором, може розпродати своє майно.

В цей час відповідач має у власності нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1

Враховуючи те, що ціна позову є значною, а дії відповідача свідчать про те, що вона не має бажання погашати борг і в подальшому стягнення боргу з відповідача може стати не можливим, оскільки він здійснить відчуження майна, на яке може бути звернено стягнення. Так невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення.

На підставі ст. 151, 152 ЦПК України позивач просить з метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно відповідача, а саме на квартиру.

Вивчивши матеріали позову та заяву представника позивача суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому суд приймає до уваги те, що ціна позову є значною -164 459, 22 гривень, а дії відповідача свідчать про те, що вона не має бажання погашати борг і в подальшому стягнення боргу з відповідача може стати не можливим, оскільки він здійснить відчуження майна, на яке може бути звернено стягнення. Так невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення.

З метою запобігання вказаних обстави, суд прийшов до висновку, що заява є обгрунтованою, терміновою і її необхідно задовольнити та вжити заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» Киричок Г. О. про забезпечення позову Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_3, яка проживає за адресою: 52744, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер № НОМЕР_1, до вирішення судом цивільної справи по суті, заборонивши виконувати відносно арештованого майна будь-які дії по його відчуженню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п’яти днів після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.