КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2011                                                                                           № 14/66

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Суліма  В.В.

суддів:             

при секретарі:            

від прокурора не з’явився;

від комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання”: ОСОБА_1. – представник за дов. №06 вд 04.01.2011р.;

від відповідача ОСОБА_2 – представник за дов. б/н від 16.08.2011р.;

від підрозділу примусового виконання рішень: не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу

Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд”

на ухвалу Господарського суду

Чернігівської області

від 09.06.2011р.

у справі №14/66 (суддя Книш Н.Ю.)

за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі:

1.          Прилуцької міської ради

2.          Комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання”

до Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд” в особі Будівельного управління №1 АТФ “Укргазбуд”

про стягнення 4576,09 грн.

за сукаргою Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі:

1. Прилуцької міської ради

     2. Комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання”

на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві

ВСТАНОВИВ:

Прилуцьким міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради, Комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання” до суду першої інстанції було подано скаргу на дії державного виконавця, в якій прокурор просив скасувати постанову старшого держаного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. від 18.03.11р. та зобов’язати підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 29.06.10р. по справі №14/66.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2011 р. у справі  №14/66 скаргу Прилуцького міжрайонного прокурора задоволено частково. Визнано незаконною та скасованр постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 18.03.11р. з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області №14/66 від 29.06.10р. про стягнення з акціонерного товариства фірма “Укргазбуд” на користь комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання”4576,09грн. боргу. У задоволенні решти вимог по скарзі відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Акціонерне товариство фірма “Укргазбуд” звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у відповідності до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області у справі №14/66 від 09.06.2011р. прийняти нове рішення, яким скаргу Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Прилуцької міської ради Комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання” повністю залишити без задоволення та припинити провадження у справі №14/66.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. у справі №14/66 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 23.08.2011р. представник Комунального підприємства “Прилуки тепловодопостачання” заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2011р. по справі №14/66 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники прокуратури, Прилуцької міської ради та підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУ юстиції у м. Києві в засідання Київського апеляційного господарського суду 23.08.2011р. не з’явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. та поштовими повідомленнями №81401120, №81401138, №81401154.

Враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, прокурор, Прилуцька міська рада та підрозділ примусового виконання рішень ДВС ГУ юстиції у м. Києві особа не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 23.08.2011р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників прокуратури, Прилуцької міської ради та підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУ юстиції у м. Києві за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.06.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд” -  без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.06.2010р. по справі №14/66 стягнуто з Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд” на користь Комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання”4576,09 грн. боргу. На виконання вказаного рішення Господарського суду Чернігівської області було видано наказ від 29.06.2010р. по справі №14/66.

15.07.2010р. старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Чернігівської області по справі №14/66 від 29.06.2010р. про стягнення з АТФ “Укргазбуд”на користь КП “Прилукитепловодопостачання”4576,09 грн., з наданням часу для добровільного виконання до 21.07.2010р.

          Як правильно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи 18.03.2011р. старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області по справі №14/66 від 29.06.2010р. про стягнення з АТФ “Укргазбуд” на користь КП “Прилукитепловодопостачання”4 576,09 грн. на підставі п.2 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України “Про виконавче провадження”. У вказаній постанові встановлено, що “ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2008р. по справі №23/668-15/518-б про банкрутство АТФ “Укргазбуд” затверджено мирову угоду по даній справі, що 21.01.2009р. АТФ “Укргазбуд” звернулося до господарського суду м. Києва з заявою про роз’яснення ухвали від 30.09.2008р. Ухвалою від 26.01.2009р. №23/668-б-15/518-б господарський суд м. Києва ухвалив заяву АТФ “Укргазбуд” про роз’яснення ухвали господарського суду м. Києва від 30.09.08р. задовольнити та роз’яснити її наступним чином: Зобов’язання АТФ “Укргазбуд” перед конкурсними кредиторами, які пропустили встановлений Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк на звернення з вимогами до боржника, або які не зверталися взагалі, є припиненими відповідно до ст. 598 ЦК України на підставі, встановленій законом, а саме п.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та виконавчі провадження про стягнення з АТФ “Укргазбуд” на користь таких кредиторів сум заборгованості підлягають закінченню на підставі п.2 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”. Постановою від 26.11.09р. №2а-7565/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва визнано протиправною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у зв’язку з незакінченням зведеного виконавчого провадження про примусове виконання боргів з АТФ “Укргазбуд”, зобов’язано підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві виконати передбачені нормами чинного законодавства дії щодо закінчення вищевказаного зведеного виконавчого провадження в частині виконання виконавчих документів на користь кредиторів, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів по справі №23/668-б-15/518-б про банкрутство АТФ “Укргазбуд”, а також на користь кредиторів 2-ї черги, які підлягають закінченню відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” та щодо вимог конкурсних кредиторів, заявлених після закінчення строку, встановленого щодо їх подання або незаявлених взагалі, також щодо вимог, які відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 26.01.2009р. у справі №23/668-б-15/518-б є припиненими на підставі ст.14 Закону України “Про виконавче провадження” в зв’язку з укладанням мирової угоди між стягувачем та боржником. Ухвалою від 19.11.2010р. у справі №2а-7565/09/2670 Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2009р. без змін”. Крім того, в оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2011р. старшим державним виконавцем постановлено вивести виконавче провадження зі зведеного виконавчого провадження №1/7.

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2011р. та наказ №14/66 від 29.06.2010р. направлені стягувачу підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві згідно супровідного листа №641/7 від 18.03.2011р.

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” копія постанови про закінчення виконавчого провадження у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку встановленому цим Законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи копія конверту, в якому отримано кореспонденцію від органу ДВС, та листом Центру поштового зв’язку №3 від 19.05.2011р. за №236/01, в якому повідомляється, що рекомендований лист №0305602336790 відправник головне управління юстиції адресований КП “Прилукитепловодопостачання” надійшов до ВПЗ Прилуки-1 13.04.2011р., а вручений адресату 14.04.11р.) підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві вказана постанова про закінчення виконавчого провадження направлена на адресу стягувача з порушенням встановленого ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” триденного строку розсилки постанови.

Згідно ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст.6 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

На підставі п.2 ч.1 ст.49 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання. Згідно ч.2 ст. 49 вказаного Закону у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається суду або до іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Згідно ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Як свідчить зміст постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.03.11р. підставою закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №14/66 від 29.06.10р. є укладання мирової угоди між стягувачем та боржником.

          В матеріалах справи відсутні докази укладання між АТФ “Укргазбуд”та КП “Прилукитепловодопостачання” будь-якої мирової угоди з примусового виконання наказу №14/66 від 29.06.10р.

          Під час розгляду справи №14/66 за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради, Комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання” до Акціонерного товариства фірма “Укргазбуд”в особі Будівельного управління №1 АТФ “Укргазбуд”, господарським судом Чернігівської області встановлено, що заборгованість відповідача виникла у зв’язку з невиконанням зобов’язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, наданих позивачем на виконання умов договору №719/В від 02.01.08р., а прострочка виконання відповідачем зобов’язання виникла після спливу семи днів з моменту отримання відповідачем 26.03.10р. вимоги позивача №400 від 24.03.10р. щодо сплати заборгованості.

          Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

          Ні в тексті оскаржуваної постанови, ні під час розгляду скарги в суді підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві не наведені, не встановлені та не подані докази, що стягувач –Комунальне підприємство “Прилукитепловодопостачання” по наказу господарського суду Чернігівської області №14/66 від 29.06.10р. є конкурсним кредитором по зобов’язанням боржника АТФ “Укргазбуд” щодо сплати боргу у сумі 4576,09грн., який встановлений рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.06.10р. по справі №14/66, або вимоги стягувача увійшли до реєстру вимог кредиторів по справі №23/668-б-15/518-б про банкрутство АТФ “Укргазбуд”, або стягувач є кредитором 2-ї черги, або вимоги стягувача до боржника виникли до порушення провадження у справі про банкрутство АТФ “Укргазбуд” по справі №23/668-б-15/518-б.

Поточними кредиторами у розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

          Боржником також не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів того, що стягувач по наказу Господарського суду Чернігівської області №14/66 від 29.06.10р. не є поточним кредитором.

          Суд першої інстанції неодноразово в ухвалах про відкладення розгляду скарги зобов’язував підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві надати копії постанов, ухвал судів, на які йдеться посилання в постанові про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2011р. з примусового виконання наказу №14/66 від 29.06.2010р.; постанову про приєднання виконавчого провадження по наказу №14/66 від 29.06.2010р. до зведеного виконавчого провадження; докази віднесення стягувача по наказу №14/66 від 29.06.2010р. до конкурсних кредиторів, кредиторів 2-ї черги у справі №23/668-б-15/518-б, докази включення вимог стягувача до реєстру вимог кредиторів по справі №23/668-б-15/518-б; а боржника неодноразово зобов’язував надати ухвалу господарського суду м. Києва від 30.09.08р. по справі №23/668-б-15/518-б; ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.09р. по справі №23/668-б-15/518-б; постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.09р. за №2а-7565/09/2670; ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010р. у справі №2а-7565/09/2670; ухвалу від 11.04.07р. господарського суду м. Києва про затвердження реєстру кредиторів по справі №23/668-б-15/518-б; докази віднесення стягувача по наказу №14/66 від 29.06.10р. до конкурсних кредиторів, кредиторів 2-ї черги у справі №23/668-б-15/518-б, докази включення вимог стягувача до реєстру вимог кредиторів по справі №23/668-б-15/518-б.

Вимоги суду першої інстанції боржником та підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві виконані не були, документи не надані до суду апеляційної інстанції.

          Стягувачем до матеріалів справи в суді першої інстанції було надано роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Вищого господарського суду України від 19.05.09р. у справі №23/668-б-15/518-б, якою була скасована ухвала господарського суду м. Києва від 30.09.08р у справі 23/668-б-15/518-б про затвердження мирової угоди, а також скасована постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.12.08р. у вказаній справі, яку передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

          Як вбачається із наданої стягувачем до матеріалів справи роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали господарського суду міста Києва від 10.05.2011р., справа №23/668-б-15/518-б прийнята суддею Головатюк Л.Д. до свого провадження з присвоєнням їй номеру №23/668-б-15/518-б-50/199-б.

          З огляду на викладене суд першої інтонації правомірно дійшов висновку, що на час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2011р. були відсутні беззаперечні підстави для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області №14/66 від 29.06.2010р. про стягнення боргу 4 576,09 грн. з боржника акціонерного товариства фірма “Укргазбуд” на користь комунального підприємства “Прилукитепловодопостачання” згідно п.2 ч.1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”, а відповідно дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2011р. з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області №14/66 від 29.06.2010р. є неправомірними та суперечать приписам ст. 6, 11, 49 Закону України “Про виконавче провадження”.

          Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України “Про виконавче провадження” можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

          Згідно ст.51 Закону України “Про виконавче провадження” якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду.

          Таким чином, вимоги стягувача про зобов'язання Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції відновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області №14/66 від 29.06.10р. задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції,  що дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.03.11р. є неправомірними, постанова про закінчення виконавчого провадження від 18.03.11р. є незаконною та підлягає скасуванню, а тому скарга Прилуцького міжрайонного прокурора  підлягає задоволенню частково.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження апелянта, що Комунальне підприємство “Прилукитепловодопостачання” не подало своєї заяви з вимогами до боржника і відповідно втратило своє право вимоги до боржника, з огляду на наступне.

Так, оголошення про банкрутство Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд” в особі Будівельного управління №1 АТФ “Укргазбуд” було опубліковано 22.10.2005р., кінцевий строк заявлення конкурсних кредиторів закінчився 22.11.2005р., а зобов’язання по сплаті за водопостачання та водовідведення  у Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд” в особі Будівельного управління №1 АТФ “Укргазбуд” виникло з лютого 2008 року, як наслідок Комунальне підприємство “Прилукитепловодопостачання” являється поточним кредитором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись 6, 11, 49, 50, 51, 82 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд”, залишити без задоволення.

2.  Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2011р. у справі  №14/66 - залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 14/66 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді