Судове рішення #177319
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я  

                                                            іменем України

 

12.10.06 р.                                                                               Справа № 16/285                              

Суддя Господарського суду Донецької області В.В.Манжур,

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

 

за  позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Харків

 

До відповідача   Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2                  м. Торез

 

2. Приватного підприємства “Донпромтранс” м. Донецьк

 

про    визнання  договору про відступлення права вимоги недійсним

 

За участю:

Представників сторін :         

від позивача:             ОСОБА_3 по дор., ОСОБА_4 по дор. 

від  відповідача :          ОСОБА_5 по дор.

 

ВСТАНОВИВ:   в  судовому  засіданні  було  оголошено  перерву  згідно ст. 77  ГПК України  до 12.10.2006р.

 

          Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Харків  звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Торез, до Приватного підприємства “Донпромтранс” м. Донецьк про визнання договору про відступлення права вимоги НОМЕР_1  недійсним .

 

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.. 514 Цивільного кодексу України, договір НОМЕР_1.

 

Відповідач  -  Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2            м. Торез проти позову заперечує, але письмового відзиву по заявленим вимогам не надав.

 

Відповідач - Приватне підприємство “Донпромтранс” м. Донецьк у судове засідання не з'явився, письмового відзиву по заявленим вимогам не надав, хоч був повідомлений належним чином.

 

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників  сторін, суд встановив наступне:

 

13 липня 2004р. між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Харків та Приватним підприємством “Донппромтранс” був укладений договір доручення НОМЕР_2.

 

Пунктом 1.1. договору встановлено, що довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання надати комплекс юридичних послуг: провести обласне погодження, отримати ліцензію на операції з ломом чорних металів для ВАТ “Харківський тракторний завод ім.. С. Орджоникидзе”.

 

Відповідно до п. 1.2. договору довіритель зобов'язується оплатити роботи повіреного в сумі 11 000 грн. без ПДВ, при цьому грошові кошти повинні бути сплачені в наступному порядку: 100% до початку виконання робіт. Грошові кошти 100% від загальної суми договору повинні бути оплачені на протязі 3-х банківських днів після підписання договору.

 

Згідно з п. 1.3. договору повірений зобов'язується виконати доручення довірителя в строк до 65 робочих днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного, а також отримання всіх необхідних документів по акту.

 

Приватним підприємством „Донпромтранс” 06.09.2004р. було здійснено оплату робіт.

 

Як встановлено Постановою Харківського апеляційного суду від 7 серпня 2006р. встановлено, що початок перебігу 65-ти денного строку починається з дати отримання грошей та всіх необхідних документів по акту, документи передані не були.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

 

8 грудня 2005р. між Приватним підприємством „Донпромтранс” та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 було укладено договір НОМЕР_1 про відступлення права вимоги.

 

Відповідно до п. 1.1. договору НОМЕР_1 первісний кредитор (ПП „Донпромтранс”) відступає  Новому кредитору (СПД ОСОБА_2) право вимоги, що належить Первісному кредитору по договору доручення НОМЕР_2 в якому він є кредитором, а боржником є Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1.

 

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що новий кредитор отримав від первісного кредитора право вимагати від боржника належного та реального виконання основних зобов'язань в розмірі 11000 грн. та інших зобов'язань. Вказує на те, що за умовами договору доручення НОМЕР_2 основними зобов'язаннями боржника є надання послуг, а не грошове зобов'язання. Крім того вказує, що момент передачі прав вимоги первісний кредитор не мав права вимагати від боржника виконання зобов'язання , бо момент виконання зобов'язання ще не настав.

 

Згідно з п. 1.2. договору Новий кредитор одержує право вимагати від Боржника належного та реального виконання наступних зобов'язань:

-          основного зобов'язання в розмірі 11 000 грн.;

-          зобов'язань, що забезпечують виконання основного зобов'язання по Основному договору, відступленого по цьому Договору (штрафу, пені тощо);

-          збитків (шкоди), завданої невиконанням основного зобов'язання по основному договору, відступленого по цьому Договору.  

 

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України , встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

В дане право може входити не тільки основне право вимагати, але й право, яким забезпечують або гарантують виконання зобов'язання.

 

Таким чином після укладання договору НОМЕР_1 про відступлення права вимоги, до Нового кредитора - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 перейшло право не тільки вимагати від повіреного надати комплекс юридичних послуг, але й право, яким забезпечують виконання зобов'язання, а саме надання всіх необхідних документів для виконання зобов'язання по акту.

 

Стаття   638   ЦК  України   передбачає, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами в  потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

 

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за  законом або необхідні для договорів даного виду, а  також  всі  ті  умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

 

Тобто крітеріями, за якими визначаються істотні умови є:

 

-          істотні умови повинні бути узгоджені сторонами. Норми права хоча і містять перелік умов, з яких сторони мають дійти згоди, але конкретного наповнення вони набувають тільки після того, як сторони визначать саме їх зміст.

-          Результат такого узгодження повинен знайти своє відображення у договорі, тобто всі погоджені істотні умови вносять до договору;

-          Інші умови сторони можуть не вносити до договору;

-          У тому разі, якщо будь-яка істотна умова не буде включена в договір, наступає правовий наслідок у вигляді визнання договору неукладеним. Цей висновок грунтується на положенні ст. 638 ЦК;

 

До істотніх умов відносяться умови договору, які 1) визнані такими за законом; 2)необхідні для договорів даного виду, 3) всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

 

Згідно ст. 639  ЦК  України   договір  має  бути  укладений  в  кожній формі  , якщо   вимога   щодо  форми  договору  не  встановлена законом  .

 

Дослідивши договір про відступлення права вимоги НОМЕР_1 судом встановлено, що договір укладено в письмовій формі, підписаний та скріплений печатками представників обох сторін, тобто сторони дійшли згоди по всім істотним умовам договору, та відповідає вимогам ст. 513 ЦК України.

 

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

 

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 слід відмовити в зв'язку з тим, що договір відповідає всім істотним умовам чинного законодавства.

 

          Витрати по сплаті   держмита  та  витрати на  інформаційно - технічне   забезпечення  судового   процесу  , покладаються  в  разі  неправомірних  дій  , на  позивача  по  справі   згідно   ст.ст.   44,49 ГПК України.

 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 514 Цивільного кодексу України , ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

 

В И Р І Ш И В:

 

У задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Харків до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Торез, до Приватного підприємства “Донпромтранс” м. Донецьк про визнання договору про відступлення права вимоги НОМЕР_1  недійсним відмовити. 

 

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

 

          

 

         

 

Суддя                                                                         Манжур В.В.                              

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація