Справа № 1-55/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року                                                                        Турійський районний суд

                                                                                                    Волинської області

під головуванням судді                                                                      Шмідта С.А.

за участю секретаря                                                                                Веремчук Л.Ю.,

прокурора                                                                                          Трофімука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійськ Волинської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 непрацюючого, із професійно-технічною освітою, одруженого, засудженого 04 серпня 2011 року Турійським районним судом Волинської області за ч.ч.1, 2 ст.185 КК України до 1-го року 6-и місяців позбавлення волі із застосуванням річного іспитового терміну, має на утриманні одну неповнолітню дитину, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

21 червня 2011 року біля 14 години, підсудний ОСОБА_1, будучи притягнутий 26 травня 2011 року до кримінальної відповідальності за скоєння крадіжки, перебуваючи в лісовому масиві неподалік с.Дуліби Турійського району Волинської області, таємно викрав із баку керованого ним трактора марки МТЗ-82, державний номер НОМЕР_1, що належить фермерському господарству "Перлина Турії" Турійського району Волинської області, 20 л дизельного палива вартістю 8.68 грн. за один літр загальною вартістю 173.60 грн., чим спричинив господарству майнову шкоду на вказану суму.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому діях визнав повністю та показав суду, що  він 21 червня 2011 року близько 14 години перевозив трактором з причепом, який  належить фермерському господарству "Перлина Турії", з лісового масиву, що неподалік с.Дуліби Турійського району Волинської області, колоди дерев. Зупинившись при виїзді з лісу, підсудний ОСОБА_1 злив із паливного бака трактора 20 л дизельного палива у 2 пластмасові каністри ємністю 10 л кожна та продав це дизельне паливо сторонній особі за 120.00 грн.

Підсудний щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.

Такі показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які в свою чергу ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. А тому, не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудного, суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються учасниками судового розгляду.

Таким чином суд, всесторонньо, об"єктивно аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, що характеризують особу підсудного, приходить до висновку, що злочинні дії підсудного слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, оскільки підсудний, будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, повторно таємно викрав дизельне паливо, що належить фермерському господарству.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу підсудного; обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

До пом"якшуючих покарання обставин суд відносить підсудному щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ч.4 ст.70 та ст.ст.75, 76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили суд залишає без змін – підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Турійського районного суду Волинської області від 04 серпня 2011 року, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років.

На підставі ст.ст.75-76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

На підставі ч.1 ст.81 КПК України речові докази у справі, а саме:

-трактор марки МТЗ-82, державний номер НОМЕР_1, який належить фермерському господарству "Перлина Турії" Турійського району Волинської області та який зберігається на території тракторної бригади цього господарства у с.Селець Турійського району Волинської області, повернути фермерському господарству "Перлина Турії", як законному володільцю;

-дві пластмасові каністри ємністю 10 л кожна, що знаходяться на зберіганні в Турійському РВ УМВС України у Волинській області, повернути ОСОБА_2, як законному володільцю.

До набрання вироком законної сили залишити без змін раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий