У К Р А Ї Н А
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 року Справа № Б-31/04-08
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Олійника В.Ф., судді Гончар .В., судді Кравець Т.В.
при секретарі –Бігун О.В.
за участю представників:
кредитора, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова–Кисельова Р.Л. (дов. № 20262/10/10-013 від 17.12.2007р.)боржника –не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (вх. № 205Х/2-5)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.01.2008 року по справі № Б-31/04-08 (суддя Пуль О.А.)
за заявою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингової агенції “Віват”, м. Харків
про порушення справи про банкрутство, -
в с т а н о в и л а :
В січні 2008 року кредитор, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон ) у відношенні відсутнього боржника - ТОВ Консалтингової агенції “Віват”, м. Харків, - на тій підставі, що боржник має заборгованість у сумі 116,90 грн., його керівні органи відсутні за своїм місцезнаходженням, майна в боржника немає, не надає на протязі року до органів державної податкової служби податкові декларації, документи бухгалтерської звітності, підприємницьку діяльність боржник фактично припинив.
Ухвалою від 12.01.2008 року господарський суд Харківської області заяву про порушення справи про банкрутство повернув без розгляду, керуючись ст. 93 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 17-19 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” ( далі - Закон № 755 ); ст. 7, абз. 3, 6 ст. 9, ст. 52 Закону, ст.ст. 4-3, 33, 34, 86 ГПК України, мотивуючи ухвалу тим, що заява не містить виклад обставин відсутності боржника і припинення його підприємницької діяльності та до заяви не додано належних доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням і припинення підприємницької діяльності, а також доказів неподання до податкового органу декларацій та іншої бухгалтерської звітності протягом року.
В апеляційній скарзі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова порушує питання про скасування ухвали суду від 12.01.2008 року і прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду по суті, посилаючись на підстави порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, передбачені ст. 52 Закону, не зазначивши підстав скасування оскаржуваної ухвали і прийняття заяви апеляційним судом до розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутнього представника апелянта, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, заява про порушення справи про банкрутство була подана в порядку ст.52 Закону, яка передбачає, що у разі, якщо підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Тобто, законодавцем передбачено три самостійних підстави для подання заяви про визнання відсутнього боржника банкрутом, які, за змістом ст.52 вказаного Закону, можуть бути як поєднані в одній заяві, так і наводитися окремо одна від одної.
Подана кредитором заява містить поєднані в одній заяві підстави для порушення провадження в порядку ст.52 Закону –керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, боржник не здійснює підприємницької діяльності та боржником не надаються протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкові декларації, документи бухгалтерської звітності.
Повертаючи без розгляду заяву про порушення справи про банкрутство суд першої інстанції виходив з того, що факт відсутності боржника є не доведеним, оскільки із наданої кредитором довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, станом на 13.06.2007р. не вбачається внесених відомостей про відсутність юридичної особи.
У відповідності до вимог ст.17 Закону № 755 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей, тощо. Відповідно до ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на ст.93 ЦК України, ст.1, ст.17 -19 Закону № 755 і вважає, що єдиним належним доказом відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, як підстави для порушення справи про банкрутство в порядку ст.52 Закону, є витяг або довідка з Єдиного державного реєстру, яка містить саме відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, оскільки виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України, згідно якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Таким чином, посилання апелянта на доведеність факту щодо відсутності боржника шляхом перевірки, проведеної ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на предмет відсутності за своїм фактичним місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингової агенції “Віват” необґрунтоване і не може бути підставою для звернення Інспекції до суду в порядку ст.52 Закону. Крім того, із документів, доданих до заяви про порушення справи про банкрутство, не вбачається, що кредитор встановлював, який саме орган чи особа боржника згідно статуту є керівними та фактичне місцезнаходження уповноваженого органу або посадової особи боржника. Однак положеннями ст. 93 ЦК України та ст. 1 Закону № 755 визначається місцезнаходження юридичної особи як місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності –місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах.
У відповідності до ст. 52 Закону підставами для подання заяви про визнання відсутнього боржника банкрутом, також може бути ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Суд першої інстанції, повертаючи без розгляду заяву про порушення справи про банкрутство з підстав ненадання боржником протягом року до органів податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності виходив також з того, що останній податковий звіт боржником подано 10.10.2006 р. за третій квартал 2006 року (ДПІ одержано звіт 31.10.2006 р.), а згідно ст. 4.1.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” наступний розрахунок при подачі квартальної звітності повинен подаватися протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто 10 лютого 2007 року. Тому саме з цього моменту слід відраховувати річний термін неподання звітності.
Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи доказів неподання до податкового органу декларацій та іншої бухгалтерської звітності протягом року, через неналежне обчислення кредитором річного терміну неподання бухгалтерської звітності.
Щодо тверджень заявника про фактичне припинення боржником господарської діяльності, суд першої інстанції вірно встановив, що у заяві не зазначено обставин, які свідчать про припинення підприємницької діяльності боржника та до заяви не додано доказів в підтвердження її припинення. Тому заява про порушення справи про банкрутство з наведених підстав не може бути подана кредитором .
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, ухвала господарського суду Харківської області від 12.01.2008 року по справі № Б-31/04-08 прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи, з яких подана апеляційна скарга про скасування ухвали, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.01.2008 року по справі № Б-31/04-08 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Ф. Олійник
Суддя Т.В. Гончар
Суддя Т.В. Кравець
Постанова підписана 26.02.2008 року