СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
27 лютого 2008 року | Справа № 2-21/1734-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Ткаченка М.І.,
Латиніна О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третіх осіб: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 29.05.2007 у справі № 2-21/1734-2007,
за позовом відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51-А, м.Сімферополь, 95013)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Український дім - Крим" (вул. Дибенка, 62-64, м.Сімферополь, 95013); (вул. Дибенка, 64, м.Сімферополь, 95013)
3-ті особи:
товариство з обмеженою відповідальністю "Південна будівельна компанія" (вул. Дибенка, 62-64, м.Сімферополь, 95022)
Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, м.Сімферополь, 95000)
про перевід на позивача прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя С.І. Чонгова) від 29.05.2007 у справі № 2-21/1734-2007 відмовлено у позові відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" до товариства з обмеженою відповідальністю "Український дім - Крим" про перевід на позивача прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Судове засідання 30.01.2008 відкладено на 13.02.2008.
Судове засідання 13.02.2008 відкладено на 27.02.2008.
У судове засідання 27.02.2008 представники сторін не з’явились, про причини неявки суд не сповістили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У січні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Кримхліб" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український дім - Крим", третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю "Південна будівельна компанія", просило перевести на позивача права та обов’язки покупця за договором купівлі-продажу від 05.11.2003, посилаючись на порушення при укладенні зазначеної угоди охоронюваних законом інтересів відкритого акціонерного товариства "Кримхліб".
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.04.2007 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації".
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним.
Оскаржене рішення мотивоване посиланням на норми, що регулюють правовідносини зі спільної власності.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки договір, на підставі якого у сторін виникли права та обов’язки, укладено у 2003 році, на думку колегії, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Цивільного кодексу Української РСР та спеціального законодавства, яким є Закон України „Про власність”.
Відповідно до статті 114 Цивільного кодексу Української РСР при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів.
Продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити в письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її. Якщо решта учасників спільної часткової власності відмовиться від здійснення права привілеєвої купівлі або не здійснить цього права щодо будинків протягом одного місяця, а щодо іншого майна протягом десяти днів з дня одержання повідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі. Якщо кілька учасників спільної часткової власності виявили бажання придбати частку в спільній власності, право вибору покупця надається продавцю.
При продажу частки з порушенням права привілеєвої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов'язків покупця.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2003 між відкритим акціонерним товариством "Кримхліб" та товариством з обмеженою відповідальністю "Український дім - Крим" було укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Дибенко, 62-64, загальною площею 4558,5 кв. м. на суму 157000 грн.
За договором купівлі-продажу від 05.11.2003 відповідач продав товариству з обмеженою відповідальністю “Південна будівельна компанія” нерухоме майно та зобов’язався передати у власність товариству з обмеженою відповідальністю “Південна будівельна компанія” будівлі та споруди з прибудовами, які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул.. Дибенко, 62, 64. Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна будівельна компанія” зобов’язалось прийняти будівлі та споруди та сплатити їх вартість у розмірі, порядку та строки обумовлені договором. Відчуждаємі будівлі та споруди загальною площею 2782,9 кв. м. складають 769/1000 долі нежитлових приміщень. Оціночна вартість об’єктів визначена 162000,00 грн.
На час відчуження майна відповідачем на користь третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Південна будівельна компанія" позивач та відповідач були співвласниками об’єкта нерухомості за адресою: вул. Дибенко,64, м. Сімферополь відповідно у таких частках: 225/1000 та 767/1000.
Посилаючись на те, що продаж частки об’єктів нерухомості відповідачем стало відомо у серпні 2006 року, позивач просив захистити право, яке він вважає порушеним, шляхом визнання за ним права на привілеєве придбання відчужених об’єктів, перевід на нього прав та обов’язків покупця за договором від 05.11.2003 та визнання зазначеного договору недійсним.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, вимога про визнання договору від 05.11.2003 недійсним та перевід на позивача прав та обов’язків покупця за цим же договором є таким, що виключають одна одну.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На думку колегії, позивачем не доведено, що йому не було відомо про продаж співвласником належної останньому частки майна.
Одночасно на користь правової позиції відповідача свідчить та обставина, що листом № 01-9/563 від 21.08.2004, адресованим на адресу Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", позивач не заперечував проти того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Південна будівельна компанія" продає громадянину Підаєву В.М. 1/10 долі вісової літери “Щ” площею за інвентаризацією 58,9 кв. м. з гаражем літери “Ц” за ціною 1420 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2006 у справі № 2-29/15514, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2007, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Український дім - Крим" право власності на 6/1000 об’єкта нерухомого майна загальною площею 593,1 кв.м., розташованого за адресою: вул. Дибенко,64, м. Сімферополь.
Однак, постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2007 скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2006 у справі № 2-29/15514, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
На час розгляду спору у справі № 2-21/1734-2007 рішення у справі № 2-29/15514 прийнято не було, з огляду на що позивач у суді першої інстанції просив про зупинення провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Судова колегія вважає, що зазначене клопотання обґрунтовано не задоволено судом першої інстанції з огляду на те, що спір у справі № 2-29/15514 стосується дійсності договору, що не перешкоджає розгляду заявлених позивачем у справі 2-21/1734-2007 вимог.
З огляду на вищенаведене оскаржене рішення відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Однак, з підстав зазначених вище, з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції слід виключити посилання на норми Цивільного кодексу України, що не впливає на законність постановленого судового акту.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2007 у справі № 2-21/1734-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді М.І. Ткаченко
О.А.Латинін