11.07.2011                                          Справа № 1-160/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 року                    Ірпінський міський суд Київської області в складі:

          головуючого                              судді Сингаївського О.  П. ,

            при секретарі                              Риженко Л.В.,

          з участю прокурора                    Чехівської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красятичі Поліського району Київської області, українця, громадянина України,  з повною середньою освітою, не працює, не одружений, прож.: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-          10.03.1998 року Ленінградським районним судом м. Києва за ч.3 ст.140, ч.2 145, ст. 42 КК України 1960 року до 3 років 3 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки та сплатою штрафу у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

-          12.11.1999 року Ленінградським районним судом м. Києва за ч.2 ст.140, ст. 43 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі;

-          29.12.2003 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.1 ст.309, ст. 71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі;

-          04.05.2006 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ст. 395, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

27.04.2010 року приблизно о 04 год, 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, проник через відчинену хвіртку на територію подвір’я вищевказаного будинку, звідки викрав спортивний велосипед торгової марки «SPRINT APOLON-28», червоно-білого кольору, який належить ОСОБА_2 Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, сівши на вищезазначений велосипед, поїхав на автовокзал м. Ірпеня Київської області на вул. Ленінградську, 5, й продав викрадений велосипед раніше незнайомому йому водію маршрутного таксі № 392 –мікроавтобуса марки «Богдан», за триста гривень. Виручені від продажу викраденого велосипеда грошові кошти ОСОБА_1 витратив на власні погреби. В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 800, 00 грн.

Крім того, 09.05.2010 року приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись поблизу приміщення магазину «Фуршет», розташованого за адресою: м. Ірпінь Київської області, вул. Ленінградська, 6-А, та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, побачив біля східців магазину спортивний велосипед торгової марки «AUTOR-BASIK», голубого кольору, який належить ОСОБА_3 У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшов до вищезазначеного велосипеда та сівши на нього, поїхав за приміщення магазину «Фуршет»по вул. Жовтневій в м. Ірпені Київської області у подвір’я будинку № 9, де перебував приблизно 30 хвилин, чекаючи доки власник велосипеда піде від зазначеного магазину «Фуршет». Після цього, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1, приблизно о 14 год. 00 хв. поїхав на викраденому велосипеді на автовокзал м. Ірпеня Київської області на вул. Ленідградську, 5, й продав даний велосипед раніше  незнайомому йому водію маршрутного таксі №392 –мікроавтобуса марки «Богдан», за 300 грн. Виручені від продажу викраденого велосипеда грошові кошти ОСОБА_1 витратив на власні потреби, чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1200, 00 грн.

Крім того, 10.05.2010 року приблизно о 15 год. 50 хв. ОСОБА_1, знаходячись біля входу торговельного комплексу «Агава», розташованого за адресою: м. Ірпінь Київської області, вул. Дзержинського, 2-а, та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, побачив біля вхідних дверей цього торговельного комплексу різнокольоровий спортивний велосипед торгової марки «Вектор-2002», який належить ОСОБА_4 Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшов до вищезазначеного велосипеда та сівши на нього, поїхав на автовокзал м. Ірпеня Київської області на вул. Ленінградську, 5, й продав викрадений ним велосипед раніше незнайомому йому водію маршрутного таксі №392 –мікроавтобуса марки «Богдан», за триста гривень. Виручені від продажу викраденого велосипеда грошові кошти ОСОБА_1 витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1000, 00 грн.

Крім того, 17.05.2010 року приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись біля приміщення магазину СВ «Плюс», розташованого за адресою: м. Ірпінь Київської області, вул. Степанівська, 103, та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, побачив пристебнутий замком-тросом до бетонного стовпа розподілу електромережі спортивний велосипед торгової марки «KELLIS», який належить ОСОБА_6 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшов до вищезазначеного стовпа та діставши з кишені своєї куртки заздалегідь принесені кусачки, намагався перекусити ними замок-трос з метою викрасти вищезазначений велосипед для подальшої його реалізації, а виручені від продажу викраденого велосипеда гроші витратити на власні потреби. Однак, приблизно о 20 год.05 хв., під час вчинення злочину ОСОБА_1 був затриманий ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та доставлений до Ірпінського MB ГУ МВС України Київської області. В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 міг завдати ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2566, 00 грн.

Крім того, 07.09.2010 року приблизно о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись в м. Буча Київської області на вул. Кірова у подвір’ї будинку № 203-а та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до автомобіля марки «ПЕЖО-ПАРТНЕР», фургон малотоннажний, д.н.з. НОМЕР_1, білого кольору й шляхом розбиття скла на правих дверях автомобіля за допомогою каміння, яке він підняв з землі неподалік автомобіля, проник до салону автомобіля й викрав звідти автомобільну навігаційну систему GPS торгової марки «Easy GO»( модель 2009 року) з ліцензійним програмним забезпеченням «ГРАФ», яка належить ОСОБА_9 Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 пішов до м. Ірпеня Київської області та гуляючи вулицями чекав настання ранку. Після цього, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 07.09.2010 року приблизно о 08 год. 00 хв., поїхав на електропотязі до м. Києва на станцію метро «Святошин»й там продав викрадену ним автомобільну навігаційну систему GPS раніше незнайомому йому водію маршрутного таксі за 250 гривень. Виручені від продажу викраденої автомобільної навігаційної системи грошові кошти ОСОБА_1 витратив на власні потреби, завдавши ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 915, 00 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєних злочинах визнав повністю, підтвердив викладені обставини вчинення злочинів та показав, що в період з 27.04.2010 року по 17.05.2010 рік, знаходячись в м. Ірпені Київської області неодноразово скоював крадіжки чужого йому майна –велосипедів та останній раз був затриманий в момент вчинення злочину. Крім того, підсудний додав, що 07.09.2010 року шляхом розбиття скла на правих дверях автомобіля потерпілого, проник до салону й викрав звідти автомобільну навігаційну систему GPS. Всі викрадені речі він продавав, а гроші використовував на власні потреби.

Підсудний окрім визнання своєї вини у скоєних злочинах, повністю визнав розмір заявлених цивільних позовів та кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового слідства, пояснив, що показання під час судового слідства він давав добровільно, без будь-якого примусу. В скоєному підсудний щиро розкаявся, просив суворо не карати.

У зв’язку із повним визнанням підсудним своєї вини в скоєних злочинах та цивільних позовів, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового слідства, дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом підсудного, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України як незакінчений замах, з причин, що не залежали від його волі, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а також за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Суд вважає таку кваліфікацію правильною.

          Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочини, які віднесено до категорії середньої тяжкості та тяжких.

Обставинами, які пом’якшують відповідальність підсудного суд вважає його щире каяття в скоєнні злочину та з’явлення із зізнанням.

Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудного суд визнає рецидив злочинів.

          За місцем проживання підсудний характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, судимий, не одружений, не працює.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, думку учасників процесу, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, і тому підсудному слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі із відбуванням покарання у системі  кримінально –виконавчих установ.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитись у відповідності до вимог ст.81 КПК України. Потерпілими у справі заявлено цивільні позови, які суд задовольняє у повному обсязі.

Судові витрати відсутні.

          Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185,  ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185,  КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України визначити покарання ОСОБА_1 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Речові докази по справі: кусачки з ручками червоного кольору –знищити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 3440, 00 (три тисячі чотириста сорок гривень 00 коп.) грн.  

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 1750, 00 (одна тисяча сімсот п’ятдесят гривень 00 коп.) грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 1000, 00 (одна тисяча гривень 00 коп.) грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1500, 00 (одна тисяча п’ятсот гривень 00 коп.) грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 1515, 00 (одна тисяча п’ятсот п’ятнадцять гривень 00 коп.) грн.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін –тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Термін відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 20.09.2010 року.   

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, а підсудним в той же термін з дня вручення йому копії вироку.

СуддяО. П. Сингаївський