Справа № 2-193/11  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

15 липня 2011 року   Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі головуючого судді       - Калініченко О.Б.

при секретарі                               - Войцеховській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Аква-Еко»про дострокове припинення дії свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, -   

В С Т А Н О В И В :

Позивач 27.08.2010 року звернувся до суду з позовом  про дострокове припинення дії свідоцтв України № 34366, 34367 на знаки для товарів і послуг «Трускавецька особлива» та «Трускавецька нова»та зобов’язання вчинити дії, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що торговельні марки за свідоцтвами України № 34366, 34367 не використовувались належним чином протягом останніх трьох років, а, отже, дія цих свідоцтв має бути достроково припинена.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Держдепартаменту у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що відповідач ТОВ «Аква-Еко»  як власник  знаків для товарів і послуг   в силу п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і  послуг» повинен довести факт використання зазначеного знаку, а у разі відсутності такого використання, зазначити поважні причини, з яких знак не використовувався.

Крім того, посилався на необґрунтованість заявлених позовних вимог, а також зазначив, що позивачем не обґрунтовано того, за захистом якого саме невизнаного, порушеного чи оспорюваного права та/або охоронюваного законом інтересу позивач звернувся до суду.   

Представник відповідача  Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Аква-Еко» у судовому засіданні  позов не визнав, надав заперечення проти позову, в яких у задоволенні позову просив відмовити повністю. Свої заперечення відповідач аргументував наявними доказами використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № 34366, 34367 протягом останніх трьох років, що передували зверненню позивача до суду. Також відповідач вказав на неналежність доказів позивача та відсутність у позивача невизнаних, оспорюваних чи порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, за захистом яких останній звернувся  до суду.   

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що у встановленому законом порядку на ім’я відповідача були зареєстровані торговельні марки 15.08.2003 року «Трускавецька особлива»за свідоцтвом України № 34366 (заявка № 2001095629 від 10.09.2001 року) та 15.08.2003 року «Трускавецька нова»за свідоцтвом України № 34367 (заявка № 2001095630 від 10.09.2001 року).

Вказані торговельні марки зареєстровані для товарів «води мінеральні лікарські»5 класу; «пакети і мішки паперові або пластмасові для пакування; опаковання паперове або картонне; коробки картонні або паперові; пляшкове опаковання паперове або картонне; пляшкові обгортки паперові або картонні; буклети; вимпели паперові; календарі; наклейки; плакати; прапорці паперові; проспекти рекламні; етикетки, ярлики, що належать до 16 класу; пластмасові матеріали для пакування, пластмасове опаковання»16 класу; «мінеральні і газовані води та інші безалкогольні напої; води (напої); води столові» 32 класу; послуг «агентства з імпорту-експорту; розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту мінеральних вод, що дозволяє покупцям зручно оглядати, замовляти та купувати ці товари у підприємствах роздрібної торгівлі; допомога покупцям у виборі та придбанні асортименту мінеральних вод у підприємствах роздрібної торгівлі; сприяння продажеві (посередництво)»35 класу; «забезпечування мінеральними і газованими водами; дизайн пакування напоїв; консультування фахове, крім підприємництва; пошуки і розробляння нових товарів, зокрема рецептур напоїв»42 класу МКТП.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

Статтею 17 Закону встановлено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.   

Отже, за змістом наведених норм підставою для дострокового припинення свідоцтва України на торговельну марку є відсутність на ринку України товарів маркованих нею, невикористання зареєстрованої торговельної марки протягом визначеного законом трирічного строку та відсутність поважних причин такого невикористання. При цьому обов’язок з доказування наявності поважних причин невикористання торговельної марки покладено на власника торговельної марки.

Водночас згідно з п. 4 ст. 18 Закону підставами для відмови в достроковому припиненні дії свідоцтва є: фактична наявність на ринку України спірних товарів і послуг; невикористання зареєстрованої торговельної марки менше визначеного законом трирічного строку; наявність поважних причин такого невикористання.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує на невикористання спірних торговельних марок протягом трьох останніх років, що передували зверненню позивача до суду.

Таким чином, для правильного вирішення спору по суті в ході розгляду справи має бути доведено факт використання чи невикористання торговельних марок за свідоцтвами України №№ 34366, 34367 у період з 01.09.2007 року по 01.09.2010 року, тобто три роки, що передували поданню позову.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

В матеріалах справи містяться фотографії пляшок мінеральної води, маркованої торговельними марками «Трускавецька особлива»та «Трускавецька нова»; примірники етикеток та іншої поліграфічної продукції (із нанесеними на них торговельними марками за свідоцтвами України № 34366, 34367), що свідчить про використання вказаних торговельних марок власне на товарі, на етикетках тощо.

Посилання позивача на те, що надані суду зразки продукції –мінеральної води, маркованої торговельними марками «Трускавецька особлива»та «Трускавецька нова», не повинні братися до уваги у зв’язку з тим, що на пляшках вказана дата розливу 05.06.2010 року, не узгоджуються з приписами чинного законодавства України. Саме така дата розливу мінеральних вод «Трускавецька особлива»та «Трускавецька нова»вказує на те, що маркований спірними торговельними марками товар –мінеральна вода –був виготовлений 05.06.2010 року, тобто до дати подання позову та у межах того трирічного строку, який розглядається судом і в рамках якого повинен бути доведений факт використання чи невикористання торговельних марок за свідоцтвами України №№ 34366, 34367.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії договорів поставки № 20090101/67 від 01.01.2009 року між ТОВ «Аква-Еко»та ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», а також договір дистрибуції № 0073-10ц від 02 січня 2010 року між ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»та ТОВ «Євро Аква», в межах яких здійснювалась поставка мінеральної води «Трускавецька особлива»та «Трускавецька нова», що доводиться наявними специфікаціями до договорів.

Відповідно до п.1.1. Договору поставки № 20090101/67 від 01.01.2009 року ТОВ «Аква-Еко»зобов’язувалось виготовляти та передавати у власність покупця ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»мінеральну воду в асортименті та за цінами відповідно до Додатку № 1, що є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується приймати цей товар і вчасно його оплачувати в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

У відповідності до Додаткового погодження № 3 від 01.05.2010 року до вищевказаного договору  сторони дійшли згоди розширити асортимент товару, що поставляється за договором та додали до нього мінеральну воду «Трускавецька Нова»1,5 л ПЕТ, ГАЗ та мінеральну воду «Трускавецька Особлива»1,5 л ПЕТ, ГАЗ.

Згідно з Договором дистрибуції № 0073-10ц від 02.01.2010 року, укладеного між ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»та ТОВ «Євро Аква», ТОВ «Євро Аква»придбало газовану мінеральну воду «Трускавецька Нова»та «Трускавецька Особлива», що підтверджується специфікацією до договору від 01.05.2010 року. Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа від ТОВ «Євро Аква», у якому вказується на необхідність зменшення обсягу поставок продукції під торговельними марками «Трускавецька особлива»та «Трускавецька нова»у зв’язку із зменшенням попиту на вищевказаний товар.

Також матеріали справи містять докази того, що відповідачем була продана та поставлена мінеральна вода «Трускавецька особлива» та «Трускавецька нова»фізичній особі –підприємцю ОСОБА_3, доказом чого є надана суду копія накладної № 0098 від 17.04.2010 року.

Отже, наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що знаки для товарів і послуг за спірними свідоцтвами України № 34366, 34367 наносилися на товар, для якого знаки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, етикетку, інший прикріплений до товару предмет; такий товар із зазначеним нанесенням знака пропонувався для продажу, продавався; знаки застосовувалися в діловій документації, в зразках рекламної продукції (рекламі), тобто щодо вказаних знаків вчинялися дії, які ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»кваліфікуються як використання знака.  

Стосовно ж доказів, на які позивач послався як на докази невикористання спірних торговельних марок, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З повідомлення Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів № 17-08/1860 від 07.09.2010 року вбачається, що орган з сертифікації продукції та послуг ДП «Укрметртестстандарт»не проводив роботи з сертифікації продукції «мінеральної води, питної води»маркованої знаками для товарів і послуг «Трускавецька особлива»та «Трускавецька нова»і не видавав сертифікати відповідності ТОВ «Аква-Еко»на вищевказану продукцію.

Проте, як було встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року N 1689-р «Про скасування окремих пунктів Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні»мінеральна вода була виключена із переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні.

Що стосується інших наданих позивачем документів, а саме листа Дрогобицької філії ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», листа Регіональної інформаційної митниці та листа Міністерства охорони здоров’я України, то суд вважає їх неналежними доказами з підстав, що вказані вище.

Вказані листи органів сертифікації можуть свідчити лише про те, що відповідачем не здійснювалася сертифікація мінеральної води із застосуванням спірних знаків у певний період, проте не можуть підтверджувати факт невикористання спірних знаків для товарів 32 класу у названий  трирічний період.

Більше того, позивачем не було надано жодного доказу невикористання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 34366, 34367 щодо товарів 16, інших товарів 32 класів, а також послуг 35 та 42 класів МКТП, для яких вказані знаки зареєстровано.

Згідно із ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Комплексний аналіз зазначеної ЦПК України та п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»дає підстави стверджувати, що з позовом про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг може звернутися лише особа, яка подаючи такий позов має намір захистити свої порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси. Тобто обов’язковою передумовою звернення до суду має бути наявність у особи порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу, яке вона намагається захистити у судовому порядку, причому таке порушене право має бути наявне саме на момент звернення особи до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі відкрито за позовною заявою від 27.08.2010 року, а відтак порушене право, яке позивач намагається захистити, подаючи позов про дострокове припинення дії свідоцтв України №№ 34366, 34367 повністю, має бути у нього наявним саме на цей момент.

З поданої до суду позовної заяви вбачається, що в обґрунтування права на звернення до суду позивач вказує, що є власником свідоцтва України № 43579 на знак для товарів і послуг «ТРУСКАВЕЦЬКА КЛАСИЧНА/ТРУСКАВЕЦКАЯ КЛАССИЧЕСКАЯ»(комбінована) та патенту України № 19834 на промисловий зразок «Етикетка для питної води»та 02.06.2009 року уклав ліцензійні договори на використання вказаних об’єктів промислової власності з ТОВ «ОСОБА_4.».

Як на підставу звернення з позовом позивач в позовній заяві також вказував на те, що відповідач раніше подав позов до позивача про визнання недійсним належного позивачу свідоцтва України № 43579, тим самим намагаючись позбавити позивача прав інтелектуальної власності на торговельну марку «ТРУСКАВЕЦЬКА КЛАСИЧНА/ТРУСКАВЕЦКАЯ КЛАССИЧЕСКАЯ»(комбінована) з підстав наявності у нього права на свідоцтва України №№ 34366, 34367. Тому позивач вважав за необхідне звернутись з даним позов про дострокове припинення дії свідоцтв України №№ 34366, 34367 для захисту своїх прав на свідоцтво України № 43579.

Проте, посилання позивача на судову справу, в рамках якої розглядався позов Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Еко»до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та ОСОБА_1 про визнання свідоцтва України № 43579 на знак для товарів і послуг «ТРУСКАВЕЦЬКА КЛАСИЧНА/ТРУСКАВЕЦКАЯ КЛАССИЧЕСКАЯ»(комбінована) недійсним повністю з встановлених пп. 2 п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»підстав, що знак за свідоцтвом України № 43579  є схожою до можливості сплутування з раніше зареєстрованими знаками відповідача за свідоцтвами України №№ 34366, 34367 для однорідних товарів то послуг, як на доказ порушення прав позивача на торговельну марку за свідоцтвом України № 43579 не може бути прийняте судом до уваги з огляду на те, що звернення Підприємства до суду з позовом про визнання недійсним належного ОСОБА_1 свідоцтва України № 43579  не може вважатися порушенням прав ОСОБА_1, оскільки правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, наявність підстав для задоволення позову, встановлюється судом при розгляді конкретної справи.

Крім того, за визначенням ст. 3 ЦПК України відмова від права звернення до суду є недійсною, тому саме по собі звернення Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Еко» до суду зі вказаним позовом не може вважатися порушенням прав ОСОБА_1, предмети розгляду цих справ не є взаємопов’язаними.    

Більше того, станом на дату вирішення даної справи рішення Солом’янського районного суду по вказаній вище справі від 12.11.2010 року набрало законної сили, будучи залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011 року, що є загальнодоступною інформацією.

Згідно із ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.   

Таким чином, недійсність свідоцтва України № 43579, на яке посилається позивач в обґрунтування порушеного права, встановлена рішенням суду у цивільній справі, яке набрало законної сили, і не потребує доведення в рамках розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки. На підставі наведених приписів чинного законодавства України суд приходить до висновку, що  свідоцтво України № 43579 вважається таким, що не набрало законної сили від дати подання заявки на реєстрацію торговельної марки «ТРУСКАВЕЦЬКА КЛАСИЧНА/ТРУСКАВЕЦКАЯ КЛАССИЧЕСКАЯ»(комбінована), тобто від 28.12.2002 року.

Отже, у позивача відсутні порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси на торговельну марку за свідоцтвом України № 43579, необхідністю захисту яких він обґрунтовував право на звернення до суду.

Більше того, обраний позивачем спосіб захисту права, зокрема, на торговельну марку за свідоцтвом України № 43579, у вигляді дострокового припинення дії свідоцтв України № 34366, 34367 не узгоджується зі способами захисту права, які визначені чинним законодавством України з огляду на те, що дія свідоцтва припиняється з моменту набрання законної сили відповідного рішення суду та публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», в той час як недійсним свідоцтво визнається з дати подання заявки.     

Стосовно послання позивача на патент України № 19834 на промисловий зразок «Етикетка для питної води»та укладення ліцензійних договорів на використання вказаних об’єктів промислової власності з ТОВ «ОСОБА_4.», то суд вважає, що позивачем не доведено порушення з боку відповідача прав позивача на вказаний промисловий зразок, яке  б могло стати підставою для судового захисту у такий спосіб.  

Аналіз судом обставин, якими позивач обґрунтовує наявність у нього порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду з позовом про дострокове припинення дії свідоцтв України №№ 34366, 34367, дає підстави для висновку, що на момент звернення до суду з даним позовом позивач не довів наявність у нього порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу, за захистом якого він звернувся до суду.  

Разом з тим, згодом під час розгляду справи позивач змінив свою позицію щодо порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду, та посилався на те, що 30.08.2010 року ним було подано заявку № m201013305 на реєстрацію торговельної марки «ТРУСКАВЕЦЬКА КЛАСИЧНА»(комбінована), а зареєстровані на ім’я відповідача торговельні марки за свідоцтвами України №№ 34366, 34367 можуть бути перешкодою у набутті ним прав інтелектуальної власності на торговельну марку «ТРУСКАВЕЦЬКА КЛАСИЧНА»(комбінована) за заявкою № m201013305, оскільки відповідачем 30.11.2010 року були подані заперечення проти реєстрації цього знаку.

При цьому, з огляду на твердження позивача про безліч зареєстрованих на території України на різних власників позначень зі словом «ТРУСКАВЕЦЬКА»з використанням поруч різних прикметників,  позивачем не надано доказів того, що на момент звернення до суду йому було відмовлено в наданні правової охорони заявленому позначенню «ТРУСКАВЕЦЬКА КЛАСИЧНА»(комбінована) за заявкою № m201013305 та підставою для відмови у реєстрації поданої ним на реєстрацію торговельної марки стали саме торговельні марки відповідача за свідоцтвами України №№ 34366, 34367.   

Вказана заявка розглядається у встановленому законом порядку уповноваженим на це органом державної влади.

Тому щодо посилання позивача на подану ним 30.08.2010 року заявку № m201013305 на реєстрацію торговельної марки «ТРУСКАВЕЦЬКА КЛАСИЧНА»(комбінована), суд не приймає до уваги, оскільки сама по собі подача позивачем вказаної заявки не може бути підставою для вимог про дострокове припинення прав інтелектуальної власності відповідача на торговельні марки за свідоцтвами України № 34366, 34367, оскільки знову ж таки позивачем не доведено наявність у нього порушеного права, яке він намагається захисти шляхом припинення прав відповідача ТОВ «Аква-Еко»на торговельні марки за свідоцтвами України № 34366, 34367, виходячи з того, що на момент звернення до суду з даним позовом позивачем не надано доказів того, що підставою для відмови у реєстрації поданої ним на реєстрацію торговельну марку «ТРУСКАВЕЦЬКА КЛАСИЧНА»(комбінована) за заявкою № m201013305 стали торговельні марки відповідача за свідоцтвами України №№ 34366, 34367.      

На підставі викладеного суд приходить до висновку про не доведення позивачем наявності у нього як на момент звернення до суду, так і на час розгляду справи судом порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу, за захистом якого він звернувся до суду, виходячи з того, що позивачем не визначено, яким саме чином відбувається порушення його прав.

Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.   

В судовому засіданні  представник позивача не навів переконливих доказів порушення  прав або ж законних інтересів позивача з боку відповідачів, а останні, в свою чергу, повністю та документально обґрунтували заперечення на позовну заяву.     

Наведене вище з урахуванням положень ст. 3 ЦПК України дає підстави суду для висновку про необхідність відмови у позові.  

Керуючись Законом  України «Про охорону прав на знаки для товарів і  послуг»,  ст.ст. 3-4, 10-11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Аква-Еко»про дострокове припинення дії свідоцтв України на знаки для товарів та послуг залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: