Віньковецький районний суд  

                          Справа № 2-а-2193/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 серпня 2011 року

Віньковецький районний суд  Хмельницької області  в особі  судді Потапова О.  О. ,  розглянувши у порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до  Управління Пенсійоного фонду України у Віньковецькому районі  про стягнення підвищення  до пенсії як "Дітям війни", згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління  Пенсійного фонду України  у Віньковецькому районі  Хмельницької області, у якому просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України  у Віньковецькому районі щодо відмови в перерахунку пенсії стосовно  щомісячного підвищення , як дитині війни згідно вимог Закону України « Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними та зобов’язати відповідача вчинити дії по нарахуванню та виплаті щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з врахуванням раніше виплачених сум за період з  20.01.2011 року по день припинення права на таку допомогу.

21.07.2011 року відповідачу були вручені копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідачем суду надано письмове заперечення  проти позову, в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у позові, оскільки виплата підвищення до пенсії як дитині війни позивачу виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, яка є обов’язковою до виконання Управлінням пенсійного Фонду.

Дослідивши  матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності  та  з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд дійшов, що позов підлягає до задоволення в межах позовної давності,  виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, зазначені обставини  відповідачем не оспорюються та підтверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними та копією пенсійного посвідчення.

Згідно ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків пенсії за віком.

Законом України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік ” дію ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” було призупинено.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік ” у тому числі і цю норму Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік ”,   якою  було призупинено  дію    ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Зазначене рішення Конституційного Суду України  в цій справі  має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів України.

Аналогічне положення містить і рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1–4, 6–22, 24–100 розділу ІІ Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)   визначено, що ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті  38 Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону  про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет –встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п’ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв’язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що „ зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України “ (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

В 2010 –2011 роках  в законодавчому порядку обмеження щодо надбавки дітям війни не встановлювались.

Статтею 70  Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат , які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих витрат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.  Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни»залежить від мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010-2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ».

Оскільки, позивачу як дитині війни, передбачено довічну щомісячну законну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідачем вона протиправно виплачувалась і виплачується в неповному обсязі - 49,8 грн. замість 30% мінімальної пенсії за віком. Тому для захисту законних прав позивача, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача протиправними щодо відмови в перерахунку підвищення пенсії позивачу, як дитині війни та невиплати даного підвищення в повному обсязі та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України  у Віньковецькому районі  Хмельницької області перерахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених позивачу сум та щомісячно здійснювати нарахування і виплату її підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,- 30% мінімальної пенсії за віком - починаючи з дня звернення до суду і по день припинення такого права.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що з 20.01.2011 року по день припинення права на таку допомогу позивач має право на отримання спірної надбавки до пенсії.

Відповідно до пп. 6 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, Управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. З даної норми вбачається, що нарахування і виплата пенсійних виплат належить до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд не повноважний визначати розміри таких виплат, а може лише зобов’язати Управління провести їх нарахування та виплату.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється  за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії повинно здійснювати Управління Пенсійного Фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області, яке є відповідачем по справі.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Керуючись  ст.ст. 8, 46, 55  Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11, 70-71, 159-163, 1832, 256  КАС України суд,-  

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі  Хмельницької області щодо відмови в перерахунку підвищення пенсії ОСОБА_1, як дитині війни - протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі  Хмельницької області  вчинити дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії  в розмірі  30 відсотків  мінімальної пенсії за віком   відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з урахуванням ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » за період з 20 січня 2011 року по день припинення права на таку допомогу, з врахуванням раніше виплачених  позивачу сум за вказаний період .

Постанову в частині зобов"язання управління Пенсійного Фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання  копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Віньковецький районний суд.  

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.   

Суддя                                                О.  О.  Потапов