Справа № 2-2458/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

(заочне)

"19" серпня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді:                                                  Дубаса В.А.,

при секретарі:                                                            Іващенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, законним представником якого є ОСОБА_2, треті особи: КП «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва, служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання такими, що втратили право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, законним представником якого є ОСОБА_2, треті особи: КП «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва, служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання такими, що втратили право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилалась на те, що відповідачі не проживають у квартирі АДРЕСА_1 з часу набуття позивачкою права власності на неї, а саме з липня 2009 року. Речей відповідачів у вказаній квартирі немає, в утриманні квартири та оплаті комунальних послуг вони участі не беруть тощо.

Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, однак представником до суду подано заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи  повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

Треті особи у судове засідання представників не направили, проте подали заяви, у яких не заперечували проти розгляду справи у їх відсутність.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України, оскільки позивачі не заперечували проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва, виданого державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Паньшиної О.В. від 03.07.2010 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, реєстраційний напис на правовстановлюючому документі КП Київського міського БТІ № 4445 від 07.07.2009 року. Раніше згадана квартира належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 24.10.2006 року САВ № 401024.

Згідно акту перевірки паспортного режиму у згаданій квартирі від 10.11.2010 року, який складений службовими особами ЖЕД № 202, підтверджено факт не проживання відповідачів у справі у вказаній квартирі з червня 2009 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” місце проживання –адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація –внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Статтями 71, 72 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Частиною 2 статті 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», наймач або член його сім’ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім’ї в іншому місці, переведення майна в інше жиле приміщення, виїзд в іншій населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк, тощо).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі більш як шість місяців в спірній квартирі не проживають, нею не цікавляться, залишили її добровільно, перешкод в користуванні квартирою їм ніхто не чинить, речей (майна) відповідачів у квартирі немає, в утриманні квартири та оплаті комунальних послуг участі вони не беруть, а тому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втратили право користування квартирою та підлягають зняттю з реєстраційного обліку.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Водночас відповідачами у справі не надано суду жодних доказів у заперечення позовних вимог.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 10, 57-61, 169 ч. 4, 208 - 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та його сина ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: