Справа № 11-405/2011
Категорія ч.1 ст.191 КК України
Головуючий у 1 інстанції Лошак О.О.
Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого : судді Фіцака Т.Д.,
суддів Флісака Р.Й.
Кукурудза Б.І.
з участю прокурора Федорук Ю.І.
захисника ОСОБА_3,
засудженої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Цап В.Д. та засудженої ОСОБА_4 на вирок Рогатинського районного суду від 18 травня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, з середньою освітою, одружена, не працююча, українка, громадянка України, раніше не судима,
засуджена за ч. 1 ст. 191 КК України, та призначено покарання :
- три роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із використанням організаційно-розпорядчих функцій по обліку і зберіганню матеріальних цінностей на підприємствах, установах, організаціях різних форм власності строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання у виді трьох років обмеження волі звільнено з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Цивільний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь церковної громади церкви Святого Миколая с. Уїзд Рогатинського району Івано-Франківської області – 68290 гривень 60 копійок невідшкодованої нею матеріальної шкоди.
Вирішено питання з речовими доказами.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Івано-Франківській області судові витрати в сумі 741 гривень 24 копійки.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно засудженої ОСОБА_4 залишено підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винною та засуджено за те, що вона будучи касиром церкви Святого Миколая в селі Уїзд Рогатинського району Івано-Франківської області, перебувала матеріально-відповідальною особою, привласнила і розтратила кошти із церковної каси на загальну суму 48081 гривень, 2260 Євро (що в перерахунку на національну валюту становить 15213 гривень 60 копійок), 1540 доларів США (що в перерахунку на національну валюту становить 8031 гривень 40 копійок), тобто всього привласнила коштів на загальну суму 71326 гривень.
В поданій апеляції зі змінами прокурор, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, просить вирок Рогатинського районного суду від 18.05.2011 року про засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст. 191 КК України скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. «є» Закону України « Про амністію » від 08.07.2011 року, а кримінальну справу щодо неї закрити на підставі ст. 6 п.4 КПК України.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 пояснила, що вона погоджується із зміненою апеляцією прокурора, просить відносно неї справу закрити, застосувавши Закон України «Про амністію», так як у неї є перестаріла мати, про що подала заяву.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив вирок скасувати, а справу закрити на підставі ст. 1 п. «є» Закону України « Про амністію », пояснення засудженої та її захисника, які погодилися на закриття справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід задовольнити виходячи з наступного.
Згідно ст. 370 ч.2 п.1 КПК України вирок у всякому разі належить скасувати, якщо за наявності підстав для закриття справи, її не було закрито.
Стаття 1 п. «є» Закону України «Про амністію» передбачає застосування амністії до осіб, які на день набрання чинності мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Колегією суддів встановлено, що засуджена ОСОБА_4 має на утриманні матір, яка досягла 76-річного віку (а.с. 113 т.2) та немає інших працездатних дітей, про що підтвердила остання.
З вироку суду ( а.с. 153-157 т.2) вбачається, що ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 191 КК України, за злочин вчинений 23.05.2003 року.
Злочин передбачений ч.1 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.
Засуджена ОСОБА_4 під час апеляційного розгляду подала заяву, у якій погоджується на застосування відносно неї Закону України « Про амністію».
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що засуджена підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а справа закриттю на підставі п.4 ч.1 ст. 6 КПК України внаслідок акта амністії.
Виходячи з наведеного, вирок Рогатинського районного суду від 18.05.2011 року відносно ОСОБА_4 слід скасувати, а справу закрити.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 370, 376 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції -задовольнити.
Вирок Рогатинського районного суду від 18 травня 2011 року щодо ОСОБА_4 скасувати.
На підставі ст. 1 п. «є» Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу щодо неї закрити.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: Р.Й. Флісак
Б.І. Кукурудз
Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак