Справа № 2-99/11

Р І Ш Е Н Н Я

Ім’ям  України

12 березня  2011 року            Перевальський районний суд Луганської області

          у складі: головуючого -судді:                      Женеску Є.В.                          

                                  при секретарі:                                   Семікіній Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в суді м. Перевальськ

цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до державного комунального підприємства бюро технічної інвентарізацчї,Зоринської міської ради Перевальського району Луганської області, третя особа Перевальська державнв нотаріальна контора Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно, про виділ часток в нерухомому майні, про визнання спадкоємцем за законом першої черги, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно-

В С Т А Н О В И В :

          Згідно свідоцтва про право власності на житло від 14 липня 1994 року, виданого органом приватизації шахтою «Ніканор», ділянка ККП, на підставі розпорядження № 280 від 12 липня 1994 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Зазначене нерухоме майно зареєстроване за власниками Алчевським міжрайонним бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності, про що зроблено запис в реєстрову книгу за №1516.

В січні 1997 року на спільному засіданні президіума профкому шахти «Ніканор» було постановлено надати квартиру за адресою АДРЕСА_2 під розширення квартири АДРЕСА_1, сім'ї ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, батько позивачів.

          Інших спадкоємців за законом першої черги, які б претендували на спадщину, що  відкрилася*після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 або які встановленому діючим на момент відкриття спадщини законодавством прийняли спадщину немає.

          На момент смерті батька, ОСОБА_1 була прописана (зареєстрована) та постійно мешкала з ним за однією адресою: АДРЕСА_3, управляла та володіла спадковим майном.

В листопаді 2010 року  ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Державного комунального підприємства бюро технічне інвентаризації із завою про проведення приватизації квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, надав відповідні документи, які видані Комбінатом комунальних підприємств міста Зоринськ.

      Виконавчий комітет Зоринської міської ради не заперечує проти до приватизації.

Згідно рішення реєстратора ДКП БТІ від 08 листопада 2010 року було прийнято  рішення про відмову у оформленні передачі у приватну спільну часткову власність квартирі так. як згідно довідки ККП м. Зоринська від 22.09.2010 року під приватизацію надаєтьс об'єднана квартира №20-21, а згідно архівних даних Державного комунального підприємств БТІ квартира №20. була вже приватизована та є приватною спільною сумісною власністю ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2.

          На підставі цього позивачі звернулися до суду і просять:

          визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право приватної спільної сумісної власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

          виділити частки в нерухомому майні - квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що є приватною спільною сумісною власністю ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та визнати за кожним право приватної спільної часткової власності на 1/3 частку зазначеної квартири;

          визнати її,ОСОБА_1, спадкоємцем за законом першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька, ОСОБА_3;

          встановити, що ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька, ОСОБА_3;

          визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.          

          Відповідач-Державне комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації надав у судове засідання заяву про розгляд справи за їх відсутністю, проти задоволення позову не заперечує.

          Третя особа - Зоринська міська рада Перевальського району Луганської області надала у судове засідання заяву про розгляд справи за їх відсутністю, проти задоволення позову не заперечує.

          Суд вислухавши представника позивачів, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з наступних підстав.

          Відповідно до  свідоцтва про право власності на житло від 14 липня 1994 року, виданого органом приватизації шахтою «Ніканор», ділянка ККП, на підставі розпорядження № 280 від 12 липня 1994 року(а.с.6-7) квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

          З технічної документації (а.с.8-15) вбачається, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Суд вважає, що відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, мають право на виділ у натурі частки із цього майна, тому ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ОСОБА_2 можна виділити частки з майна, що є у спільній сумісній власності кожному по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1.          

          Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого Зоринською міською радою Перевальського району Луганської області (а.с.16) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

          Згідно свідоцтва про народження , виданого Оленівською селищною радою 03 квітня 1950 року(а.с.17), батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 і ОСОБА_5.

          Відповідно довідки відділу реєстрації актів громадянського стану Перевальського районного управління юстиції(а.с.18), 16 січня 1981 року у виконкомі Червонопрапорської сільської ради Перевальського району Луганської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_4, який 25 грудня 1987 року був розірваний Перевальським районним відділом ЗАГС ,згідно свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_2(а.с.19).

          Згідно рішення реєстратора від 08.11.2010 року (а.с.24) прийнято рішення про відмову у оформленні передачі у приватну спільну часткову власність АДРЕСА_1 у зв’язку з об’єднанням двох квартир №20 та 21, одна я яких приватизована.

          Відповідно до висновку вартості майна (а.с.28-32), загальна вартість квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, дорівнює 24480 грн.  

          З відповіді завідувача Перевальської державної нотаріальної контори №109/01-16 від 28 січня 2011 (а.с.49), вбачається, що до Перевальської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3  ніхто із спадкоємців не звертався. Спадкову справу не заведено. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

          Свідки пояснили, що позивачка мешкала постійно разом батьком , доглядала його, вела спільне господарство, поховала його  та розпоряджається всім спадковим майном.           

Оскільки позивачка є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, фактично спадщину прийняла, то згідно ст.529 ЦК України (1963р.) її можливо визнати спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, у вигляді 1/3 частки квартири розташованої за адресою: : АДРЕСА_1.

          Суд вважає, що оскільки позивачка фактично вступила в права спадкоємця, після  померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3,  про що в судовому засіданні підтвердили свідки, то згідно зі ст.1268 ЦК України, ст. 256 ЦПК України, можливо встановити, що позивачка  фактично і своєчасно прийняла спадщину після смерті батька  у вигляді 1/3 частки квартири розташованої за адресою: : АДРЕСА_1.          

          Суд вважає, що оскільки позивачка повністю володіє, користується набутим майном, її дії не суперечать закону, то згідно зі ст. 328 ЦК України за нею можливо визнати право власності на  1/3 частку квартири розташованої за адресою: : АДРЕСА_1.

                 Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

                    Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право приватної спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

          Виділити частки в нерухомому майні - квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що є приватною спільною сумісною власністю ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та визнати за кожним право приватної спільної часткової власності на 1/3 частку зазначеної квартири.

          Визнати ОСОБА_1, спадкоємцем за законом першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька, ОСОБА_3.

          Встановити, що ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька, ОСОБА_3.

          Визнати за  ОСОБА_1, право власності на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області.

.  

      Головуючий- суддя: