Справа № 2-197/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

26 серпня 2011 року                                 Жданівський міський суд Донецької області

                                                            у складі:

                                                                головуючого судді:                     Бузанова П.М.

                                                                при секретарі:                     Широкової О.І.

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в м. Жданівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа –виконавчий комітет Жданівської міської Ради Донецької області про визнання права власності на присадибну земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

           11 липня 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку площею 910 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1

            В обґрунтування своїх вимог позивачка послалася на наступні підстави:

Так, за договором купівлі-продажу від 22 червня 1998 року вона купила у ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 з земельною ділянкою 0.091 га на якій він розташований.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, серії ДН 0131 від 25.03.1997 року громадянину ОСОБА_4 (на підставі рішення виконкому Жданівської міської Ради народних депутатів від 19.02.1997 року № 38). Належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, складає 0,091 га, цільове призначення якої - обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Однак при укладенні цього договору не було вирішено питання щодо відчуження земельної ділянки та жодним чином не визначено питання щодо правового статусу земельної ділянки.

Про порушення свого права власності на спірну земельну ділянку позивачка дізналася тільки в червні 2011 року з листа Жданівської міської ради, оскільки вважала, що придбаний нею житловий будинок разом з господарськими спорудами знаходиться на не приватизованій земельній ділянці і відповідно договору купівлі-продажу належить їй.

Просила визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку площею 0,091 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

          В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула хоча про день та час слухання справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.  

          Відповідачка –ОСОБА_2 у судове засідання не прибула хоча про день та час слухання справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позов визнала повністю.

Відповідачка –ОСОБА_3 у судове засідання не прибула хоча про день та час слухання справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позов визнала повністю.

          Представник третьої особи –виконавчий комітет Жданівської міської Ради Донецької області у судове засідання не прибув хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

          Суд, вивчивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

         Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 22.06.1998 року ОСОБА_1 купила у ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 на земельній ділянці 0,091 га (а.с.        ).

Однак при укладенні цього договору не було письмово зазначено, зафіксовано питання щодо відчуження земельної ділянки та жодним чином не визначено питання щодо правового статусу земельної ділянки.

          Враховуючи що спірні правовідносини виникли до 01.01.2004 року, то при прийнятті рішення по даному спору необхідно керуватись нормами ЦК УРСР ( в редакції 1963 року).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ДН 0131 від 25.03.1997 року № 131 громадянину ОСОБА_4 (на підставі рішення виконкому Жданівської міської Ради народних депутатів від 19.02.1997 року № 38) належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, яка складає 0,091 га, цільове призначення якої - обслуговування житлового будинку і господарських будівель  (а.с.       ).  

          Відповідно ст. 128 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі якщо інше не передбачено законом або договором.

          Відповідно ст. 132 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) приналежністю є річ, призначена служити головній речі і зв’язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або законі не встановлено інше.

З матеріалів справи вбачається, що головною річчю, яку придбала позивачка, відповідно договору купівлі-продажу є будинок, а земельна ділянка на якій він розташований видана Жданівською міською Радою для обслуговування цього житлового будинку і господарських будівель.

          Договором купівлі-продажу не встановлено, що будинок придбаний без земельної ділянки.

          Відповідно до ст. 549 УРСР (в редакції 1963 року) відповідачі та інші особи не вчинили дій які б свідчили про прийняття даної земельної ділянки як спадщини. Вони фактично не вступили в управління або в володіння даною земельною ділянкою та не подали у державну нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, як на протязі шестимісячного строку з дня відкриття спадщини так і на час розгляду справи.

          Відповідачі надали заяви до суду з проханням розглянути справу у їх відсутність, не заперечуючи проти задоволення позову, що свідчить про факт передачі спірної земельної ділянки, на момент укладення договору купівлі-продажу будинку позивачу.   

З огляду на наведене вбачається, що спірна земельна ділянка площею 0,091 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 22.06.1998 року була передана відповідачем позивачці, тобто, позивачка на підставі договору набула права власності на земельну ділянку з моменту її фактичної передачі – 22.06.1998 року, однак волевиявлення сторін не було зафіксовано правоустановчим договором, що саме і свідчить про порушення прав позивача, та є підставою для задоволення позову щодо визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку площею 0,091 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

          На підставі ст.ст. 128,132,549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -  

          ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на присадибну земельну ділянку, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,091 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням  - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, відповідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН № 0131 від 25.03.1997 року.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           заяву задоволено повністю

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області                                                                                  П.М. Бузанов