УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 4с-38/11
"29" серпня 2011 р. року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Воробйової С.О.,
при секретарі – Жабенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Рустамової З.В. та начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Заітової Н.О.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Рустамової З.В. та начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Заітової Н.О., уточнивши її під час розгляду справи у суді, та просив суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Рустамової З.В. та начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Заітової Н.О. щодо відмови зарахування грошових коштів, сплачених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 та закриття виконавчого провадження за виконавчим листом 2-73/2001, виданим 19.08.2010 року Залізничним районним судом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 16111,85 грн., зобов’язати Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим здійснити зарахування грошових коштів, перерахованих ОСОБА_1 у рахунок боргу за виконавчим листом №2-73/2001 у сумі 16111,85 грн. на користь ОСОБА_4 та закрити виконавче провадження, визнати виконавчий лист, виданий 19.08.2010 г. №2-73/2001 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 16111,85 грн. недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим знаходиться дублікат виконавчого листа №2-73/2001, виданий Залізничним районним судом м. Сімферополя, 19.08.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 16111,85 грн., однак ОСОБА_1 виплатив ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 16111,85 грн. за виконавчим листом №2-73/2001, який був наданий ОСОБА_4 до виконання у 2001 році, та їм 03.07.2009 року до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим були надані чеки на загальну суму 16111,85 грн., у зв’язку з чим вважає, що борг ним погашений у повному обсязі та виконавче провадження за виконавчим листом №2-73/2001 повинне бути закрито.
У судовому засіданні представник заявника за довіреністю ОСОБА_5 підтримав уточнену скаргу по вищевикладених підставах та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, оскільки рішення суду на теперішній час не виконано.
Представник Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Рустамова З.В. у судовому засіданні скаргу не визнала та просила відмовити у її задоволенні за необґрунтованістю.
Заслухавши осіб, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи №2-73/01 та виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Пунктом 1 частини 2 цієї статті передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.
Частиною 1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12.03.2001 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто 16111,85 грн..
На адресу ОСОБА_4 06.06.2002 року було направлено повідомлення про виконання виконавчих дій за виконавчим листом по справі №2-73/01 року.
Також, згідно листа начальника Центрального управління юстиції м. Сімферополя Набокова А.С. від 22.11.2002 року встановлено, що 09.08.2001 року до відділу ДВС надійшов виконавчий лист №2-73, виданий Залізничним місцевим судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суми у розмірі 16111,85 грн.. 10.08.2001 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та наданий строк для добровільного виконання рішення до 17.08.2002 року. Боржник у добровільному порядку рішення суду не виконав. Державним виконавцем неодноразово проводилися виходи на місце проживання боржника, однак він у місці проживання був відсутній. 19.11.2002 року державним виконавцем було виписано розпорядження, платіжне доручення №462 від 21.11.2002 року, грошові кошти у розмірі 150 грн. були переведені на розрахунковий рахунок стягувача. У виконавчому провадженні також маються квитанції, сплачені ОСОБА_1 на відшкодування шкоди ОСОБА_4 №2 від 11.06.2002 р. на суму 306 грн., №1490022033 від 13.09.2002 р. на суму 300 грн. Однак, вищезазначені кошти на депозитний рахунок відділу ДВС Центрального РУЮ не поступали, оскільки невірно були вказані реквізити отримувача (а.с.191).
У листі в.о. начальника ВДВС ГУЮ Дума Н.Г. від 23.12.2009 року вказано, що відмітки про результати виконання виконавчого документа, переданого державному виконавцю, за 2001 рік відсутня. Станом на 2002 рік виконавче провадження не перереєстровано, до архіву ВДВС на зберігання не передано. Вирішити питання про притягнення до відповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків начальника відділу ДВС та державного виконавця, якому було доручено виконання рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя по справі №2-73/01 не уявляється можливим, у зв’язку з їх звільненням з органів юстиції АР Крим (а.с.95).
Згідно акту службової перевірки від 25.07.2011 року, яка проводилася відділом державної виконавчої служби ГУЮ МУЮ України в АР Крим за зверненням представника ОСОБА_1 ОСОБА_5, за результатами перевірки встановлено, що в діях державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Рустамової З.В. та начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Заітової Н.О. порушення діючого законодавства по примусовому виконанню вищевказаного виконавчого провадження не убачаються (а.с.239-243).
Також, ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крім від 29.07.2010 року було задоволено заяву ОСОБА_4 про продовження строку дії виконавчого провадження за виконавчим листом та видачу дублікату виконавчого листа, поновлений ОСОБА_4 строк для пред’явлення до виконання виконавчого документа за рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12.03.2001 року по цивільній справі за №2-73/2001 року. Виданий дублікат виконавчого листа по цивільній справі №2-73/01 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення з нього 16111,85 грн. (а.с.119).
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 23.03.2011 року ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29.07.2010 року залишено без змін (а.с.170).
Таким чином, на час звернення заявника ОСОБА_1 зі скаргою до суду, судове рішення не виконане, даних щодо суми погашення боржником ОСОБА_1 боргу не має.
Доводи заявника та його представника не спростовують наведених висновків суду.
Також, суд вважає, що підстав для зупинення виконавчого провадження також не убачається.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Рустамової З.В. та начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Заітової Н.О. слід відмовити.
На підставі викладеного, ст.ст.17,19,25,49,50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-Х1V від 21.04.1999 року, керуючись ст.ст.14,209,210,213,218,383-388 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Рустамової З.В. та начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Заітової Н.О.– відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі протягом п'яти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя