Справа №  2-а-520/11

 
П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 року                                                                        м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А.

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі  Одеської області

про

зобов’язання вчинити певні дії щодо нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 12.05.2011 року до Кілійського районного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Кілійському районі Одеської області посилаючись на те, що він, ОСОБА_1, є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на одержання державної соціальної допомоги як дитині війни у вигляді щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, у виплаті якої  відповідачем відмовлено, у зв’язку з чим просить суд: - визнати протиправними дії УПФУ в Кілійському районі щодо невиплати їй щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни;  зобов’язати УПФУ в Кілійському районі виплатити державну соціальну допомогу за період з 01.12.2010 р. по 01.06.2011 р. у розмірі 1053,80 гривень.

Ухвалою суду від 19.07.2011 року за даним позовом було відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач надав заперечення на позов в якому зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 вважає незаконними та необґрунтованими. В запереченні відповідач посилається на те, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та здійснюється за кошти державного бюджету, які передбачаються Законами України про бюджет на кожний відповідний рік. Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Застосування такого розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомоги цим Законом не передбачено. Статтею 7 Закону № 2195-ІУ передбачено, що «Фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом (2195-15), здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України». Статтею 95 Конституції України визначено, що будь-які видатки держави на загально суспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються законом про Державний бюджет України. Норми, які вводяться цим законом діють протягом бюджетного року та є пріоритетними відносно інших законів. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»КМУ надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат. Починаючи з 09.09.2010 р. по 31.12.2010 р. і по теперішній час «Дітям війни»виплачується щомісячно надбавка до пенсії у фіксованому розмірі –49,80 грн. відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області є органом Пенсійного фонду України, підвідомчим Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області. Відповідно до Положення про Управління основним із завдань Управління є своєчасне фінансування витрат на виплату пенсій, та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Управління планує доходи та видатки коштів Фонду в районі, в також у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується КМУ. Кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших виплат., які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Пункт 9 Положення про Пенсійний фонд України передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Відповідно до Закону України № 2195 фінансування виплат проводиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, у зв’язку з чим вважають, що протиправна бездіяльність в діях Управління відсутня. Зважаючи на викладене, відповідач  просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши у скороченому провадженні дану справу, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та надані докази,  судом встановлено  наступні юридичні факти та відповідні ним правовідносини:

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 13.03.2002 р. Кілійським РВ ГУМВС України в Одеській області та пенсійного посвідчення, позивач –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, як особа, яка має статус «дитина війни»та отримує пенсію за віком.   

З 22 травня 2008 року відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області здійснює нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян»  - у таких розмірах: з 22.05.2008 року  - 48,1 гривні; з 01.07.2008 року - 48,2 гривні; з 01.10.2008 року і по теперішній час –49,8 гривень.

Нарахування та виплата позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком Управлінням Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області за період з  2006 року і по даний час не здійснювалось, що не заперечується відповідачем.

В 2011 році позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області з заявою про виплату надбавки у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком як особі, яка має статус «дитина війни».

Листом Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області від 18.04.2011 року № 388/Р-2,  позивачу  було відмовлено у виплаті державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як особі, яка має статус «дитина війни», в зв’язку з відсутністю на те законодавчо обґрунтованих підстав.

При розгляді заявленого позову судом враховано наступні положення діючого законодавства:

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами з приводу пенсійного забезпечення є публічно-правовими та узгоджуються зі змістом статей 3 та 17 КАС України.

Відповідно до ст. 71 КАС України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.  

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»(далі Закон №2195-ІV)  встановлює правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 1 Закону передбачено, що діти війни є громадяни України, яким на час закінчення (02.09.1945 р.) другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.

Статтею 6 Закону України  № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30 % від мінімальної пенсії за віком.          

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування», мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»№ 966-ІУ  передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги по безробіттю та інше, виходячи з вимог Конституції та Законів України. Таким чином, вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується до положень Закону № 2195-ІУ, оскільки іншого законодавством не передбачено і ствердження відповідача про його незастосування до вказаного закону безпідставні. Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначаються Законами України про державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.  

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для осіб, що мають статус «дитина війни» є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.  

Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або  щомісячне довічне  грошове  утримання чи  державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007  року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році –з 09.07.2007 року, у 2008 році –з 22.05.2008 року. Отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни: за 2007 рік –з 09.07.2007  до 31.12.2007 року, за 2008 рік –з 22.05.2008 до 31.12.2008 року. Відповідно, у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007  року та у 2008 році –з 01.01.2008 до 21.05.2008 року положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

З 22.05.2008 року  діє Закон України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції від 18.11.2004 року, що набрала чинності з 01.01.2006 року), тому у 2010-2011  роках позивач має право на одержання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.   

Відповідач, здійснюючи нарахування соціальних виплат, керувався постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 гривень та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Однак, враховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 4 ст. 9 КАС України, застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу. Крім того, постановою Окружного адміністративного суду України від 15.06.2009 пункти 8 та 15 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»визнано незаконними.

Статтею  70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Наведена правова норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відтак, їх дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у 2010 та 2011 роках  повинно нараховуватись та виплачуватись особам, які мають статус «дитина війни», відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зважаючи на те, що за основу нарахування підвищення до пенсії береться мінімальна пенсія за віком, суд звертає увагу на те, що  розмір мінімальної пенсії за віком, що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Однак наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії дитині війни.

Розмір мінімальної пенсії за віком,  що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, слід визначати, виходячи із положень Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки.

Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіття, а  також  стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та Законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Закони України «Про Державний Бюджет України на 2010 рік»та  «Про Державний Бюджет України на 2011 рік»не містять положень, що зупиняють дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни»чи його окремих норм.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що він здійснював позиву виплати у розмірах, визначеним діючим законодавством.

Стосовно посилань відповідача на відсутність коштів на здійснення виплат у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» суд заважує, що у справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.  

Таким чином, реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом, а тому вважає в цій частини доводи відповідача безпідставними.  

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.  

Відповідно до п.п.1,3 п.15 «Положення про Пенсійний Фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261, Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку Головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах та районах у містах.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивач має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як особа, що має статус «дитина війни», тому бездіяльність відповідача щодо невиплати відповідачу відповідних сум підвищення до пенсії є протиправною, в зв’язку з чим позовні вимоги за період з 01.12.2010 року по 12.05.2011 року -  підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок  невиплаченої  соціальної допомоги, оскільки  суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування до пенсії замість органу, на який  покладено такі повноваження, що є неприпустимим  відповідно до вимог чинного законодавства.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачу державну соціальну допомогу з 13.05.2011 по 01.06.2011 року, тобто на майбутнє з дати звернення до суду з позовом –не підлягають задоволенню, оскільки в судовому порядку можуть бути захищені лише порушені права особи, чого в даному випадку немає.

Відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу ніж зазначена у п.п.1-8 ч.2 цієї статті постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших  суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, виходячи з чого резолютивна частина постанови має бути викладена в редакції, що гарантує виконання судової постанови.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність відповідача протиправною та покласти на нього обов’язок щодо здійснення позивачу перерахунку розміру нарахованої та виплаченої пенсії з урахуванням вже виплачених сум і проведення відповідних виплат.

У зв’язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.  

Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 5, 7, 11,18, 94, 98, 158 - 163, 183-2  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі  Одеської області про зобов’язання вчинити певні дії щодо нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни –задовольнити частково.  

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, яка виразилася в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2010 року по 12.05.2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Кілійському районі Одеської області здійснити  нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2010 року по 12.05.2011 року з зарахуванням виплачених позивачу за вказаний період сум державної соціальної допомоги.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

             Стягнути на  користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3,40 гривень.

Відповідно до ст. 256 КАС України звернути постанову до негайного виконання.

Постанова судді, прийнята у скороченому провадженні, може бути оскаржена в апеляційному порядку.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з  дня отримання копії постанови.            

Суддя   Кілійського

районного суду
О. А. Маслеников