ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2008 р. | Справа № Б-7/161 |
ініціюючий кредитор :ДПІ в м.Івано-Франківську ,
вул.Незалежності,20, м.Івано-Франківськ
до боржника :Орендне Івано-Франківське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1 ,
вул.Макогона,23а., м.Івано-Франківськ,76000
про банкрутство
за заявою позивача : Івано-Франківського шляхового ремонтно-будівельного управління №1
м.Івано-Франківськ, вул.Макогона, 23-а
до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
м.Івано-Франківськ, вул.Гушевського, 21
про визнання договору недійсним по справі №Б-7/161 про банкрутство Івано-Франківського шляхового ремонтно-будівельного управління №1 .
Cуддя Кишинський Микола Іванович
При секретарі Попович Василь Васильович
Представники:
Від боржника: Мартинюк В.М.-арбітражний керуючий,
Від (Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради): не з"явились
СУТЬ СПОРУ: Заявлено позов в справі про банкрутство Івано-Франківського шляхового ремонтно-будівельного управління №1 про визнання недійсним Договору №11/11-04 оренди з послідуючим викупом майна державного підприємства між Івано-Франківським міськвиконкомом та колективом Івано-Франківського шляхового ремонтно-будівельного управління №1 від 01 липня 1992 року.
Позивач позов підтримує, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, відзиву на позов не подав.
Учасник судового засідання -представник ДПІ - підтримує правову позицію позивача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд, встановив, що ухвалою від 16.08.2007 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі про банкрутство Орендного Івано-Франківського шляхового ремонтно-будівельного управління №1 (справа Б-7/161).
25.12.2007 року введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Мартинюка В.М.
Виконуючи обов"язки керуючого санацією Мартинюк В.М. виявив Договір №11/11-04 оренди з послідуючим викупом майна державного підприємства між Івано-Франківським міськвиконкомом та колективом Івано-Франківського шляхового ремонтно-будівельного управління №1 від 01 липня 1192 року, який підписаний начальником Івано-Франківського шляхового ремонтно-будівельного управління №1 п. В.М. Козловим та скріплений печаткою цього управління.
Свої вимоги про визнання договору оренди недійсним Позивач обгрунтовує тим, що оскаржуваний договір підписаний неуповноваженою особою, на момент його підписання ще не було створено орендне підприємство, за набувальною давністю позивач набув право власності на майно .
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на момент оформлення Договору було проведено збори колективу орендарів (протокол від 25 лютого 1991). При цьому вимоги Закону україни "Про оренду майна державних підприємств та організацій" не могли бути дотримані, так як його було прийнято 10 квітня 1992. Згідно згаданого протоколу договір підписаний уповноваженою особою, оскільки п.В.М.Козлов діяв за дорученням загальних зборів, про що зазначено у вказаному протоколі. Також, на цих зборах було затверджено Положення про організацію орендарів та Статут, а безпосередньо Договором передбачено істотні умови, порядок проведення орендних платежів та право орендаря на приватизацію орендного майна шляхом викупу.
Тому твердження Позивача, що Договір оренди майна укладений 01 липня 1991 не містить всіх істотних умов, які передбачені Законом України "Про оренду державного і комунального майна" та діючим на той момент Цивільним кодексом УРСР 1963 , не знайшли свої підтвердження.
Оскільки підприємство користувалося орендним майном згідно Договору, тобто на законних підставах, положення про набувальну давність застосовуватися не можуть. Згідно ст.23 Законом України "Про оренду державного і комунального майна" передача майна в оренду не припиняє прав власності на нього орендодавця. Відповідно , орендар неправильно застосував положення бухгалтерського обліку як до майна, що має статус власного.
Що стосується позовної вимоги у частині визнання права власності на майно передане в оренду, така вимога не має підстав для задоволення в силу того, що Договір є дійсним. При цьому, Договір безпосередньо передбачає прямий механізм набуття права власності на орендне майно шляхом його викупу орендарем. Оскільки договір оренди є діючим, то таким правом позивач може скористатись на протязі дії договору.
Викладені вище обставини на думку суду встановлюють необгрунтованість позовних вимог , суд приходить до висновку про відмлву у задоволенні позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кишинський Микола Іванович
рішення підписане ___________
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Петльована Надія Романівна