Справа № 2-5/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

«14» березня 2011  року                         Перевальський районий суд Луганської області

          в складі :           головуючого судді:                      Женеску Е.В.

                                     при секретарі :                    Петрухіній А.А.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перевальську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», Приватне Акціонерне товариство Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас Груп»,  Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення матеріальної і моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, посилаючись на наступне.

          26 серпня 2009 року, приблизно о 12-30 годині, ОСОБА_2, керуючи  автомобілем «АУДИ»- 100 , державний номер НОМЕР_1, що належить йому, та рухаючись по проїзному шляху проспекту Металургів біля будинку «УПК»у м.Алчевську Луганської області, не вибрав  безпечний шлях руку та дистанцію, не в змозі сприяти на його керування, діючи з порушенням п.12.1 і п.13.1 Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на стоячий у перед нього у попутному русі автомобіль марки «ВАЗ-21041», державний номерний знак НОМЕР_2, який є власністю ОСОБА_1, чим  спричинив йому матеріальні збитки. Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, відповідач свою вину визнав і пообіцяв відшкодувати добровільно збитки за ремонт автомобіля позивача, проте до теперішнього часу збитки йому так і не відшкодовані. За вчинену дорожньо-транспортну пригоду постановою Алчевського міського суду Луганської області №3-1947/09 від 31.08.2009 року на ОСОБА_2 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача було розбито і на його відновлення  потрібні кошти, також втрачена товарна якість автомобіля. До теперішнього часу збитки позивачу відповідачем не відшкодовані, тому позивач заявляє суму матеріальних збитків у розмірі 22 665грн.76 коп. та моральну шкоду у розмірі 10000грн., так як в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач не мав змоги займатися бізнесом, пошкодження автомобіля стало причиною моральних переживань позивача, він втратив душевну рівновагу, багато часу втратив на оформлення відповідних документів, він був позбавлений можливості поїздок по роботі, до друзів, знайомих, порушений зв'язок з родичами, оскільки позбавлений  можливості відвідувати їх. Все це привело родину позивача до скрутного фінансового становища на тривалий термін, а також призвело до порушень її нормальних життєвих засад і зв’язків через неможливість продовження активного суспільного життя.

             У судовому засіданні позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги а саме просив стягнути з ЗАТ»Княжа» матеріальну шкоду у розмірі 25500грн 00коп, з ОСОБА_5 11318грн.43 коп. матеріальну шкоду і 20000грн. моральну шкоду та покласти на відповідачів судові витрати. Але ж у судовому засіданні надав заяву щодо залишення без розгляду, а потів взагалі відмовився у судовому засіданні  від позовних вимог до відповідача  Акціонерного товариства Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас Груп», та надав судові уточнену позовну заяву в якій просить стягнути матеріальну шкоду по ремонту автомобіля у розмірі 31624 грн. 46 коп., відповідно до висновку проведеної експертизи. Окрім того вказує, що страхова компанія «Універсальна»перерахувала 20000грн.00коп. відповідно до п.2 ст.4.1, ст..2 Договору застави транспортного засобу    №   14549/0041/304007  від 21 липня 2008 року

заставодержателю, тобто ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Оскільки ціни на запчастини до його пошкодженого автомобіля збільшилися, тому він просить стягнути з відповідача 1781 грн.57 коп.  У зв’язку з ДТП позивач втратив вигоду, у зв’язку з тим, що автомобіль не відремонтований, так як кошти, які були перераховані страховою компанією «Універсальною»витрачені ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»для погашення кредиту. У зв’язку з тим, що автомобіль у позивача був пошкоджений, він не зміг організувати свою роботу, тому не отримував вигоду у вигляді заробітку, таким чином, позивачем втрачено доходу у вигляді 3000 грн.00 коп. кожний місяць починаючи з вересня місяця –усього не отримано позивачем винагороди у сумі 21000грн. Моральна шкода складається з наступного. Мати позивача є інвалідом 2-ої групи, вона мешкає разом з ним і транспорт позивачу потрібен для пересування по місту та для того, щоб відвезти матір до лікарні. Відповідач не намагався хоч частково погасити затрати позивача на ремонт автомобіля. Таким чином позивачеві були спричинені моральні страждання, порушені стосунки з оточуючими його людьми, він не зміг у повному обсязі здійснювати грошові платежі для лікування, комунальні платежі та інші. Пошкодження автомобіля мало наслідки у вигляді тяжких вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках позивача, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, що вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому моральну шкоду він оцінює у сумі 24 000 грн.00 коп.. Окрім того просить стягнути судові ви трати з відповідача у вигляді оплати держмита –568грн.20 коп., оплати за інформаційні послуги 120грн.00коп, послуги адвокатів-2750грн00коп/1250грн.00коп+ 500грн.00коп+1000грн.00коп./, оплату за проведення висновку 200грн.00коп., оплата експертизи –844грн.66коп.+послуги банку –08 грн.45коп., оплата телеграми -22грн. 10коп.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 підтримав уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної, моральної шкоди, на задоволенні позову наполягав. Та вважає що саме  відповідач ОСОБА_2 повинен сплатити шкоду завдану  позивачу за наслідками ДТП як матеріальну, так і моральну. А  щодо страхових компаній вважає, що вони не мають не якого відношення до  заявлених позивачем  і уточнених позовних вимог. Оскільки   з вини відповідача сталась ця дорожньо-транспортна пригода, то вважає що саме  відповідач і повинен відповідати за скоєне їм адміністративне правопорушення. внаслідок якого позивач зазнав збитки. Більш детальніше  позивач вказав про ці збитки в своїй уточненій позовній заяві, котру прошу суд задовольнити у повному обсязі.

          Представники відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_9 у судовому засіданні позов  визнали частково, а саме визнали матеріальну шкоду 6227грн.60коп. і моральну шкоду у розмірі 1000грн. вважають, що судові витрати повинні бути стягнути пропорційно задоволеним вимогам. Посилаючись на наступне: оскільки цивільна відповідальність винної особи, а саме ОСОБА_2 була застрахована, та вважають, що різницю між сумами вказаними в експертизі повинно сплачувати Приватне Акціонерне товариство Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас Груп» і щодо моральної шкоди також, але в межах встановленого законом ліміту. Щодо не отриманої вигоди вважають, що ця сума у судовому засіданні доведена не була ні яких доказів щодо доходів позивача, та його заняття підприємницькою діяльністю не надано, а тому вважає, що сума у розмірі 21000грн. 00коп. є надуманою, щодо моральної шкоди вважають, що дійсно з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода 26 серпня 2009 року однак ті моральні страждання про які каже позивач доведені у судовому засіданні не були. Те що у позивача мати інвалід ІІ групи і позивач не зміг перевозити мати на автомобілі до лікарні не доведено, оскільки не надано доказів, що по-перше мати необхідно було з’явитися до лікарні з якої мети і навіщо. Якщо вона лікується, чи перебуває на обліку необхідно довести це, окрім того  чому саме після ДТП мати необхідно з’являтися у лікарню, і у саме яку. І взагалі не зрозуміло так які ж саме позивач переніс моральні страждання, а тому визнають 1000грн 00коп., оскільки вважають, що дійсно ця подія спричинила неприємні враження, дійсно позивач хвилювалась щодо цих подій та нервував.

            Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» у  судовому     засіданні  пояснив що   страхове відшкодування    позивачу ОСОБА_1 було сплачено - 24.11.2009року  у розмірі 20396,80, /яке розраховувалось наступним чином 24328,59х(36550,00/43000,00)-365,50+83,00=20396,80,/ а саме 24328,59грн. - вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ, 365,50грн. –франшиза за договором. 83,00грн. –вартість довідка ДАІ. 20396,80 грн. сума страхового відшкодування, а тому вважає, що страхова компанія виконала свої зобов’язання за Договором добровільного страхування наземного транспорту в повному обсязі. А тому просить розглянути даний позов на підставі норм діючого законодавства.

            Представник третьої особи Приватне Акціонерне товариство Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас Груп» надав судові свої пояснення та просить розглянути позов без участі  представника, посилаючись на наступне що потерпілий ОСОБА_1 вже отримав страхове відшкодування по договору страхування транспортного засобу(КАСКО) в ВАТ «СК»Універсальна», а цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу винної особи застрахована в ПрАТ «Княжа»й в останньої виникає обов’язок сплатити страхове відшкодування у розмірі різниці між матеріальною шкодою  та сумою отриманою потерпілим за договором страхування КАСКО –20396,80 Згідно із ст..12 ЗУ «ОСЦПВВНТЗ»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи,  яка складає 510,00 грн. А у разі якщо у позивача існує інший висновок товарознавчого дослідження, то у разі якщо позивач надасте цей висновок і у разі якщо сума матеріального збитку перевищуватиме розмір виплаченого страхового відшкодування, ПрАТ «УСК»Княжа Воєнна Іншурас Груп»здійснить доплату на різницю. Щодо  розміру моральної шкоди страховик відшкодовує не більш ніж 5% ліміту визначеного у ст. 9 ЗУ «ОСЦПВВНТЗ», а різницю між сумою відшкодування. Визначеною судом, та сумою яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

           Представник третьої особи  Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»надав суду пояснення  про то що 21 липня 2008 року між ВАТ»Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_1, укладено кредитний договір, у відповідності до умов якого  банк надає позивачу кредит у сумі 36550 грн з виплатою процентів за його користування у розмірі 20.7% річних. З кінцевим терміном повернення -21.07.2012р. 21.07.2008року у забезпечення зобов’язань за кредитним договором між банком та позивачем укладено договір застави та передано у заставу Банку автомобіль марки «ВАЗ»21041-182-20,2008року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно до умов договору Позивач зобов’язався здійснити страхування майна , у зв’язку з чим 28.07.2009р. між ЛФСК «Універсальна»та позивачем укладено договір страхування, одним із страхових ризиків за цим договором є ДТП, за участю застрахованого ТЗ. 25.11.2009року СК  «Універсальна» було перераховано страхове відшкодування у сумі 20396,80грн., яке направлено на повне погашення кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та таким, що підлягає частковому задоволенню,   з наступних підстав.

         Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає  цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Відповідно до ст. 57  ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

         Судом встановлене наступне.

         Відповідно постанови Алчевського міського суду Луганської області №3-1947/09 від 31.08.2009 року, за  фактом здійснення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26 серпня 2009 року, приблизно о 12-30 годині на проспекті Металургів в м. Алчевськ Луганської області, на ОСОБА_2 накладено адміністративне  стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн./т.1 а.с.6/ Згідно висновку авто-товарознавчого дослідження спеціаліста- автотоварознавця від 02.09.2009 року –вартість матеріальної шкоди

спричинених володільцю  автомобіля ВАЗ-21041-182-20, держаний номерний знак НОМЕР_2, становить 22665грн. 76 коп./т.1 а.с. 18-16/ Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи №2202/27 від 04.12.2009року матеріальна шкода спричинена з технічної точки зору володільцю автомобіля ВАЗ-21041-182-20, державний номерний знак ВВ7197, 2008 року випуску у зв’язку з його пошкодженням при ДТП, яке сталось 26 серпня 2009року і складає 31624грн 46коп.  /т.1 а.с.35-56/ Відповідно до кредитного договору № 014/0041/73/122307який був укладено 21 липня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_1, у відповідності до умов якого  банк надав позивачу кредит у сумі 36550 грн. з виплатою процентів за його користування у розмірі 20.7% річних. З кінцевим терміном повернення -21.07.2012р. 21.07.2008року у забезпечення зобов’язань за кредитним договором між банком та позивачем укладено договір застави та передано у заставу Банку автомобіль марки «ВАЗ»21041-182-20,2008року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно до умов договору Позивач зобов’язався здійснити страхування майна , у зв’язку з чим 28.07.2009р. між ЛФСК «Універсальна»та позивачем укладено договір страхування, одним із страхових ризиків за цим договором є ДТП, за участю застрахованого ТЗ. 25.11.2009року СК  «Універсальна»було перераховано страхове відшкодування у сумі 20396,80грн., яке направлено на повне погашення кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором, згідно наданої представником Публічного акціонерного товариства  «Райффайзен Банк Аваль»  копії заяви ОСОБА_1, в якій він  просить зарахувати платіж в якості часткового дострокового погашення за діючим кредитом по програмі споживчого кредитування  «Авто в кредит», і що він розуміє, що сума дострокового погашення не включає в себе суму планового погашення Суму яку достроково погашає –20408,22грн./т.2 а.с.28/

     Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної
особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

         Відповідно до  ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.  

        Стаття 1192 ЦК України встановлює способи відшкодування шкоди, завданої майну
потерпілого, - з урахуванням обставин справи суд за  вибором  потерпілого
може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду  і  такої  ж  якості,  полагодити пошкоджену  річ  тощо)  або  відшкодувати завдані збитки у повномуобсязі.  Розмір збитків,  що  підлягають  відшкодуванню   потерпілому,
визначається  відповідно  до реальної вартості втраченого майна на момент  розгляду  справи  або  виконання  робіт,  необхідних   для  відновлення пошкодженої речі.

      Згідно п.1, п.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі.

            Доказів того, що шкода позивачу завдана не з його вини, відповідач відповідно до вимог закону суду не надав, а тому відповідач, як Володар джерела підвищеної небезпеки зобов’язаний відшкодувати матеріальну шкоду, завдану таким джерелом.

            Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі  11227грн. 66 коп., а саме ту різниці між  розміром встановленої матеріальної шкоди завданої позивачеві згідно експертизи - 31624грн 46коп., та сплаченою сумою Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»24.11.2009року у розмірі 20396,80., оскільки позивач відмовився від вимог до Приватного Акціонерного товариства Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас Груп», то сума 11227грн. 66 коп.,  підлягає стягуванню з відповідача ОСОБА_2  

             Крім того,  посилання позивача на те, що за час слухання цивільної справи зросли ціни на запчастини та матеріали які вказані в експертному висновку, а зв’язку з цим просить стягнути різницю згідно наданих судові  прейскурантів цін з спеціалізованих магазинів м. Алчевська Луганської області висновком експерта. Але ж суд дані позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки позивачем від Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» було отримано   страхове відшкодування 24.11.2009року у розмірі у розмірі 20396,80.  Згідно висновку авто-товарознавчого дослідження спеціаліста - авто товарознавця від 02.09.2009 року –вартість матеріальної шкоди спричинених володільцю  автомобіля ВАЗ-21041-182-20, держаний номерний знак НОМЕР_2, становить 22665грн. 76 коп., тобто у позивача була можливість використати ці кошти на відновлювальний ремонт, але ж позивач добровільно сплатив цю суму Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль», і таким чином виконав свої зобов’язання перед кредитором за кредитним договором.

              Судом також встановлено, що в зв’язку з аварією позивач пережив психологічне потрясіння, був наляканий після аварії він був вимушений витрачати свій час на проходження експертних досліджень, дачі пояснень, чим був порушений його звичайний життєвий уклад. Крім того, в зв’язку з пошкодженням автомобіля він позбавлений можливості користуватися ним, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя.

         Відповідно до ст.22 ЦК України особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить  зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

    Відповідно до ст. 23 ЦК України  Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:  у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів;  у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у  приниженні  честі  та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб.  Розмір грошового відшкодування моральної  шкоди  визначається судом  залежно  від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних  страждань,   погіршення здібностей   потерпілого   або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. При   визначенні   розміру   відшкодування   враховуються   вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Завдана позивачу моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем як власником джерела підвищеної небезпеки.

           Однак, суд вважає, що вказаний позивачем розмір відшкодування моральної шкоди занадто великий. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину душевних страждань позивача, вимоги розумності і справедливості і вважає, що її розмір слід визначити в сумі 1500 грн.

           Підстав для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від відповідальності суд не вбачає.

            Відповідно до ст.22 ЦК України  особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з вимогами ст.60 ЦПК України кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які  вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Однак у судовому засіданні доказів підтверджуючих  заняття  позивачем підприємницькою діяльністю, та упущеної вигоди на зазначену у позові суму надано не було, свого підтвердження у судовому засіданні дана вимога позивача не знайшла, доказів які б підтверджували упущену вигоду в матеріалах справи відсутні. Крім того позивач взагалі не надав ні яких доказів щодо заняття їм підприємницької діяльності, що він має чи мав доход, від цієї діяльності.

          А тому посилання позивача, що він не отримував вигоду у вигляді заробітку, и таким чином, втратив дохід у вигляді 3000 грн.00 коп. за кожний місяць починаючи з вересня місяця –усього не отримав винагороди у сумі 21000грн. - суд вважає не обґрунтованим.

           Розглядаючи вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат суд виходив з наступного.

           Суд вважає, що позивачем невірно була вказана ціна позову, а тому він зробив переплату судового збору, оскільки   позивач ставить питання щодо стягнення матеріальної шкоди 14305грн.22коп+неотриману винагороду у сумі 21000грн.00коп+ моральну шкоду у сумі 24000грн.00коп усього -  59305грн. 22коп, саме ця сума є ціною позову. Відповідно до п. 5 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення”ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Згідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”ставка державного мита із позовних заяв, що подаються до суду встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А тому відповідно позивачеві необхідно було сплатити державне мито у розмірі  593грн.05коп.

            Відповідно до ст. 83 ЦПК України сплачена сума судового збору може бути повернена ухвалою суду, оскільки позивачем зроблено внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом, а саме 631грн.85 коп-593грн.05коп.=38грн.80коп. Саме ця сума може бути повернута позивачу. Але ж в позовних вимогах позивач вказує, що він зробив сплату державного мита у розмірі 631 грн.30 коп., що не відповідає наданим позивачем квитанціям сплати державного мита, оскільки він сплачував три рази у відповідно заявленим вимогам /326грн.65коп.+242грн.20коп.+63грн00коп.=631грн. 85коп./А тому суд вважає можливим повернути позивачеві фактично переплачену суму судового збору у розмірі 38грн.80коп.

     Згідно статті 79 ЦПК України, судові  витрати  складаються  з  судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи до яких належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;  2) витрати на правову допомогу;  3) витрати сторін та їх представників,  що пов'язані з  явкою до суду; 4) витрати,  пов'язані  із залученням свідків,  спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз;  5) витрати,  пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх  знаходження  та  вчиненням інших дій,  необхідних для розгляду
справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик  відповідача.

Загальна сума судових витрат, які були сплачені ОСОБА_1 складає/120грн.00коп+200грн.00коп+844грн.66коп.+8грн.45коп+22грн.10коп.+593грн.05коп= 1788грн.26коп/, і підтверджено відповідними оригіналами  квитанцій, які  маються в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням того, що вимоги позивача задоволені частково стягнуто з відповідача на відшкодування шкоди матеріальну шкоду в розмірі 11227грн. 66 коп. та моральну шкоду в розмірі 1500 грн. усього - 12727грн.66коп. тоді як ним заявлені були вимоги про стягнення 59305грн.22коп., на відшкодування витрат необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. А саме /59305,22/12727.66=1788,26/х;х=383,78/ судові витрати складають 383грн.78коп.  

Щодо судових витрат на послуги адвоката в цієї частини суд вважає за необхідно відмовити оскільки доказів щодо надання правової допомоги позивачем не надано. В матеріалах справи  відсутні оригінали квитанцій, чи оригінали документів підтверджуючих саме сплату послуг адвоката, за надання юридичної допомоги, суми   сплаченої позивачем   за послуги адвоката, чи за представництво у суді.            

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 83, 88 209, 212, 214 –215, 224 –226 ЦПК, ст.ст. 15,16,22,23, 1166,1187, 1192 ЦК України, ДКМУ «Про державне мито»України, суд,-

В И Р І Ш И В:          

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», Приватне Акціонерне товариство Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас Груп»,  Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 11227грн. 66 коп. /одинадцять тисяч двісті двадцять сім грн.. 66 коп./,

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1500 грн. 00 коп. /одна тисяча  п’ятсот грн. 00 коп./.

Стягнути   з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 383 грн. 78 коп.  

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії рішення, через Перевальський районний суд Луганської області.  

Головуючий-суддя:  __________________________________   Е.В.Женеску