Справа №2-1226/11

У Х В А Л А

31.08.2011 року                                                               м. Вінниця

Суддя Староміського районного суду м. Вінниці Нечипорук Л.Ф., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат,

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат.

          З матеріалів позову вбачається, що в провадженні Староміського районного суду м. Вінниці перебувала цивільна справа №2-619/08 за позовом ОСОБА_2 до управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради, виконкому Вінницької міської ради та ОСОБА_1 про зобов’язання надати дозвіл на будівництво по АДРЕСА_1 без згоди співвласника.  За заявою позивачки даний позов 17.11.2008 року залишено без розгляду. Відповідачка за тим позовом ОСОБА_1 понесла витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката на загальну суму 2 000,00 грн. Враховуючи те, що по тій справі не було ухвалено рішення по суті позовних вимог, вона позбавлена процесуальної можливості звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України. Тому просить стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 2 000,00 грн., понесені при розгляді попередньої справи.

Дослідивши матеріали цивільного позову суд дійшов висновку про те, що даний позов не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства. А тому у відкритті провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України „Про міжнародне приватне право”, за винятком випадку застосування правил міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, та яким передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом.

Види судових витрат визначені в ст. 79 ЦПК України, а їх розподіл здійснюється судом відповідно до вимог, установлених цим Кодексом (ст. ст. 88, 89 ЦПК України).

Так, за змістом ч. 3 ст. 89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Ухвали суду щодо визначення розміру судових витрат можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в апеляційному порядку відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 293 ЦПК України.

При розгляді цивільної справи №2-619/08 відповідачкою за тією справою ОСОБА_1 були понесені витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката в сумі в сумі 2000,00 грн.

Проте вимогу про стягнення витрат на правову допомогу ОСОБА_1 порушила у іншому провадженні, подавши 30.08.2011 року до суду новий позов.

Отже, вказані витрати ОСОБА_1 були понесені у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді іншої цивільної справи. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Таким чином, провадження в даній справі не може бути відкрито за вимогою про стягнення судових витрат, яка не підлягає правовому захисту в іншому провадженні, ніж у провадженні, в якому повинно було розглядатися таке питання, що є фактом, який підтверджує неправомірність відкриття цивільного провадження в даній справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України).

          На підставі викладеного, керуючись ст. 122 ч.2 п.1  ЦПК України -               

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі №2-1226/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п’яти з дня отримання копії ухвали.

Суддя: