Справа №  2-2816/11

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я
                                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          04.07.2011  року.  Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді –Середа А.В.,

при секретарі –Махлай С.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2011р. ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»про скасування наказу від 22.06.2011р. №4/968 про накладення дисциплінарного стягнення (догани), в якому просило скасувати вказаний наказ.

В обґрунтування вимог позову позивач посилається на те, що вона з 1998 року працює на посаді Заступника головного бухгалтера по механізації обліку Управління бухгалтерського та податкового обліку.

27.04.2011р. позивач виконував обов’язки головного бухгалтера підприємства, в зв’язку з чим перевірила, підписала та направила на адресу податкової інспекції декларацію екологічного податку за І квартал 2011р.

22.06.2011р. позивачу був оголошений наказ по ПАТ «Укртатнафта» від 22.06.2011р. №4/968, відповідно до якого її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану) за порушення порядку складання та заповнення податкової звітності. Вважає застосоване до неї дисциплінарне стягнення необґрунтованим з тих підстав, що її дії повністю відповідали наданій підприємству податковій консультації Кременчуцької ОДПІ від 14.02.2011р. №5536/10/31-074, відповідно до якої ПАТ «Укртатнафта»повинно справляти екологічний податок з обсягів реалізованого мазуту (незалежно від джерела використання та місця використання), оскільки це є базою та об’єктом оподаткування податку в розумінні розділу VIII «Екологічний податок»Кодексу.

Просить суд скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»від 22.06.2011р. №4/968 про накладення дисциплінарного стягнення (догани).

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав в повному обсязі. Просив суд постановити рішення про скасування наказу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»від 22.06.2011р. №4/968 про накладення дисциплінарного стягнення (догани) на ОСОБА_1

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, залучених до матеріалів справи. Зокрема, посилається на факт надходження до канцелярії підприємства 20.06.2011р. за вх. номером 2231 листа  Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»від 15.06.2011р. №10/8-625, відповідно до якого мазут паливний 100 застосовується виключно як паливо для стаціонарних котельних та технологічних установок (печей) і не використовуються як паливо для будь-яких транспортних засобів. З огляду на вказаний лист, при декларуванні зобов’язань з екологічного податку були відсутні підстави для нарахування даного податку на операції з реалізації даного виду мазуту. Відповідно, вважає вказану дату днем виявлення порушення і, відповідно, не погоджується з відсутністю підстав для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Представник відповідача Биченко О.О. проти позову заперечувала. Просила суд постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю за його безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення  представників сторін, давши аналіз та оцінку наданим доказам, співставивши хронологію подій та обставин –знаходить, що позовні вимоги  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»про скасування наказу -  не підлягають до задоволення за наступних підстав.

01.11.1998р. ОСОБА_1 була переведена та працює по теперішній час на посаді Заступника головного бухгалтера Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»по механізації обліку Управління бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до наказу від 18.04.2011р. №4/578 на період з 26.04.2011р. по 11.05.2011р. ОСОБА_1 приступила до виконання обов’язків головного бухгалтера підприємства з 26.04.2011р.

27.04.2011р. позивач перевірила, підписала та направила на адресу податкової інспекції декларацію екологічного податку за І квартал 2011р., в рядку 1.1.2 якої були задекларовані податкові зобов’язання в сумі 17 897 649,71 грн., в тому числі 3 713 398,40 грн. екологічного податку від реалізації мазуту 100 зольного (рядок 1.6 додатку №2 до податкової декларації екологічного податку).

20.06.2011р. за вх. номер 2231 на адресу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»надійшов лист Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»від 15.06.2011р. №10/8-625, відповідно до якого термін «транспортні котельні»відноситься до суднових установок, на яких застосовується мазут флотський Ф5 та Ф12. В свою чергу, мазут паливний 40 та мазут паливний 100 застосовується виключно як паливо для стаціонарних котельних та технологічних установок (печей) і не використовуються як паливо для будь-яких транспортних засобів.

22.06.2011р., позивачу був оголошений наказ від 22.06.2011р. №4/968, відповідно до якого її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану) за порушення порядку складання та заповнення податкової звітності.

Відповідно до ст.221 Кодексу законів про працю України та п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Згідно ч.1 ст.110 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Згідно ст.8 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»головний бухгалтер є посадовою особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку. Відповідно до приписів Положення про Головного бухгалтера ПАТ «Укртатнафта»–особа, яка виконує обов’язки головного бухгалтера набуває відповідні права і несе відповідальність передбачену даним положенням (п.1.8); функцією головного бухгалтера є, в тому числі, участь в підготовці та наданні періодичної звітності, яка передбачає підпис Головного  бухгалтера, відповідно до вимог нормативних актів, затверджених форм та інструкцій (п.2.3.8); Головний бухгалтер несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх функцій та обов’язків (п.4.1.3). Персональна відповідальність Головного бухгалтера за несвоєчасність, неповноту та недостовірність наданої управлінням бухгалтерського та податкового обліку інформації передбачена Положенням про управління бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Укртатнафта».

Згідно п.44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Підписи посадових осіб платника податку, згідно п.48.3 Податкового кодексу України, є обов’язковим реквізитом податкової декларації. Посадові особи платника податку, згідно ст.47 даного Кодексу, є особами, що несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у таких документах.

Податкова декларація екологічного податку за 1 квартал 2011 року була направлена Кременчуцькій ОДПІ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису посадових осіб та додатково подана нарочним податковому органу 27.04.2011р.

В Податковій декларації були відображені зобов’язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, в  розмірі 17 897 649,71 грн., з яких 3 713 398,40грн. екологічний податок саме з операцій постачання мазуту паливного 100 зольного. Вказані суми екологічного податку були сплачені платіжними дорученнями №0000005048 від 29.04.2011р. на суму 40 000,00 грн. (авансовий платіж), та №0000005849 від 19.05.2011р. на суму 17 857 659,71 грн.

Перераховані до державного бюджету кошти у розмірі 3 713 398,40 грн. є власними коштами Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», оскільки не надходили від покупців мазуту паливного 100 зольного.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо правомірності її дій у відповідності до податкової консультації Кременчуцької ОДПІ від 14.02.2011р. №5536/10/31-074, наданої на звернення Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»від 14.01.2011р. №13380, та в подальшому підтвердженої податковою консультацією ДПА України від 05.05.2011р. №8392/6/15-0816.

Як вбачається з вказаних податкових консультацій, Кременчуцька ОДПІ та ДПА України суб’єктивно вважають, що Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»повинно справляти екологічний податок з обсягів реалізованого мазуту (незалежно від джерела використання та місця використання), оскільки це є базою та об’єктом оподаткування податку в розумінні розділу VIII «Екологічний податок»Кодексу.

В свою чергу, товарна продукція мазут паливний 100-зольний високосірчастий (М-100) виробляється Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»у відповідності до ДСТУ 4058-2001 «Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови», розробником якого являється Державне підприємство Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА».

Зазначеним ДСТУ 4058-2001 встановлені вимоги до всіх марок мазуту, який виготовляється вітчизняними нафтопереробними підприємствами, а саме: флотський Ф-5, флотський Ф-12, паливний М-40, паливний М-100 з різним вмістом сірки та золи. Стандарт поширюється на мазут, який отримують із продуктів первинної та вторинної переробки нафти, газоконденсатної сировини і призначений для транспортних та стаціонарних котельних і технологічних установок.

Згідно роз’яснення Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», –термін «транспортні котельні»відноситься до суднових установок, на яких застосовується мазут флотський Ф5 та Ф12. В свою чергу, мазут паливний 40 і мазут паливний 100 застосовуються виключно як паливо для стаціонарних котельних та технологічних установок (печей) і не використовуються як паливо для будь-яких транспортних засобів. Зважаючи на роз’яснення розробника ДСТУ 4058-2001 слід врахувати наступні приписи Податкового кодексу України. Екологічний податок, згідно пп.14.1.57  Податкового кодексу України, –загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря. Платниками даного податку, згідно п.240.1.1 та п.240.2 Податкового кодексу України, є:

1)          суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу (пп.14.1.230 Податкового кодексу України));

2)          суб’єкти господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин (пп.14.1.142 Податкового кодексу України)).

Таким чином, у випадку реалізації палива покупцеві для використання на стаціонарних джерелах забруднення (на підприємстві, у цеху, агрегаті, установці), платником екологічного податку буде виступати безпосередньо покупець товару (власник стаціонарного джерела забруднення) за ставками, встановленими ст.243 Податкового кодексу України в залежності від обсягів та виду забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря.

Відповідно, під час реалізації до ціни товару не повинен включатися екологічний податок, оскільки він буде сплачуватися до бюджету за результатами спалювання палива на стаціонарному джерелі забруднення безпосередньо власником джерела. Об’єктом будуть являтися фактичні обсяги викидів в атмосферу за ставками, встановленими пп.242.1.1 Податкового кодексу України.

Що стосується оподаткування операцій з реалізації палива для пересувних джерел забруднення, то відповідно до п.241.1 Податкового кодексу України –податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива. До податкових агентів, згідно пп.241.2.1 Податкового кодексу України, належать суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом. Згідно пп.241.1.4 Податкового кодексу України об’єктом та базою оподаткування в даному випадку є обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Відповідно, у випадку реалізації палива покупцеві для використання на пересувних джерелах забруднення (наприклад –на автомобілях, тепловозах, кораблях), платником екологічного податку буде виступати податковий агент, який включає суму податку до ціни товару. Об’єктом будуть являтися фактичні обсяги пального за ставками, встановленими п.244.1 Податкового кодексу України.

Проаналізувавши відповідну норму Податкового кодексу України та за результатами дослідження матеріалів справи суд встановив, що при виготовленні та реалізації мазуту паливного М-100 високосірчастого (згідно ДСТУ 4058-2001 «Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови») екологічний податок враховується і сплачується до бюджету самостійно власником джерела забруднення в залежності від обсягу та складу викидів за результатами спалювання палива (оскільки кожне стаціонарне джерело забруднення має Дозвіл на викиди в атмосферу забруднюючих речовин, індивідуальний номер у державному реєстрі джерел забруднення атмосфери, і по них подається окрема форма статистичної  2-ТП (повітря) та податкова звітність). В свою чергу, висновки податкових органів, викладені у податкових консультаціях Кременчуцької ОДПІ від 14.02.2011р. №5536/10/31-074 та ДПА України від 05.05.2011р. №8392/6/15-0816 безумовно свідчать про подвійне оподаткування операцій з реалізації мазуту паливного М-100, оскільки власники стаціонарних джерел забруднення, на відміну від власників пересувних джерел забруднення, повинні будуть двічі сплачувати екологічний податок: перший раз –під час придбання мазуту в його ціні; другий раз –після споживання мазуту на стаціонарному джерелі забруднення виходячи з обсягів забруднюючих речовин, що були викинуті до атмосфери стаціонарним джерелом забруднення.

За вказаних обставин суд вбачає в діях позивача (застосування виключно податкових консультацій) порушення принципу верховенства права, гарантованого нормами прямої дії –ст.8 Конституції України, та основних засад податкового законодавства, встановлених ст.4 Податкового Кодексу України.

Податкова консультація відноситься до категорії правових актів індивідуальної дії, в той час як Податковий кодекс України являється кодифікованим нормативно-правовим актом загальної дії. Відповідно, положення правового акту не можуть суперечити положенням нормативно правового акту вищої юридичної сили. В даному випадку, оподаткування екологічним податком операцій з реалізації мазуту паливного М-100 (включення екологічного податку до ціни товару та відображення зобов’язань за даним податком у податковій декларації екологічного податку) призведе до порушення: принципу загальності оподаткування (встановленого пп.4.1.1 Податкового кодексу України), відповідно до якого кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цим Кодексом, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; принципу рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації (пп.4.1.2 Податкового кодексу України), відповідно до якого забезпечується однаковий підхід до всіх платників податків; презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.4.1.4 Податкового кодексу України); принципу єдиного підходу до встановлення податків та зборів (п.4.1.11 Податкового кодексу України), відповідно до якого усі обов’язкові елементи податку визначаються на законодавчому рівні.

Будь-які питання щодо оподаткування, згідно п.7.3 Податкового кодексу України, регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Згідно п.7.4 даного Кодексу елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

В даному випадку, нормами пп.242.1.1 та 244.1 Податкового кодексу України визначені об’єкти справляння екологічного податку в залежності від джерела використання (стаціонарне чи пересувне). Відповідно, з метою оподаткування операцій з реалізації мазуту паливного М-100 слід було керуватися приписами нормативно правового акту загальної дії (Податкового кодексу України), а не правового акту індивідуальної дії (податкової консультації), яким необґрунтовано розширено перелік суб’єктів та об’єктів оподаткування екологічним податком під час реалізації палива для стаціонарних джерел забруднення.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з наявністю підстав для застосування відповідачем дисциплінарного стягнення до позивача за порушення вимог п.1.7 Положення про Головного бухгалтера АТ «Укртатнафта», відповідності до якого головний бухгалтер повинен знати і в своїй діяльності керуватися діючим законодавством та нормативно-правовими актами України.

Дисциплінарне стягнення, згідно ч.1 ст.148 Кодексу законів про працю України, застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Згідно ч.2 вказаної статті дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що проступок (внесення недостовірних відомостей до декларації екологічного податку за І квартал 2011 року) був вчинений 27.04.2011р., а виявлений відповідачем 20.06.2011р. Відповідно, суд не вбачає порушень в строках та порядку застосування дисциплінарного стягнення з боку роботодавця.

Інших доказів, що підтверджують доводи позивача, щодо скасування накладеного на неї дисциплінарного стягнення (догани), суду не надано і суд їх не встановив.

Керуючись ст.ст. 14, 27, 57-59, 60-61,88,208-209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 221,231,233 КЗпП України,суд,-

                                                                                          ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»про скасування наказу –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Суддя