ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
03.03.2008 | Справа №2-15/12516-2007 |
За позовом Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593)
До відповідача Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630)
Про стягнення 58052,89 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – Пономарьова Н.Ю., довіреність № 24/01-06/2498, Назар Т.В., довіреність № 24/01-55/2261, у справі
Обставини справи: Орендне підприємство „Кримтеплокомуненерго” звернулось до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про стягнення 58052,89 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 308 на постачання теплової енергії від 03.01.2006 р. на суму 58052,89 грн. за період з 03.01.2006 р. по 01.07.2007 р., що і стало приводом для звернення з позовом до суду для стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов.
У судовому засіданні 31.01.2008 р. представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 38435,76 грн. заборгованості, оскільки заборгованість у розмірі 19617,13 грн. була погашена відповідачем у період з листопада по грудень 2007 р.
Вказана заява була прийнята судом до розгляду.
У судовому засіданні представником відповідача надані письмові пояснення, в яких відповідачем визнані позовні вимоги на суму 38435,76 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
03.01.2006 р. між Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” (Постачальник) та Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 308 (а.с. 9-11)
Згідно з пунктом 1 Договору Постачальник бере на себе зобов’язання забезпечувати Споживача тепловою енергією у вигляді опалення та підігріву води в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов’язується прийняти теплову енергію в об’ємах, визначених дійсним договором та оплатити її згідно встановлених тарифів строки, передбачені договором.
Згідно до пункту 6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій або іншій, не забороненій чинним законодавством, формі згідно встановлених Постачальником тарифів, в залежності від груп споживачів в строк до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. (пункт 6.2 Договору)
Підставою для оплати є рахунки, виставлені Постачальником. (пункт 6.7 Договору).
Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений строком на 5 років, починаючи з 03.01.2006 р. по 02.01.2011 р. Договір .
Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.
Так, позивачем надавалися послуги з теплозабезпечення у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками за теплозабезпечення за період з 03.01.2006 р. по 01.07.2007 р. (а.с. 59-76)
Проте, відповідачем вказані рахунки не були сплачені в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 58052,89 грн. за надані послуги за період з 03.01.2006 р. по 01.07.2007 р., що і стало підставою для звернення Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У судовому засіданні 31.01.2008 р. представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 38435,76 грн. заборгованості, оскільки заборгованість у розмірі 19617,13 грн. була погашена відповідачем у період з листопада по грудень 2007 р.
Так, згідно доданого до матеріалів справи витягу по рахунку позивача відповідачем за період з листопада по грудень 2007 р. було сплачено 81515,98 грн., в тому числі 19617,13 сплачено за спірний період. (а.с. 55-58)
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що частина заборгованості у розмірі 19617,13 грн., включеної позивачем до суми позову, була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 19617,13 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати залишку заборгованості за надані йому послуги згідно виставлених рахунків. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 308 від 03.01.2006 р., через що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38435,76 грн. за період з 03.01.2006 р. по 01.07.2007 р. підлягають задоволенню.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Судом встановлено, вказані дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, через що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38435,76 грн. підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний згідно статті 84 Господарського процесуального кодексу України 04.03.2008 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, пункт 1-1 частини 1 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630) на користь Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593, р/р 260010196423 в КФ АБ «Експрес-Банк» МФО 384674) заборгованість у розмірі 38435,76 грн., 580,53 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині провадження у справі припинити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.