ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
03.03.2008 | Справа №2-15/17834-2007 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АРКрим, Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)
До відповідача Державного підприємства Донузлавська вітрова електростанція (96400, АР Крим, смт. Чорноморське, вул.. Революції, 95; м. Євпаторія, вул.. Дм. Ульянова, 86, ідентифікаційний код 30459364)
Про стягнення 27099,70 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Бєлогуб Г.Б., довіреність № 008-Д від 03.01.2008 р., у справі
Від відповідача – не з’явився
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства Донузлавська вітрова електростанція про стягнення 27099,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по своєчасній та в повному обсязі оплаті орендної плати за договором оренди № 35 від 28.12.2001 р., через що заборгованість Державного підприємства Донузлавська вітрова електростанція перед Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» складає 27099,70 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
У свою чергу стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву, надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
28.12.2001 р. між Державним підприємством Донузлавська вітрова електростанція (Орендар) (відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Орендодавець) (позивач) був укладений договір № 35 про оренду ВА № 4-13 та технічних засобів 1 черги Донузлавської ВЕС. (а.с. 12-13)
Згідно пункту 1.1. Договору для забезпечення ефективності виробітки електроенергії Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду ВА № 4-13 (додаток № 1) та технічне обладнання (додаток № 2) (а.с. 14).
Відповідно до пункту 1.2 Договору передача майна в оренду здійснюється відповідними спеціалістами сторін по Акту приймання-передачі.
Розмір орендних платежів складає 1737,14 грн. на місяць (пункт 4.1 Договору).
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 30 числа місяця, попереднього поточному, або розрахунок здійснюється іншим способом, не забороненим дійсним законодавством.
Строк дії Договору встановлений пунктом 8.1 Договору та становить до 01.01.2003 р. Дійсний договір вважається пролонгованим, якщо жодна зі сторін за місяць до спливу строку дії договору не заявила письмово про його припинення.
Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вказаного договору позивачем були виставлені рахунки на оплату за період з 01.09.2006 р. по 30.09.2007 р. на суму 27099,41 грн. (з ПДВ) (а.с. 27-40)
Однак, відповідач не виконав свої обов’язки щодо повної та своєчасної оплати орендної плати за Договором № 35 від 28.12.2001 р., в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 27099,41 грн., що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» із позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за Договором № 35 про оренду ВА № 4-13 та технічних засобів 1 черги Донузлавської ВЕС.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 27099,41 грн. заборгованості, через що вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства Донузлавська вітрова електростанція заборгованості у розмірі 27099,41 грн. підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства Донузлавська вітрова електростанція (96400, АР Крим, смт. Чорноморське, вул.. Революції, 95; м. Євпаторія, вул.. Дм. Ульянова, 86, ідентифікаційний код 30459364) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400, р/р 26007301320163 у філії КЦО ПИБ України м. Сімферополь, МФО 324430) 27099,41 грн. заборгованості, 270,99 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.