ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.02.2008

Справа №2-8/634-2008А

За позовом – ЗАТ «Кримводбуд», м. Сімферополь

До відповідача – Фонду державного майна України, м. Київ

Про спонукання до виконання певних дій.

Головуючий суддя Чумаченко С.А.

Секретар Ярилова О.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Філіппов М.В., пред-к за дов. №54/1 від 24.01.2007 року.

Від відповідача – не з’явився

     Сутність спору: позивач, ЗАТ «Кримводбуд» звернувся до Господарського Суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Фонду державного майна України, просить виключити з Додатку №1 до наказу Фонду державного майна України №414 від 03.03.2004 року Переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу нежитлові приміщення гуртожитку, що знаходяться на балансі ЗАТ «Кримводбуд» і орендуються Сімферопольським економіко – гуманітарним інститутом, що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Беспалова, 31а.

Представник позивача представив заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить визнати нечинним Наказ Фонду державного майна України №414 від 03.03.2004 року в частині включення в Додаток №1 до Переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу нежитлові приміщення гуртожитку, що знаходяться на балансі ЗАТ «Кримводбуд» і орендуються Сімферопольським економіко – гуманітарним інститутом, що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Беспалова, 31а.

Відповідач явку свого представника в судове засіданні не забезпечив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією. Відзив по справі не представив.

Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 150 Кодексу Адміністративного Судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –  

ВСТАНОВИВ:

03.03.2004 року Наказом Фонду державного майна України виданий Наказ №414 «Про перелік об’єктів, що підлягають приватизації» наказано включити до переліків об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, об’єкти згідно з додатками (додаються), зокрема нежитлових приміщень гуртожитку, що знаходяться на балансі ЗАТ «Кримводбуд» і орендуються Сімферопольським економіко – гуманітарним інститутом та знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Беспалова, 31-а.

Позивач вважає, що видання даного наказу порушує його права та законні інтереси, як балансоутримувача нежитлових приміщень гуртожитку, що орендуються Сімферопольським економіко – гуманітарним інститутом та знаходиться за адресою:
м. Сімферополь, вул. Беспалова, 31-а.

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступними підставами.

30.09.1969 року складений Акт приймання будівлі (споруди) гуртожитку на 400 місць по вул. Беспалова в м. Сімферополі згідно до якого Державна комісія по прийманню в експлуатацію гуртожитку на 400 місць по вул. Беспалова в
м. Сімферополі вирішила прийняти в експлуатацію дане майно з оцінкою добре.

30.09.1969 року Рішенням №495 Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради «Про затвердження акту Державної комісії про приймання в експлуатацію гуртожитку на 400 місць СМУ-10 тресту «Кримводбуд» по вул. Беспалова» вирішено затвердити акт Державної комісії про приймання в експлуатацію гуртожитку на 400 місць СМУ – 10 тресту «Кримводбуд» по вул. Беспалова з оцінкою добре.

Таким чином  судом встановлено, що спірне майно є гуртожитком на 400 місць.

03.03.2004 року Наказом Фонду державного майна України виданий Наказ №414 «Про перелік об’єктів, що підлягають приватизації» наказано включити до переліків об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, об’єкти згідно з додатками (додаються), зокрема нежитлових приміщень гуртожитку, що знаходяться на балансі ЗАТ «Кримводбуд» і орендуються Сімферопольським економіко – гуманітарним інститутом та знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Беспалова, 31-а.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» Фонд  державного  майна України,  Верховна Рада Автономної Республіки Крим,  місцеві Ради затверджують  за  поданням  органів приватизації  переліки  об'єктів,  які  перебувають  відповідно  у державній  власності,  власності  Автономної  Республіки  Крим  та комунальній  власності і підлягають: продажу  на  аукціоні,  за  конкурсом,  викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» дія цього Закону не поширюється на: приватизацію об'єктів державного житлового  фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення,  що  фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони  здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам,  що  приватизуються.

Отже включивши до переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, нежитлових приміщень гуртожитку, що знаходяться на балансі ЗАТ «Кримводбуд» і орендуються Сімферопольським економіко – гуманітарним інститутом та знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Беспалова, 31-а Фонд державного майна України тим самим порушило Закон України «Про приватизацію державного майна», а також права та законні інтереси позивача, як балансоутримувача даного майна.

Відповідно до п.2. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним  є  невідповідність його  вимогам  чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який  видав  цей  акт.  Обов'язковою  умовою визнання  акта  недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного  акта  прав   та   охоронюваних   законом   інтересів підприємства   чи   організації  -  позивача  у  справі.  Якщо  за результатами   розгляду   справи   факту   такого   порушення   не встановлено,  у  господарського  суду  немає  правових підстав для задоволення позову.

      Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

      До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

      У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
-з  використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
-обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване
це рішення(дія);
- з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

     Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

      Відповідно до ст. 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

      Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

      В судовому засіданні 21.02.2008 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

      Повний текст постанови підписано 03.03.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163,  ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати Наказ №414 Фонду державного майна України від 03.03.2004 року в частині включення в Додаток №1 до Переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу нежитлові приміщення гуртожитку, що знаходяться на балансі ЗАТ «Кримводбуд» і орендуються Сімферопольським економіко – гуманітарним інститутом, що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Беспалова, 31а, недійсним.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.