ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.06.2007 | Справа №2-13/2083-2007А |
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді Жукової А.І.
при секретарі Ковальчук К.В.
за участю:
Від позивачів – 1. Депутатов В.О. – ю/к., дов. у справі;
2. Депутатов В.О. – ю/к., дов. у справі;
Від відповідача – 1. Пєтросян А.Г. – адвокат; 2. Пєтросян А.Г. – адвокат
Від третьої особи – Мамикіна Н.О. – представник
З участю прокурора – Мамуйлов В.П. – посвідчення.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України, м. Севастополь
в інтересах держави в особі 1. Міністерства Оборони України, м. Київ
2. Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Сімферополь
до відповідачів : 1.Алупкінської міської Ради, м. Алупка; 2. виконавчого комітету Алупкінської міської Ради
з участю третьої особи – Комунальне підприємство Ялтинське бюро технічної інвентаризації, м. Ялта
про визнання недійсним рішення
Суть спору: Перший заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України, м. Севастополь звернувся до господарського суду А Р Крим в інтересах держави в особі 1. Міністерства Оборони України, м. Київ, 2. Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Сімферополь до відповідачів: 1. Алупкінської міської Ради, м. Алупка; 2. Виконавчого комітету Алупкінської міської Ради, з участю третьої особи – Комунальне підприємство Ялтинське бюро технічної інвентаризації, м. Ялта та просить визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 17.05.2006 року № 89.
Заявою від 23.02.2007 року позивач доповнив позовні виомги та також просить також визнати реєстрацію незакінченого будівництвом 36-квартирного житлового будинку по вул. Західній, 9-а у м. Алупка за Алупкінською міською радою на праві комунальної власності (реєстраційний номер 15575951), здійснений КП Ялтинське БТІ від 01.08.2006 року незаконною та скасувати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що об'єкт незавершеного будівництва (36-квартирний житловий будинок)по вул. Західній, 9а, в м. Алупка належить державі Україна в особі органу державної влади -Міністерства Оборони України та перебуває в оперативному управлінні Кримського Управління капітального будівництва МО України. Водночас немає жодних правових підстав вважати зазначене майно комунальною власністю м. Алупка.
На думку прокурора з цього випливає, що Рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської Ради №89 від 17 травня 2006 року «Про оформлення права власності за Алупкінською міською Радою на недобудований об'єкт за адресою вул. Західна, 9а» не відповідає закону та порушує права власника - держави в особі Міністерства Оборони України.
Прокурор пояснює, що рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської Ради «Про оформлення права власності за Алупкінською міською Радою на недобудований об'єкт за адресою вул. Західна, 9а» №89 від 17 травня 2006 року наносить шкоду державним інтересам, яка полягає в незаконному вилученні державної власності, погіршенні соціально-побутових умов військовослужбовців, неможливості освоєння бюджетних коштів, виділених за державною програмою забезпечення житлом військовослужбовців.
Крім того, згідно з листом КП Ялтинського БТІ від 19.02.07. за незакінченим будівництвом зазначеним житловим будинком з 01.08.06. зареєстровано право комунальної власності за Алупкінською міською радою (реєстраційний номер 15575951) на підставі рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 89 від 17.05.06.
Реєстрацію вказаного об'єкту проведено всупереч вимогам ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна (зареєстроване в Мін'юсті 18.02.02. № 157/6445), які містять вичерпний перелік право установчих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (ці акти не містять положення, що рішення органу місцевого самоврядування є підставою для проведення реєстрації права власності).
Ухвалою ГС АР Крим від 15.02.2007 року до участі у справі як співвідповідач був залучений виконавчий комітет Алупкінської міської ради.
Представник відповідачів проти позовних вимог у частині визнання нечинним рішення проти позову заперечує за мотивами, що позивач добровільно передав відомчих житловий фонд Алупкінського військового клінічного санаторію у комунальну власність УЖГ м. Алупка, що підтверджується відповідним актом.
Ухвалою ГС АР Крим від 05.04.2007 року до участі у справі як третя особа було залучено Комунальне підприємство Ялтинське бюро технічної інвентаризації, м. Ялта
Представник третьої особи проти позовних вимог у частині визнання реєстрації незакінченого будівництвом 36-квартирного житлового будинку по вул. Західній, 9-а у м. Алупка за Алупкінською міською радою на праві комунальної власності (реєстраційний номер 15575951), здійснену КП Ялтинське БТІ від 01.08.2006 року незаконною та скасувати не заперечує та пояснює, що право власності на об’єкт незавершеного будівництва, розташованого за адресою: м. Алупка, вул. Западна, 9а, яке зареєстровано 01.08.2006 року в КП „Ялтинське БТІ” за Алупкінською міською радою на підставі рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 17.05.2006 року № 89. До цього реєстрація права власності на вказаний будинок ні ким зареєстровано не було. Реєстрація була проведена з порушенням вимог статті 331 ЦК України, оскільки рішення Виконавчого комітету не є підставою для проведення реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва. На підставі вищезазначеного КП „Ялтинське БТІ” визнає позов у частині вимоги визнати незаконною та відмінити реєстрацію об’єкту незавершеного будівництва (36-квартирний житловий будинок) по вул. Західній, 9а в м. Алупка за Алупкінською міською Радою на праві комунальної власності, яка проведена КП „Ялтинське БТІ” 01.08.2006 року.
Провадження по справи здійснювалось відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Прокурор, сторони та третя особа відмовилися від послуг перекладача.
Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.
Прокурор, сторони та третя особа у судовому засіданні заявив про відмову у фіксуванні судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи були вручені пам'ятки про права та обов'язки.
Слухання справи відкладалося, у справі оголошувалася перерва у порядку статті 150 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, думку прокурора, суд -
в с т а н о в и в:
Згідно ст. 121 Конституції України прокуратура покликана захищати інтереси держави та реалізовувати ці повноваження шляхом звернення до суду з позовами.
Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року по справі № 1-1/99, прокурори вправі звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади, яким законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно розділу ІХ Декларації “Про державний суверенітет України” та ст. 17 Конституції України, як незалежна і суверенна держава, Україна будує свої власні Збройні Сили, які є її гарантом незалежності і суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України “Про Збройні Сили України” вони є військовим формуванням, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.
Стаття 13 Закону України “Про оборону України” визначає, що Збройні Сили України – це військова державна структура, яка організаційно складається з військових об’єднань, з’єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів, а ст. 15 Закону України “Про Збройні Сили України” визначає, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 вказаного Закону та пунктів 1, 6 “Положення про МО України”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1080, є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.
Відповідно до п. 4 зазначеного Положення, Міністерство оборони України утворює, реорганізовує і ліквідує у встановленому порядку підприємства, установи, організації, контролює їх діяльність та керує економічною і фінансовою роботою в ЗС України.
Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі ЗС України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій).
Статтями 3, 5 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” передбачено, що Міністерство оборони України є органом державного управління ЗС України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони, а суб’єктами господарської діяльності у ЗС України є військові об’єднання, військові частини, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Таким чином, пред’явлення даного позову викликано винятково захистом інтересів держави.
Судом встановлено, що згідно з дозволом Державного комітету по цивільному будівництву і архітектурі при Держбуді СРСР №ИЛ-3-3807 від 15 листопада 1984 р. та Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради №113(10) від 22 квітня 1985р. Алупкінському центральному військовому клінічному санаторію надано дозвіл на будівництво комплексу житлових будинків (4 блоки) по вул. Західній,9а в м. Алупка. З того часу за рахунок коштів Міністерства Оборони СРСР почалося зведення житлових будинків за вказаною адресою. Один з чотирьох блоків зазначеного будинку у 1988р. був построєний за кошти МО, зданий в експлуатацію та дійсно переданий до комунальної власності міської ради. Проте, спірне рішення Алупкінської міської ради стосується другого з чотирьох блоків житлових будинків за вказаною адресою, який являється об'єктом незавершеного будівництва (шифр 4072-2). На зазначеному об'єкті згідно з проектною документацією на 100% виконані земляні та фундаментні роботи, а коробка будівлі - на 60%. Вартість цього об'єкту становить 978233,03 грн., які профінансовано за рахунок коштів МО. Враховуючи, що цей блок являється об'єктом незавершеного будівництва він не міг бути у 1988р. зданий в експлуатацію та переданий до комунальної власності місцевої громади. Генпідрядними організаціями за період будівництва об'єкту були в/частини 06452, 97716 (на період СРСР) та їх правонаступник державне підприємство МО України «Кримвійськбуд». Підтвердженням будівництва зазначеного блоку саме за кошти МО являються наступні документи:
- титульний лист пояснювальної записки монолітного різноповерхового
будинку на 141 кв. в мкр. «Алупка - Шевченко»;
- генплан забудови ділянки (заказ 2.347-О-ГП);
- лист Держбуду СРСР № КЛ-3-3307 від 15.11.1984р. «Про дозвіл
будівництва жилого будинку в районі Алупка - Шевченко»;
- завдання на проектування від 31.05.1985р.;
- архітектурно - планувальне завдання АПУ Ялтинського міськвиконкому
№123 від 19.12.1984р.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону УРСР «Про економічну самостійність Української РСР» (1990р.), основу економічної самостійності Української РСР утворює власність її народу на національне багатство. Власністю народу України є земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний, науковий і технічний потенціал, розташований на території республіки.
Згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР №376-ХІІ від 15.10.1990р. «Про управління державним майном Української РСР» на Раду Міністрів УРСР покладено здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, що є у загальнореспубліканській власності.
Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР №1165-ХІІ від 06.06.1991р. «Про перехід у юрисдикцію Української РСР державних підприємств і організацій союзного підпорядкування, розташованих на території республіки» установлено, що державні підприємства і організації союзного підпорядкування, розташовані на території республіки, переходять у юрисдикцію Української РСР.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» (1991р.) майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Указом Президента України №4/91 від 12.12.1991р. «Про Збройні Сили України» на базі військ Київського, Одеського, Прикарпатського військових округів, сил Чорноморського Флоту, інших військових формувань, що дислокуються на території України, створено Збройні Сили України.
Декретом Кабінету Міністрів України № 8-92 від 15.12.1992р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності.
На виконання норм вищенаведених законів України та відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про військові формування на Україні» № 1431 від 24 серпня 1991 року після розпаду колишнього СРСР недобудований житловий будинок за адресою: м. Алупка вул. Західна, 9а, став державною власністю України та закріплений за МО України. Відповідно до Акту прийому - передачі від 20 лютого 2004 року об'єкт незавершеного будівництва переданий в оперативне управління Кримського УКБ МО України разом із технічною документацією. Відповідно до акту оцінки вартості станом на 25 грудня 2003 року вартість об'єкту становить 978233,03грн.
Судом встановлено, що 12.10.2000 року Міністерство оборони України звернулося з листом № 716 від 12.10.2000 року до міського голови м. Алупка про прийняття у комунальну власність 40-квартирного жилого будинку по вул. Западня, 9 на баланс УЖКГ м. Алупка.
08.12.2000 року Алупкінською міською радою було прийнято рішення № 10 «Про прийняття відомчого житлового фонду Алупкінського військово-клінічного санаторію МО в комунальну власність УЖГ Алупкінського виконавчого комітету».
20.12.2000 року по Акту передачі відомчого житлового фонду Алупкінського військового клінічного санаторію у комунальну власність УЖГ м. Алупка спірне майно було передано у комунальну власність УЖГ м. Алупка.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 327 ЦК України передбачає, що Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
17 травня 2006 року було прийняте рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської Ради «Про оформлення права власності за Алупкінською міською Радою на недобудований об'єкт за адресою вул. Західна, 9а» № 89.
Таким чином, виконавчий комітет Алупкінської міської ради мав усі підстави для прийняття спірного рішення.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів суду законність і обґрунтованість спірного рішення.
Позовні вимоги у частині визнання реєстрації незакінченого будівництвом 36-ти квартирного будинку по вул. Західній, 9а у м. Алупка за Алупкінською міською радою на праві комунальної власності (реєстраційний номер 15575951), здійсненою КП Ялтинське БТІ від 01.08.06. незаконною та скасувати підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.
Згідно з листом КП Ялтинського БТІ від 19.02.07. за незакінченим будівництвом зазначеним житловим будинком з 01.08.06. зареєстровано право комунальної власності за Алупкінською міською радою (реєстраційний номер 15575951) на підставі рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 89 від 17.05.06.
Реєстрацію вказаного об'єкту проведено всупереч вимогам ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна (зареєстроване в Мін'юсті 18.02.02. № 157/6445), які містять вичерпний перелік право установчих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (ці акти не містять положення, що рішення органу місцевого самоврядування є підставою для проведення реєстрації права власності).
Ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено реєстрацію об'єкта незакінченого будівництва. Положеннями цієї статті також не передбачено, що підставою для реєстрації права власності на об'єкт незакінченого будівництва є рішення місцевого органу самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі відповідно до статті 163 КАС України та підписана 19.06.2007 року.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати реєстрацію незакінченого будівництвом 36-квартирного житлового будинку по вул. Західній, 9-а у м. Алупка за Алупкінською міською радою на праві комунальної власності (реєстраційний номер 15575951), здійснену КП Ялтинське БТІ від 01.08.2006 року незаконною та скасувати.
У іншій частині у позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Жукова А.І.