ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.02.2008 | Справа №2-16/8811-2007А |
За позовом – Державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України державного матеріального резерву (98302, м. Керч, вул. Вокзальне шосе, 32)
До відповідача - Державної податкової інспекцій в м. Керчі ( 98300, м. Керч, вул. Борзенко, 40)
Про визнання недійсним та скасування рішення
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Куціков М.Б., довіреність № 1 від 18.06.07, представник,
Долженко В.М., довіреність № 2632 від 14.12.07, ю/к
Від відповідача – Базілевіч Н.В., довіреність № 578/10/10-0 від 12.01.08, гол. держ. под. інспектор;
Суть спору – Позивач Державне підприємство «Керченський комбінат хлібопродуктів» звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства до відповідача Державної податкової інспекції в м. Керчі про визнання незаконними та скасування рішення ДПІ в м. Керч від 30.03.2007 року № 0000162200/1, яким до ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України державного матеріального резерву за порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання» застосовані штрафні (фінансові санкції) в сумі 400 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення Закону України «Про державну податкову службу в Україні» неправомірно та безпідставно була проведена перевірка ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів», оскільки на думку позивача ніяких підстав для проведення перевірки у податкового органу не було, крім того позивач вказує, що відповідачем неправомірно застосований штраф за здійснення розрахунків між нерезидентом (далекого зарубіжжя) та резидентом в межах торгового обігу в валюті України.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що перевірка була проведена згідно до вимог діючого законодавства України, та вказує, що підставою для проведення невиїзної документальної перевірки з’явилася постанова яка винесена Генеральною прокуратурою України «Про призначення податкової перевірки», про яку позивач був повідомлений за 5 днів до початку перевірки. Також відповідач вважає, що застосування ДПІ в м. Керчі штрафних санкцій до ДП «Керченський КХП» за порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 правомірно та відповідає спеціальному валютному законодавству, а також вказує, що посилання позивача на приписи статей Господарського кодексу України являється неправомірним.
Ухвалою ГС АРК від 31.07.2007 року провадження по справі було зупинено у зв’язку з призначенням по справі судово - бухгалтерської експертизи документів.
Ухвалою ГС АРК від 23.11.2007 року провадження по справі було поновлено у зв’язку з тим, що усунені обставини які зумовили зупинення провадження по справі, а саме у зв’язку з закінченням судово - бухгалтерської експертизи документів.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 08.02.2008 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція в м. Керчі в період з 31.01. по 14.02.2007 року провела невиїзну документальну перевірку державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів Державного комітету України державного матеріального резерву (далі ДП «Керченський КХП») з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства по виконанню контракту №141196 від 14.11.96г. між ДП «Керченський Комбінат хлібопродуктів» і фірмою «Internova Trading Company» (США)», за наслідками якої складений акт від 16.02.2007 року №229/23-1/00951994.
В акті перевірки вказано, що в 1996році ДП «Керченський КХП» (Продавець) уклав контракт №141196 від 14.11.96р. з фірмою «Internova Trading Company» (Покупець) на придбання без сплати виїзного мита до станції призначення по письмовому повідомленню покупця і згідно рознарядці ДАК «Хліб України» пшениці 5 класу в кількості 2308т. за ціною 200грн. за одну тонну на загальну суму 461600грн. з терміном постачання 30.11.1996 р.
У виконання даного контракту фірма «Internova Trading Company» через рахунок комерційного банку «Приватбанк» №0001702550 рахунок «РАЕ-НАНК» перерахувала 400000грн. на рахунок ДП «Керченський КХП» за платіжним дорученням №32 від 20.11.1996 року, чим була порушена ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання» в частині здійснення розрахунків між нерезидентом (далекого зарубіжжя) і резидентом в межах торгового обороту в валюті України без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Що тягне за собою застосування штрафних (фінансових санкцій) на суму цих розрахунків, тобто в сумі 400 000грн.
На підставі цього акту ДПІ в м. Керчі було винесене рішення від 30.03.2007р. №0000162200/1, яким до державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України державного матеріального резерву за порушення ст. 7 і на підставі ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання» застосовані штрафні (фінансові санкції) в сумі 400 000грн.
В акті перевірки вказано, що працівниками ДПІ в м. Керчі на підставі завдань Генеральної прокуратури, запиту ДПІ в Печерському районі м. Києва, службових посвідчень від 31.12.2007р. №016869 і від 31.12.2007р. №016875 і на підставі п. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» була проведена невиїзна документальна перевірка ДП «Керченський КХП» з питань дотримання податкового і валютного законодавства.
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
За своєю суттю ця перевірка є позаплановою, у зв'язку з чим, вона може проводитися тільки за наявності підстав для її проведення, передбачених чинним законодавством України.
Проте ця перевірка була проведена за відсутності підстав для її проведення, передбачених ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» і в Указі Президента України від 23.07.1998р. №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності».
У цих законодавчих актах як підстави для проведення позапланових перевірок не передбачено завдання Генеральної прокуратури, запити інших податкових органів, службові посвідчення, що тим більше мають дати, які ще не наступили.
Податковий орган не направляв відповідно до ст. 11-1 вказаного Закону України письмові запити в ДП «Керченський КХП», не отримання відповідей на які протягом десяти днів, були б однією з підстав для проведення позапланової перевірки.
Податкову звітність ДП «Керченський КХП» складало правильно і надавало в час, що також виключає можливість проведення позапланової перевірки податковим органом.
Обмеження в підставах проведення перевірок платників податків, визначених цим Законом, не розповсюджуються на перевірки, які проводяться згідно зверненню такого платника податків, або перевірки, які проводяться після порушення кримінальної справи проти платника (посадовців платника податків) податків, що перевіряється, відповідно до карно-процесуального законодавства.
Отже, ніяких підстав для проведення перевірки ДП «Керченський КХП», передбачених законодавством України у податкового органу не було.
Крім того, слід зазначити, що згідно п.4 ст. 11 названого Закону України, на який посилається податковий орган як на підставу проведення перевірки, податковий орган має право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування і своєчасності сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків.
Письмові повідомлення про такі запрошення прямують не пізнішим за десять робочих днів до дня запрошення замовленими листами, в яких указуються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадовець платника податків).
Як вказано на стор. 1 акту перевірки, запрошення позивачеві податковий орган вручив 26.01.2007р., а перевірку почав 31.01.2007р. З цього виходить, що запрошення вручене не за 10 днів до початку перевірки, як того вимагає Закон, а за 5 днів. Це означає, що перевірка була проведена з порушенням вимог п. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно ст. 11-2 Закони України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платникові податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першої цієї статті, є підставою для недопущення посадовців органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Крім того, перевірка проводилася з 31.01.2007р. по 14.02.2007р., тобто 11 робочих днів, що є порушенням ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , оскільки в цій нормі Закону передбачено проведення позапланової перевірки протягом 10 робочих днів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, отримані з порушенням закону, судом при рішенні справи не приймаються до уваги.
Обов'язок доведення правомірності рішення у адміністративних справах про протиправність рішень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства покладає на відповідача, якщо той заперечує проти позову.
Крім того, суд вважає, що податковим органом з причини закінчення термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, неправомірно застосований до ДП «Керченський КХП» штраф за здійснення розрахунків між нерезидентом (далекого зарубіжжя) і резидентом в межах торгового обороту у валюті України без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України, з наступних підстав.
1 січня 2004р. набрав чинності Господарський кодекс України (ГК України). Цим Кодексом в порядок застосування штрафних санкцій за порушення суб'єктами господарювання правил здійснення господарської діяльності внесені певні зміни.
Зокрема, вказаний Кодекс визначає такі санкції як адміністративно-господарські (п.3 ст.217 ГК України).
Згідно ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані суб'єктами владних повноважень адміністративно-господарські санкції.
Види таких санкцій вказані в ст. 239 ГК України, серед них - адміністративно-господарський штраф і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом і іншими законами.
Відповідно до ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф – це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету при порушенні їм встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягається штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, регулюючими податкові і інші відносини, в яких допущені правопорушення.
Ці положення Господарського кодексу України означають, що штрафи за порушення Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання» підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції і є такими санкціями по своїй юридичній суті.
Терміни реалізації господарський правової відповідальності визначені ст. 223 ГК України, згідно якої, терміни застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання встановлюються цим Кодексом, зокрема ст. 250 ГК України.
Приписами ст. 250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання», законами України не передбачена можливість застосування адміністративно-господарських санкцій в терміни більш одного року з моменту здійснення юридичною особою правопорушення в сфері валютних операцій.
З акту перевірки вбачається, що фірма «Internova Trading Company» перерахувала 400000грн. на рахунок ДП «Керченський КХП» за платіжним дорученням №32 від 20.11.96р., тобто 11 років тому.
Згідно до п. 5 перехідних положень Господарського кодексу України передбачено, що положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку.
Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.
Скорочення термінів, протягом яких може бути застосована адміністративно-господарська відповідальність, є одним із способів пом'якшення цієї відповідальності.
Таким чином, на дії ДП «Керченський КХП» по отриманню 400000грн. від нерезидента без отримання для цього індивідуальної ліцензії НБУ України, повністю розповсюджуються положення ст. 250 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 08.02.2008р.
Постанова складена в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ та підписана 15.02.2008 року .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94,98,122, 158 –164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконними та скасувати рішення ДПІ в м. Керч від 30.03.2007 року № 0000162200/1, яким до ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України державного матеріального резерву за порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання» застосовані штрафні (фінансові санкції) в сумі 400 000 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України державного матеріального резерву (98302, м. Керч, вул. Вокзальне шосе, 32) державне мито в сумі 03,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.