ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.02.2008 | Справа №2-16/12625-2007А |
За позовом – ТОВ «Содружество» ( с. Зоркіно, Нижньогірський район,вул. Кримська, 36, ОКПО 32614774)
До відповідача – ДПІ в Нижньогірському районі (97100, с.м.т. Нижньогірський, вул. Шкільна, 16)
Про скасування податкових повідомлень – рішень
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Никищенко С.М., , директор;
Від відповідача – Касенкова Т.О., довіреність № 1085/8/10-0 від 15.01.08, гол. держ. под. інспектор;
Суть спору - ТОВ «Содружество» звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою до відповідача ДПІ в Нижньогірському районі про скасування податкових повідомлень – рішень № 0001612300 від 02.07.2007 року на суму 15588,62 грн., № 0001622300 від 02.07.2007 року на суму 1700,00 грн.
В ході розгляду справи позивачем була надана заява про зменшення розміру позовних вимог на підставі якої позивач відмовився від позовних вимог в частині скасування рішення № 0001622300 від 02.07.2007 року на суму 1700,00 грн. за торгівлю спиртними та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.
На підставі чого 13.12.2007 року господарським судом АРК була винесена ухвала про закриття провадження у частині позовних вимог щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001622300 від 02.07.2007 року на суму 1700,00 грн.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог діючого законодавства України.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 06.02.2008 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Державною податковою інспекцією в Нижньогірському районі проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Содружество» по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року.
За результатами вказаної перевірки складений акт № 611/23-00/32614774 від 22.06.2007 року яким встановлено порушення п. 2.12. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637, а саме: встановлена видача під звіт грошових коштів керівнику та головному бухгалтеру, які оформили на себе кредити та платили проценти за кредит, відображаючи ці операції в авансових звітах про використання коштів виданих під звіт.
Однак, при цьому підзвітні особи (керівник та головний бухгалтер) не надали платіжного документу який би підтверджував придбання товарів в сумі 15 588,68 грн.
Акт перевірки № 611/23-0/32614774 від 22.06.2007 року став підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача від 02.07.2007 року за № 0001612300 на суму 15 588,62 грн. відповідно до пункту 1 абзацу 5 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки від 12.06.1995 року № 436/95.
Позивач не погодився з висновками відповідача, не згоден з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, оскаржує рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001612300 від 02.07.2007 року та прохає його скасувати.
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з акту перевірки керівник підприємства – Нікіщенко С.М. та головний бухгалтер Марченко М.Г. отримали в підзвіт грошові кошти в загальній сумі 15 588,62 грн. (Нікіщенко С.М. – 9932,62 грн., Марченко М.Г. - 5656 грн.)
По вказаним сумам особи надали позивачу авансові звіти в яких вказана оплата процентів нарахованих по договорам займу між фізичними особами – Нікіщенко та Марченко з однієї сторони та банком з другої.
Однак як вбачається з договору доручення № 112 від 29.12.2005 року укладеного між фізичною особою Марченко (довірителя) та ТОВ «Содружество (повірений) , а також з договору доручення № 111 від 29.11.2005 року укладеного між Нікіщенко та ТОВ «Содружество» одна сторона зобов’язується виконати від імені та за рахунок іншої сторони певні дії, а саме: виконувати оплату процентів по банківському кредиту в рахунок погашення процентної ставки за користування фінансовою допомогою по укладеним договорам займу , а також компенсувати витрати зв’язані з оформленням банківського кредиту передбаченого для займу (п.п. 1 додаткової угоди до договору доручення).
Відповідно до п. 2.3 договору доручення № 111 та № 112 при укладанні договору сторони по взаємній вимозі вправі надати гарантії. Гарантіями довірителя ( фізичні особи – Нікіщенко, Марченко) являється фінансова допомога внесена в активи підприємства за договором займу.
Таким чином грошові кошти видані позивачем під звіт фізичним особам - Нікіщенко та Марченко шли на сплату процентів за використання фінансової допомоги від вказаних фізичних осіб.
При вказаних обставинах позивачем не порушено вимог п. 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637, тобто проведення готівкових розрахунків отриманих в касі під звіт без надання підзвітною особою документу який підтверджує факт придбання товарів, оскільки авансові звіти надавалися у виконання договорів доручення № 111 та № 112.
Відповідно до п. 3, 6 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), розсудливо.
При прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідач не врахував договори № 111 та № 112 від 29.12.2005 року та додаткову угоду до них від 30.12.2005 року, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а також висновки в акті перевірки та вказане рішення від 02.07.2007 року прийнято не розсудливо , тобто при наявності фінансової допомоги позивачу відповідачем не враховано використання грошових коштів отриманих від фізичних осіб позивачем, а також гарантії довірителя ( фізичних осіб по договору доручення) – фінансова допомога внесена в активи підприємства по договорам займу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 06.02.2008 р.
Постанова складена в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ та підписана 13.02.2008 року .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94,98,122,158 –164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити
2. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.07.2007 року № 0001612300 винесене ДПІ в Нижньогірському районі.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь ТОВ «Содружество» (с.Зоркіно, Нижньогірський район, вул. Кримська, 36, ОКПО 32614774) 03,40 грн. державного мита.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.