Справа №  1-113/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2011  року,   Автозаводський районний          суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючої - судді Сировєтнік Т.І.

при секретарі – Махлай К.М.  

з участю прокурора – Хасаєва К.Н.

захисника – адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайська Луганської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не одружений, не працює, проживає АДРЕСА_2, не судимий,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.153 КК України,

в с т а н о в и в :

4.01.2005 року приблизно 1 год. ОСОБА_2, знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1, діючи з прямим умислом, направленим на задоволення його статевої пристрасті неприродним орогенітальним способом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, зайшов до кімнати, де знаходилася малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, і став примушувати її до задоволення його статевої пристрасті неприродним орогенітальним способом, на що малолітня ОСОБА_3 оказала йому опір. Додаючи опір малолітньої ОСОБА_2 з метою задоволення його статевої пристрасті неприродним орогенітальним способом, наніс їй удар кулаком в ліву скроневу  область голови, спричинивши їй згідно висновку судово-медичної експертизи  легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у лівій скроневій області, які не потягли короткочасного розладу здоров*я. Однак протиправні дії ОСОБА_2 не були доведені до кінця по незалежним від нього причинам, оскільки були припинені співмешканкою ОСОБА_4, яка зайшла на крик дитини до кімнати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Суду пояснив, що таких дій відносно малолітньої ОСОБА_3, з матір*ю якої він знаходився у фактичних шлюбних відносинах, і піклувався за ОСОБА_3, як за рідною дитиною, він не вчиняв. Малолітня сама нафантазувала під впливом своєї матері – ОСОБА_4, яка останнім часом на момент 04.01.2005 року перебувала з ним – ОСОБА_2 в неприязних відносинах.  Вважає, що ОСОБА_4, психологічно діючи на свою малолітню дочку, змусила її обмовити його у вчинені цього злочину.

Але вина підсудного ОСОБА_2 доведена в судовому засіданні дослідженими доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, надавши телеграму до суду, де просили оголосити їх показання, які вони давали на попередньому слідстві.

Представник потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 -  ОСОБА_5 пояснила, що про намагання співмешканця її сестри ОСОБА_4 задовольнити статеву пристрасть неприродним орогенітальним способом з  малолітньою ОСОБА_3, їй стало відомо зі слів сестри та племінниці.

Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, де вона пояснила, що проснулася вночі 4.01.2005 року від крику дочки, який доносився з  її спальні. Забігши до кімнати, де спала дочка, вона побачила ОСОБА_2, який стояв без одягу перед кроваттю дочки, яка плакала, і на якій  були відсутні нижня частина пижами та труси. Вона виштовхала ОСОБА_2 з кімнати та заспокоїла дочку, яка потім розповіла їй, що ОСОБА_2 зайшов до її кімнати, зняв з нею нижню частину білизни, домагався від неї задоволення його статевої пристрасті неприродним орогенітальним способом, на що вона не погоджувалася та пручалася, тоді він наніс їй удар кулаком в ліву частину голови, від чого вона закричала. На крик забігла до кімнати її мати ОСОБА_4 перед цим вона – ОСОБА_4, знаходячись в постілі, бачила, як ОСОБА_2 роздягався до гола, але не придала спочатку цьому уваги. а.с.а.с.13-15 т.1

Протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_3, де вона показала, що вночі 4.01.2005 року до її кімнати зайшов  вітчим ОСОБА_2, розбудив її, зняв з себе одяг та нижню частину її білизни, пропонуючи їй задовольнити його статеву пристрасть неприродним орогенітальним способом, на що вона не погоджувалася та пручалася, відштовхуючи його, після чого він наніс їй удар кулаком в ліву частину голови, від чого вона закричала. В цей час до кімнати забігла мати ОСОБА_4

Протоколом зводин віч-на-віч між підозрюваним ОСОБА_2 та  потерпілою ОСОБА_4, де потерпіла ОСОБА_4 підтвердила свої показання, дані нею в якості потерпілої в ході попереднього слідства а.с.а.с.43-44 т.1

Протоколом огляду місця пригоди від  22.03.2005 року, де зафіксовано розташування кімнат в квартирі АДРЕСА_1 та обстановка. А.с.а.с.27-28 т.1

Висновком судово-медичної експертизи відносно потерпілої ОСОБА_3, у якої виявлені легкі тілесні ушкодження, що не потягли короткочасного розладу здоров*я у вигляді крововиливу у лівій скроневій області, які утворилися від дії тупого предмету, яким міг бути удар руками, в указаний строк 04.01.2005 року та при указаних обставинах. А.с.25 т.1

Висновком амбулаторної судової  психолого-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2, за яким він не страждав на момент вчинення протиправного діяння і страждає на даний час  будь-яким психічним захворюванням. Під час інкримінованого йому протиправного діяння в стані короткочасного розладу психічної діяльності не перебував, тому міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.  Враховуючи вікові та індивідуально-психологічні особливості, ОСОБА_2 міг правильно сприймати, запам*ятовувати і в наступному правильно відтворювати факти та події, що мають значення по даній кримінальній справі, а також міг повністю усвідомлювати значення своїх дій та їх наслідків. Під дію ч.2,ч.3 ст.19, ст..20 КК України ОСОБА_2 не підпадає, може постати перед слідством та судом. А.с.а.с.61-65т.1

Висновком амбулаторної психолого-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_3,  за яким вона не страждає  будь-яким психічним захворюванням і не страждала на момент вчинення протиправного діяння, тому могла вірно сприймати та оцінювати характер вчинюваних відносно неї дій і давати про них вірні свідчення.

Ознак підвищеної схильності до фантазування не виявляє, як і підвищеного сприйняття до впливу з боку інших осіб. Не виявляє психологічні особливості, які б могли суттєво вплинути на оцінку здійснених відносно неї протиправних діянь та достовірність її свідчень. На момент вчинення відносно неї протиправного діяння могла вірно сприймати вчинювані відносно неї дії, але оцінювати характер вчинюваних відносно неї протиправних діянь не могла так само як і не могла їх викладати, враховуючи її індивідуальні та вікові особливості. А.с.а.с.70-74 т.1

Протоколом судового засідання, де допитані малолітня потерпіла ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 підтвердили свої показання, дані ними в ході попереднього слідства. А.с.а.с.162-163 т.1

Та іншими матеріалами кримінальної справи у їх сукупності.

Наведені та зібрані докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для визнання підсудного винним у вчиненні встановленого судом злочину.  

Умисні дії ОСОБА_2, що виразилися у  замаху  на задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погроз його застосування з використанням безпорадного стану потерпілої особи, щодо малолітньої, суд кваліфікує за ч.3 ст.15- ч.3 ст.153 КК України, вважаючи що закінчений склад злочину за ч.3 ст.153 КК України не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, як не знайшла свого підтвердження кваліфікуюча ознака, вмінена органом попереднього слідства - вчинення таких насильницьких дій підсудним повторно, оскільки як сам підсудний, як заперечував як в ході попереднього та судового слідства свою причетність до вчинення даного злочину, так і потерпілі, допитані в ході попереднього слідства не могли конкретно назвати дати вчинення таких дій підсудним відносно малолітньої.

Обговорюючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який є особливо тяжким злочином, особу підсудного, який фактично не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання підсудного обставини.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному, суд вважає вчинення злочину вперше, що він є учасником бойових дій в Афганістані.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.

За висновком ЛКК підсудний не потребує в лікуванні від наркоманії та алкоголізму, є працездатним.

На підставі вище викладеного суд доходить до висновку про достатність виправлення та перевиховання підсудного в умовах ізоляції його від суспільства, застосувавши йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції статті, за якою його визнано винним, яке діяло на момент вчинення злочину на 04.01.2005 року.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –

З А С У Д И В  :  

ОСОБА_2 визнати винним за ч.3 ст.15, ч.3 ст.153 КК України, призначивши покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити взяття під варту. Строк відбування покарання рахувати з 1.11.2010 року, з моменту фактичного затримання.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб через Автозаводський райсуд м. Кременчука, засудженим ОСОБА_2. - в той же строк з моменту отримання копії вироку.  

СУДДЯ: