Садгірський районний суд м. Чернівців

Україна  58007 м. Чернівці, вул. Хотинська, 3 факс: 54-38-17; 54-99-57, тел. 54-99-40

Справа  № 1-110/11

Категорія 21

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 01 липня  2011 року                    Садгірський районний суд м.Чернівці у складі:                                                  

                    Головуючого судді:                     Проскурняка І.Г.

                              При секретарі:                       Богонос Г.Й.

                              За участю прокурора:            Левчука О.С.

                      З участю адвоката:                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу по обвинуваченню

  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Гаврилівці, Кіцманського району, Чернівецької області,  громадянина України, по національності українця, з неповною середньою освітою, жонатого, на утриманні одна малолітня дитина,  проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 01.02.2007 року Шевченківським районним судом м.Чернівці за ст. 185 ч.3; 185 ч.2; 69; 70 КК України до 1-го року 2 місяців позбавлення волі;

Звільнений 24.01.2008 року після відбуття покарання.

у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 186 ч.2 КК України;

В С Т А Н О В И В :

Підсудний  ОСОБА_2 07 листопада 2010 року о 15.00 год., переслідуючи корисливу мету, направлену на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись на залізничній станції «Чернівці-Північна», що по вул. Заводській в м.Чернівці, підійшов до потерпілого ОСОБА_3, який знаходився на вказаній станції  та попросив у нього цигарку.  На прохання підсудного ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_3 погодився пригостити його цигаркою,  та почав  діставати пачку з цигарками зі своєї кишені, однак в цей момент у потерпілого ОСОБА_3 задзвонив мобільний телефон, він почав діставати його з кишені, в цей момент підсудний  ОСОБА_2, переслідуючи  корисливу мету, направлену на відкрите викрадення чужого майна, несподівано  для потерпілого ОСОБА_3, штовхнув його, при цьому кулаком правої руки наніс декілька ударів  йому  в область  голови та тулуба, в результаті чого потерпілий ОСОБА_3 впав на землю. Далі, підсудний ОСОБА_2 продовжив наносити йому удари руками та ногами по різним частинам тіла та голови, спричинивши йому фізичного болю. Після цього, підсудний ОСОБА_2 відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_3, а саме:  чоловічим гаманцем із шкірзамінника, чорного кольору, вартістю 25 грн., в якому знаходились гроші в сумі 275 грн., купюрами різного номіналу; 20 євро, що становить 225 грн., 62 коп.;  пенсійне посвідчення без вартості;  мобільний телефон марки «Нокія –6300», вартістю 520 грн., в якому  знаходився стартовий пакет  з карткою мобільного оператора «МТС», вартістю  25 грн.; на рахунку якої знаходились  гроші в сумі  5 грн., а всього підсудним   ОСОБА_2, було відкрито викрадено майна потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 1 тис. 75 грн. 62 коп.,  чим завдав потерпілому матеріальної шкоди, після чого з викраденим з місця скоєння злочину скрився, розпорядившись ним на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний   ОСОБА_2  у вчиненому злочині винним себе визнав  та пояснив, що він дійсно наніс потерпілому ОСОБА_3 декілька ударів по голові та по тулубу  і відкрито викрав його майно на загальну суму 1 тис. 75 грн. Щиро кається та просить суд його суворо не карати.

Допитана  в судовому засіданні свідок ОСОБА_4  пояснила, що вона проживає  разом зі своє сім’єю: молодшою сестрою, братом та його дружиною. Так, в двадцятих  числах  лютого вона перебувала разом з братом ОСОБА_2 в приміщенні райсобезу  в м. Кіцмань, до них підійшли невідомі люди, представились працівниками міліції, при цьому пред’явили відповідні документи. Того ж дня вона прибула до Садгірського РВ, куди за словами  працівників міліції доставили її брата, і вже від правоохоронців дізналася, що її брат пограбував чоловіка, однак подробиць даного злочину, який скоїв її брат їй не відомо, так як він особисто нічого не розповідав, а про його причетність до пограбування їй стало відомо  зі слів працівників міліції.

Із оголошених  в судовому засіданні показів потерпілого  ОСОБА_3 видно, що   07 листопада 2010 року  близько  14.30 год. він знаходився на залізничному вокзалі  станції «Чернівці-Північна», Львівської залізниці на одній із лавочок для відпочинку  та чекав  на одного із своїх знайомих. При ньому знаходився гаманець з грошима  та особистими  документами та мобільний телефон марки «Нокіа-6300». Близько  15.00 год. він  зібрався йти додому та в цей час   він відійшов з вказаної станції в туалет, в цей час на зустріч йому  по колії з сторони  с. Мамаївці рухався  невідомий йому  хлопець.  Порівнявшись з ним даний хлопець запитав у нього сигарету. В той час, коли він йому давав  сигарету в нього задзвонив  мобільний телефон та він його почав діставати з кишені. В цей час невідомий йому хлопець збив його з ніг, при цьому наніс  йому декілька ударів по голові та по тулубу. Його мобільний телефон випав  у нього з рук на землю. Після серії ударів, він на декілька  секунд перестав усвідомлювати  дійсність та через деякий час  прийшовши в себе  помітив, що невідомий  йому хлопець  забрав його мобільний телефон марки «Нокіа», який знаходився поруч  на землі після чого оглянув вміст  його кишені та з правої внутрішньої кишені  куртки забрав проти його волі гаманець з особистими документами та грошима.  Після цього  вказаний хлопець скрився у бік кільця на р. Прут. Після цього він через два дні звернувся  в правоохоронні органи.

Із оголошених в судовому засіданні показів  свідка ОСОБА_5, видно, що  він перебуває на посаді ст. о/у СКР Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області, 09 листопада 2010 року в чергову частину Садгірського РВ із заявою звернувся потерпілий ОСОБА_3, про те, що  він перебував на території автостанції «Чернівці-Північна» його майном заволодів невідомий. Отримавши вказану заяву на розгляд, працівниками СКР, були розпочаті оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення особи, яка скоїла даний злочин.  Провівши роботу із  потерпілим, з його слів  було зрозуміло, що під підозру за скоєння вказаного злочину  підпадають декілька осіб, які вже притягувались до кримінальної відповідальності за різного роду злочини, в тому числі  в коло даних осіб входив і мешканець АДРЕСА_1, підсудний ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4. Прибувши до нього додому  вони отримали оперативну інформацію  про те, що ОСОБА_2 виїхав за межі України і на той момент опитати його та вияснити, де він перебував 07 листопада 2010 року не представилось можливим, однак факт відсутності  ОСОБА_2 давав  підстави  підозрювати  саме його. 21 лютого 2011 року працівниками СКР Садгірського РВ була отримана інформація  про те, що підсудний ОСОБА_2  перебуває на території Чернівецької області, у зв’язку  з чим він спільно з о/у ОСОБА_6 направилися в м. Кіцмань, де того ж дня на вулиці помітили ОСОБА_2 Після чого запропонували йому проїхати  з ними до Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області.  Прибувши  в приміщення Садгірського РВ  підсудний ОСОБА_2 на задані запитання  відповів, що дійсно, 07 листопада 2010 року заволодів чужим майном на станції «Чернівці-Північна»в м.Чернівці, серед викраденого був мобільний телефон марки «Нокія», гаманець з грошима. Крім цього, підсудний ОСОБА_2 вказав, що в ході заволодіння майном, він декілька раз наніс потерпілому ряд ударів в область голови та тіла, після  скоєного злочину, з метою уникнення від відповідальності він виїхав в республіку Молдову. В подальшому ОСОБА_2 власноручно була написана явка з повинною, яку відібрав о/у ОСОБА_6  

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердив покази свідка ОСОБА_5

Допитавши підсудного, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що вина підсудного повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:

Протоколом явки з повинною від 21 лютого 2011 року, в якій підсудний ОСОБА_2 вказує, що  07 листопада  2010 року, перебуваючи на території станції «Чернівці-північна», що в м.Чернівці по вул.. Заводській, переслідуючи корисливу мету, із застосуванням насильства відкрито викрав майно невідомого чоловіка.

                                                                                                    а.с.34

Протоколом пред»явлення осіб  для впізнання та фото таблицею до нього, від 21 лютого 2011 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_3 вказав на підсудного ОСОБА_2, як на особу, яка 07 листопада 2010 року, перебуваючи на станції «Чернівці-Північна», що  в м.Чернівці, нанесла йому тілесні ушкодження, після чого заволоділи його майном.

                                                                                                    а.с.45-46

Протоколом відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього від 23.02.2011 року,  в ході якого підсудний ОСОБА_2 вказав, як перебуваючи 07 листопада 2010 року на станції «Чернівці-Північна», зустрів невідомого чоловіка та застосувавши фізичне насилля, заволодів його майном, частину якого в подальшому заховав в кущах поблизу АЗС по вул. Г.Шлях  в м.Чернівці.

                                                                                                   а.с.65-69

Протоколом очної ставки від 21 лютого 2011 року  між потерпілим ОСОБА_3 та підсудним ОСОБА_2, в ході якого ОСОБА_3 підтвердив, що саме підсудний ОСОБА_2 нанісши йому тілесні  ушкодження у вигляді ударів по різним частинам тіла та голови, відкрито заволодів його майном. Крім цього, підсудний ОСОБА_2 підтвердив покази потерпілого та визнав, що дійсно 07 листопада 2010 року, перебуваючи на станції «Чернівці-Північна», що в м.Чернівці, зустрів потерпілого, якого вдарив, після чого заволодів його майном.

                                                                                                    а.с.62

На підставі викладеного, а також матеріалів справи, суд вважає, що вина підсудного  ОСОБА_2 доведена повністю, а його дії за ст. 186 ч.2  КК України кваліфіковано вірно, оскільки підсудний скоїв умисні дії,  а саме відкрите викрадення чужого майна –грабіж, за кваліфікуючими ознаками  –    поєднаний  з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого та повторність.

При обранні підсудному  ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, те, що він раніше судимий, на обліках не перебуває, на утриманні має одну малолітню дитину.

    Обставин, що обтяжують покарання  ОСОБА_2 судом не встановлено.

          До  обставин, що пом’якшують покарання  ОСОБА_2 суд відносить

-          визнання вини

-          щире каяття.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного  ОСОБА_2 не  можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 – задовольнити.

         На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

            ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2  КК України та призначити йому покарання у виді  4 (чотирьох) років позбавлення волі.  

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2  залишити   попередньо обрану – утримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 21 лютого 2011 року з часу його фактичного затримання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 –задовольнити. Стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 1 050 грн. шкоди завданої злочином.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 15 діб з моменту його проголошення, а  засудженому з моменту отримання копії вироку.

Головуючий суддя                         І. Г. Проскурняк