Справа №  2-627/11

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я
                                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          24.05.2011  року.  Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

          - головуючого судді Лободенка О.С.

          - при секретарі Євтушенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом   ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дошкільного навчального закладу ( ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення моральної шкоди,

                                                                            ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2  звернулися до суду із позовом до Дошкільного навчального закладу ( ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що над їхньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 знущались, били капцями. Також вважають, що їм та їхній дочці завдано моральної шкоди постійним нагадуванням про проведення тубдіагностики (реакції Манту), просять стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду в сумі 10 (десять) тисяч гривень.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2  в судове засідання з’явилися, позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області в судове засідання з’явився, позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, прийшов до наступного висновку.   

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є неповнолітньою донькою позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 видане Автозаводським відділом РАЦС Кременчуцького МУЮ Полтавської області 26.03.2003 року, та за повідомленням Дошкільного навчального закладу ( ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області  відвідувала вказаний навчальний заклад з 07.03.2006 року по 29.05.2009 року і по досягненню 6-річного віку і закінченню 2008-2009 навчального року згідно п. 25 Положення «Про дошкільний навчальний заклад» до 31 травня 2009 року в повній мірі отримала дошкільну освіту.

Стосовно твердження позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про факт побиття її доньки вихователькою ДНЗ № 64 м. Кременчука ОСОБА_5 суд дійшов висновку про безпідставність та відсутність такого факту, оскільки Прокуратурою м. Кременчука Полтавської області до суду направлені матеріали наглядового провадження № 04/2-560.07/10, відповідно до яких проведена перевірка факту нанесення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4 та прийняте рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, керуючись ст. 99, 97 та п.2 ст. 6 КПК України.

Так, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – батьки неповнолітньої ОСОБА_4, побоюючись винекнення погіршення ускладнень здоров'я доньки відмовились від проходження нею тубдіагностики Р-Манту.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та  епідеміологічного благополуччя населення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворювань на туберкульоз,  поліомієліт, дифтерію, коклюш, правець та кір є обов'язковими. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень,  відвідування дитячих закладів не дозволяється.

          Відповідно до п.1.2.5 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом МОЗ України №66 від 14.04.1995р. та зареєстрованої в Мінюсті 01.08.1995р. за №270/806 особами, які ухиляються від щеплення проти інфекцій, визнаються громадяни або їх неповнолітні діти, які необгрунтовано відмовились від профілактичного щеплення з метою запобігання захворюванню на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір.
Частиною 7 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06.04.2000р. (далі - Закон України №1645-ІІІ) передбачено, що особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб.

          Позивачі в судовому засіданні не довели, що відмова від проведення профілактичного щеплення є обґрунтованою та може зашкодити здоров’ю їхньої доньки.

          Разом з тим, донька позивачів ОСОБА_4 відвідувала ДНЗ № 64 м. Кременчука та повідомлення дитячого садка № 112 від 03.12.2008 року про те, що позивачам було запропоновано до 16 грудня 2008 року звернутися до дільничного лікаря-педіатра для вирішення питання щодо проведення щорічного обов’язкового профілактичного медичного огляду на туберкульоз не є юридичним документом для відрахування їхньої доньки з дитячого навчального закладу. Наказ про відрахування неповнолітньої             ОСОБА_4 з дитячого навчального закладу з підстав не проходження щорічного обов’язкового профілактичного медичного огляду на туберкульоз по ДНЗ № 64                          м. Кременчука не  видавався. За повідомленням Дошкільного навчального закладу № 64 м. Кременчука наказом по ДНЗ № 64 від 17.08.2009 року № 39 «Про переведення дітей до наступних вікових груп на 2009 – 2010 навчальний рік» з 31.08.2009 року дитина ОСОБА_4 відрахована із закладу у зв’язку з закінченням дошкільної освіти та продовженням навчання в початковій школі загальноосвітнього навчального закладу.

        Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у  душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою  щодо неї самої, членів її сім’ї та близьких родичів. Розмір визначається з урахуванням характеру  правопорушення, глибини душевного страждання, та інших обставин, доведеність яких покладена на позивача.   

У відповідності до ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Згідно ст. 60 цього Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2  не було надано жодного доказу на підтвердження позовних вимог, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд –

                                                                               ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дошкільного навчального закладу ( ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги у випадку її неподання або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя: