ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20.11.07р. | Справа № А23/484 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство", с. Менжинське, Нікопольського району, Дніпропетровської області
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Шабовта О.В, дов. від 01.10.07 представник
Від відповідача Казанцева В.Л. дов. від 30.08.07 держподатінспектор
Від відповідача Голубкова Л.В. дов. від 18.10.07 №29-10 старший держподатінспектор
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної податкової інспекції від 05.09.07 №0000062370/2/36161.
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновку відповідача, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість отриманих транспортних послуг на загальну суму 137004,90 грн. у І та ІІ кварталах 2006 року, у зв'язку з тим, що ці витрати не пов’язані з господарською діяльністю позивача, оскільки не направлені на отримання доходу.
При розрахунку фактичної суми отриманого доходу від операцій з купівлі та подальшого продажу соняшника відповідач додає до вартості закупленого у ТОВ "Агркосм" соняшника вартість отриманих транспортних послуг від ТОВ "Оптімус" при виконанні договорів поставки продукції на адресу ТОВ "Агротрейдінг" та ТОВ "ТД Масложиркомбінат", тобто фактично включає вартість транспортних послуг до собівартості продукції, що є порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" містить вичерпний перелік обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат, серед яких не зазначено про неможливість (заборону) віднесення до складу валових витрат вартості послуг з транспортного експедирування.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що віднесення позивачем до складу валових витрат вартості послуг по перевезенню соняшника є безпідставним, виходячи з умов отримання цих послуг, а саме: відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу позивачем здійснювалось постачання насіння соняшника за власний рахунок, для чого позивач уклав договір транспортного експедирування при внутрішніх перевезеннях територією України. Послуги по перевезенню здійснювались автотранспортом приватних підприємців. Оскільки вартість транспортних послуг по перевезенню соняшника позивачем не перевиставлена покупцям, з операції по реалізації соняшника з урахуванням витрат на транспортні послуги отриманий збиток. Укладення угод купівлі-продажу насіння з умовою стосовно доставки товару продавцем (позивачем) без наявності транспорту у позивача вже на момент укладення угод призводило до збитковості даної операції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
05.09.07 Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області (відповідач) з урахуванням результатів розгляду скарг в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062370/2/36161, яким визначено суму податкового зобов'язання Відкритому акціонерному товариству "Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство" (позивач) з податку на прибуток в розмірі 9578,66 грн. (7982,22 грн. –основний платіж, 1596,44 грн. –штрафні (фінансові) санкції).
Підставою для винесення означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем під час проведення виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.05 по 31.12.06, за результатами якої складений акт від 29.03.07 № 721/231.31164045.
Відповідачем встановлено, що позивачем в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безпідставно віднесена до складу валових витрат вартість отриманих транспортних послуг у сумі 137004,90 грн., в т.ч. у І кварталі 2006 року –94988,81 грн., у ІІ кварталі 2006 року –42016,09 грн.
До такого висновку відповідач дійшов з огляду на наступне.
Позивач згідно договору № 179/20 від 01.12.05 придбав у ТОВ "Агрокосм" насіння соняшника, яке знаходилось на зберіганні у позивача, у кількості 3580,433 тонни по ціні 1003,80 грн. на загальну суму 4312846,38 грн.
Згідно договору № 2/03-АГ/06 від 01.03.06, укладеному позивачем з ТОВ "Агротрейдінг" (покупець), позивачем реалізовано насіння соняшника у кількості 2432,57 тонн по ціні 1004,63 грн. на загальну суму 2932599,35 грн., в т.ч. ПДВ –488766,55 грн., що підтверджено видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно договору № 2/04-ТД/06 від 03.04.06, укладеному позивачем з ТОВ "ТД Масложиркомбінат" (покупець), позивачем реалізовано насіння соняшника у кількості 1072,66 тонн по ціні 1004,63 грн. на загальну суму 1293151,70 грн., в т.ч. ПДВ –215525,28 грн., що також підтверджено видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до умов договорів № 2/03-АГ/06 від 01.03.06, № 2/04-ТД/06 від 03.04.06 узгоджений сторонами за цими договорами порядок поставки передбачає обов’язок постачальника - позивача поставити товар за свій рахунок на адресу покупця. Базис поставки - DDU згідно ИНКОТЕРМС 2000.
Фактично перевезення насіння соняшника на виконання умов вказаних договорів здійснювалось позивачем із залученням третіх осіб, а саме: на підставі укладеного з ТОВ "Оптімус" договору № 13 від 04.01.06 транспортного експедирування при внутрішніх перевезеннях територією України.
Виконання договору № 13 від 04.01.06 підтверджено актами виконаних робіт від 31.03.06 на суму 17987,76 грн., в т.ч. вартість транспортних послуг по перевезенню 460,87 тонн насіння соняшника –17757,32 грн., від 31.03.06 на загальну суму 78217,34 грн., в т.ч. вартість транспортних послуг по перевезенню 1971,70 тонн насіння соняшника –77231,49 грн., від 30.04.06 на загальну суму 42552,42 грн., у тому числі вартість транспортних послуг по перевезенню 1072,66 грн. насіння –42016,09 грн.
Вартість отриманих позивачем транспортних послуг в загальній сумі 137004,90 грн. включена до складу валових витрат відповідних податкових періодів.
Посилаючись на положення ст.42 Господарського кодексу України, якою визначено підприємництво як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, та на положення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідач зазначає, що ці витрати не спрямовані на отримання доходу, у зв'язку з чим не можуть вважатися такими, що здійснені в межах господарської діяльності позивача, відноситися до складу валових витрат.
Суд вважає такий висновок відповідача помилковим, таким, що не відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Поставка позивачем власного товару –насіння соняшника за договорами купівлі-продажу № 2/03-АГ/06 від 01.03.06, № 2/04-ТД/06 від 03.04.06 на умовах DDU згідно ИНКОТЕРМС 2000 обумовлена сторонами в цих договорах і не суперечать нормам Цивільного Кодексу України, Господарського кодексу України, які регулюють правовідносини поставки (купівлі-продажу).
Відсутність власного транспорту у позивача не є перешкодою для укладення вказаних договорів саме на визначених вище умовах, тим більше, що на момент їх укладення у позивача існував договір з ТОВ "Оптімус" № 13 від 04.01.06 транспортного експедирування.
Перевезення вантажів за нормою, що міститься в ст.306 Господарського кодексу України, визнано господарською діяльністю, що пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою оподаткування під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Умови, на яких укладений договір № 13 від 04.01.06, як вже зазначалось, діючому законодавству, а також предмету діяльності сторін за договором не суперечать, за межі статутної діяльності обох сторін за цим договором не виходять. Договірні зобов'язання на визначених договором умовах сторонами виконані.
Таким чином, виходячи з предмету договору № 13 від 04.01.06 з ТОВ "Оптімус", правовідносин, що регулюються даним договором, цей договір є таким, що укладений позивачем в межах власної господарської діяльності позивача.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
За нормами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Дії позивача в межах договору № 13 від 04.01.06 є окремими, самостійними операціями, і понесені у зв'язку з цим витрати підлягають окремому відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.
Відповідно до п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки, включаються до витрат на збут, які згідно п.17 цього ж Положення є витратами, пов'язаними з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Подані позивачем документи мають всі необхідні реквізити, відповідають всім вимогам первинних документів в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і є достатньою підставою для відображення операції з отримання послуг по транспортуванню належного позивачеві товару в бухгалтерському обліку.
Виходячи з наведених вище правових норм, наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, витрати позивача, обумовлені договором № 13 від 04.01.06, понесені позивачем у зв'язку з перевезенням належного йому товару на виконання укладених ним договорів купівлі-продажу № 2/03-АГ/06 від 01.03.06, № 2/04-ТД/06 від 03.04.06 і підпадають під визначення валових витрат, внаслідок чого підлягають включенню до складу валових витрат позивача у відповідних звітних (податкових) періодах.
Таким чином, висновок відповідача про відсутність зв’язку між цими операціями з господарською діяльністю позивача відповідачем у встановленому порядку не доведений, матеріалами справи не підтверджений, внаслідок чого дії відповідача щодо визначення позивачеві оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку на прибуток є неправомірними, оскаржуване податкові повідомлення-рішення є протиправним і підлягає визнанню недійсним.
Керуючись ст. 94, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровської області від 05.09.07 №0000062370/2/36161.
Стягнути з державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство", с. Менжинське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, - 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
20.02.08
Згiдно з оригіналом |
Помічник судді | Н.Ф. Голов"яшкіна |