ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2008 р. | № 19/48 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Кочерової Н.О., |
суддів: | Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
за участю представників сторін: |
від позивача – | не з'явилися; |
від відповідача – | не з'явилися; |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ "Компанія "Розточчя" |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2007р. |
по справі | №19/48 господарського суду Рівненської області |
за позовом | ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" |
до | ТОВ "Компанія "Розточчя" |
про | визнання угод недійсними |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.02.2007 у справі №19/48 розгляд справи відкладено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДВС в Рівненській області, зобов'язано сторони надати відповідні пояснення та докази.
ТОВ "Компанія "Розточчя" звернулося із апеляційною скаргою на цю ухвалу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2007р. ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Компанія "Розточчя" просить скасувати ухвалу суду першої та постанову апеляційної інстанції у справі №19/48 як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, провадження по справі припинити.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку судами обставин справи, дослідивши правильність застосування ними норм процесуального законодавства прийшла до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
За приписом ч. 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, Закону України "Про господарський суд", цього Кодексу, інших законодавчих актів України.
Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно ч.1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Статті 27, 77 Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та відкладення розгляду справи не передбачають можливості оскарження цієї ухвали суду.
За таких обставин, Львівський апеляційний господарський суд повинен був відмовити у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції на підставі ст. 106 ГПК України, а не залишати її без змін, але з огляду на те, що зазначені обставини не впливають на законні права та інтереси скаржника, оскільки навіть у випадку відмови апеляційною інстанцією у прийнятті апеляційної скарги, ухвала господарського суду Рівненської області від 23.02.2007 у справі №19/48 залишилася б чинною.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2007р. у справі №19/48 - без зміни.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко