Справа№ 11 -1685/2006р. Головуючий 1 інстанції Шмадченко С.І
Категорія: постанова Доповідач Гультай М.М.
про закрита справи ст.,45 КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого Гультая М.М.,
суддів: Грошевої О.Ю., Крамаренко Г.П.,
за участю: прокурора Єрмак Н.В.,
представника потерпшого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого адвоката ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 14 червня 2006 року.
Цією постановою кримінальна справа відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, з середньою освітою, одруженого, водія фірми «Опіка»,
мешкає за АДРЕСА_1, раніше не засудженого,
обвинуваченого за ч.1 ст.296 КК України провадженням закрита на підставі ст.45 КК
України у зв'язку з дійовим каяттям.
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 23.02.2006 року о 18 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 поАДРЕСА_2, вступив в. сварку з ОСОБА_4 - водієм вантажного автомобіля «ЗІЛ 433360», який належить приватній фірмі «Віка». Під час сварки ОСОБА_3 нецензурно лаявся в його адресу, а потім ударив кулаком в обличчя, спричинивши фізичну біль. Після цього металевим балонним ключем вдарив у двері водія автомобіля, в результаті чого розбив скло та пошкодив замок дверей автомобіля. Також вдарив по лівій руці ОСОБА_4 і спричинив йому легкі тілесні ушкодження.
В апеляції представник потерпілого - адвокат ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Він посилається на те, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а судом допущені однобічність та неповнота судового слідства, тому, що воно взагалі не проводилось.
В запереченнях на апеляцію захисник ОСОБА_2 просить апеляцію залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Харкова від 14 червня 2006 року у відношенні ОСОБА_3 без змін.
Заслухавши доповідь судді, представника потерпілого, який підтримав доводи своєї апеляції, пояснення обвинуваченого та його захисника про правильність постанови суду, думку прокурора, який вважав постанову законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Суд правильно закрив провадження по справі відносно ОСОБА_3 на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч.2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.296 КК України є невеликої тяжкості.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро покаявся, повністю відшкодував завдані збитки потерпілому у сумі 1000 гривень (л.с.117), та фірмі «Віка» в сумі 1827 гривень (л.с. 116), має на утриманні малолітню дитину (л.с.51).
Згідно з ч.2 ст.72 КПК України за наявності підстав, зазначених у статті 45 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
За таких обставин апеляція задоволенню не підлягає.
Безпідставним є і твердження в апеляції про неподання судом потерпшому можливості заявити клопотання щодо кваліфікації дій ОСОБА_3. Це твердження спростовується змістом протоколу судового засідання, з якого видно, що потерпшому були роз'яснені його права і він висловлював свою думку при обговоренні питання про закриття справи у зв'язку з дійовим каяттям ОСОБА_3.
Не вбачаючи підстав для зміни або відміни постанови суду, керуючись ст.ст.362, 365,366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 14 червня 2006 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію представника потерпшого - адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.