ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2008 р. | № 2-27/1195-2006 (2-27/14700-2005) |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційні скарги Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі – відділення Фонду), та
малого приватного підприємства "Алонія", м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі –МПП "Алонія")
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2006 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.06.2006
зі справи № 2-27/1195-2006
за позовом відділення Фонду
до МПП "Алонія"
про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 411 грн.
За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року відділення Фонду звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з МПП "Алонія" 3 411 грн. штрафних санкцій за нестворення у 2004 році робочих місць для працевлаштування інвалідів на підставі статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі –Закон). У подальшому позивач збільшив суму позовних вимог і просив стягнути з відповідача додатково 174, 10 грн. пені у зв’язку з порушенням строків сплати штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2006 (суддя Воронцова Н.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 (колегія суддів у складі: суддя Заплава Л.М. –головуючий, судді Антонова І.В., Маслова З.Д.), позов задоволено частково: з МПП "Алонія" на користь відділення Фонду стягнуто 3 411 грн.; в іншій частині позову відмовлено. Судові рішення мотивовано тим, що відповідачем не виконано вимоги Закону щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відділення Фонду звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій з посиланням на невірне застосування місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального права просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій в частині відмови стягненні пені та прийняти нове рішення.
МПП "Алонія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано тим, що попередніми судовими інстанціями у розгляді справи невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, пункту 2 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).
Відзиви на касаційні скарги не надходили.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.09.2006 касаційні скарги відділення Фонду та МПП "Алонія" разом з матеріалами даної справи передано для розгляду до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2007 відділенню Фонду та МПП "Алонія" відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі, а касаційні скарги повернуто до Вищого господарського суду України з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, прийнятих не за Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України).
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не зявилися.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.
Згідно зі статтею 8 Закону державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я України та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 (далі –Положення), Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України (далі –Мінпраці) та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Відповідно до покладених на нього завдань Фонд соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4 Положення).
Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767, передбачено, що у разі несплати підприємствами, установами організаціями, які не забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку.
Таким чином, Фонд соціального захисту інвалідів та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв’язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.
Отже, даний спір є публічно-правовим і на нього згідно зі статтями 4, 17 КАС України поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, місцевим та апеляційним господарськими судами на порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України вирішено в порядку господарського судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду судових рішень з публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559 та інших.
Таким чином, розгляд місцевим та апеляційним господарськими судами справи з публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові рішення підлягають скасуванню згідно зі статтею 11110 ГПК України з передачею справи місцевому суду для розгляду за правилами КАС України.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів та малого приватного підприємства "Алонія" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 зі справи № 2-27/1195-2006 скасувати.
Справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суддя В. Москаленко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко