12.08.2011

НАХІМОВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  МІСТА  СЕВАСТОПОЛЯ

                                                 Справа №2-1232/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 серпня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Котешко Л.Л.,

при секретарі –Сулейманові Н.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в
м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жил-Уют», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Служби у справах дітей Нахімовської РДА м. Севастополя, про визнання права на користування житлом, зобов’язання до вчинення певних дій, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жил-Уют»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, 3-тя особа: ОСОБА_2, за зустрічним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Жил-Уют»до ОСОБА_2, 3-ті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсними ордерів на вселення у житлове приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (законний  представник ОСОБА_1) звернулись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жил-Уют»(далі ТОВ «Жил-Уют») та просили визнати за ними право користування житловою площею 50,2 м2 у житловому блоці №68 гуртожитку «Романтик», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов’язати ТОВ «Жил-Уют»стягувати плату за проживання за ставками квартирної плати, встановленими для будинку державного та громадського житлового фонду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ордеру №14 серії 57, та ордеру № 08 серії 57,  які були видані адміністрацією ТОВ «Жил-Уют», вони вселились у житловий блок №68 гуртожитку «Романтик», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та 29.05.2009 року а також 22.12.2009 р. були зареєстровані на спірній житловій площі. 01.01.2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Жил-Уют»був укладений договір №27 оренди житлової площі у гуртожитку, відповідно до п.3.1 якого вона повинна була щомісяця сплачувати платню за користування житловою площею в розмірі 607,70 грн. щомісяця. Однак ТОВ «Жил-Уют»у вересні 2010 року повідомив позивача про зміну розмірів плати за проживання, посилаючись на підвищення ринкових цін на комунальні послуги та м2 житлової площі.

В свою чергу ТОВ «Жил-Уют»подав зустрічні позовні заяви в яких просив визнати недійсними ордер на житлову площу у гуртожитку за №14 серії 57 на вселення ОСОБА_2 та ордер на житлову площу у гуртожитку за №08 серії 57 на вселення ОСОБА_1, ОСОБА_3 у житлове приміщення №68, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що ордери на житлову площу у гуртожитку № 14 серії 57, та ордер № 08 серії 57 були видані з порушенням порядку та умов надання житлової площі у гуртожитку, встановлених ст.ст.127, 128,129 ЖК УССР.         

Ухвалою суду від 28.03.2011 р. до участі у справі було залучено Службу у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення у справі може вплинути на права  неповнолітньої дитини ОСОБА_3.

У судовому засіданні представник позивачів позов підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача наполягав на задоволенні зустрічного позову з підстав, зазначених вище, а також на необхідності відмови у вимогах про визнання за позивачами права користування житловою площею.

Третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, пояснень стосовно позовних вимог суду не представила.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що первісний позов та зустрічний позов задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 25.05.2009 р. року позивачу ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 ТОВ «Жил-Уют»був виданий ордер № 08 серії 57 на кімнату №68 в гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 43) Вказаний ордер виданий на підставі протоколу № 2 від 25.05.2009 р. засідання адміністрації ТОВ «Жил-Уют». (а.с. 44)

17.12.2009 р. року позивачу ОСОБА_2 ТОВ «Жил-Уют»був виданий ордер № 14 серії 57 на кімнату №68 в гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.(а.с. 37) Вказаний ордер виданий на підставі протоколу № 8 від 17.12.2009 р. спільного засідання адміністрації ТОВ «Жил-Уют»та ТОВ «Югсевморсервіс»(а.с. 38)

Статтею 129 ЖК та п.10 Пунктом Примірного положення про гуртожитки встановлено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація   підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

01.01.2010 року між ОСОБА_1.(Орендарем) та ТОВ «Жил-Уют»(Орендодавцем) був укладений договір №27 оренди житлової площі в гуртожитку, предметом якого є передання ТОВ «Жил-Уют»Орендарю в оренду жилу площу розміром 50,2 м2 в житловому блоці №68 в гуртожитку «Романтік», який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Строк договору №27 оренди житлової площі в гуртожитку від 01.01.2010 року встановлений сторонами з 01.01.2010 року до 31.12.2010 року.

Оскільки з позовної заяви вбачається, що спір між сторонами за первинним позовом виник з орендних правовідносин, а саме з приводу платні за користування жилим приміщенням,  метою звернення позивачів до суду є захист їх права на жиле приміщення.

Суд приходить до висновку, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, які підлягають регулюванню гл.59 підр.1 р.3 кн.5 ЦК України та право позивачів не підлягає захисту шляхом визнання права користування жилою площею з підстав, передбачених положеннями ЖК України.

Відповідно до ст.810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст.821 ЦК України до договору найму житла, укладеного на строк до одного року (короткостроковий найом), не застосовуються положення ч.1 ст.816, положення ст.818 та ст.ст.822-824 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст.820 ЦК України встановлено, що розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.4. договору №27 оренди житлової площі в гуртожитку від 01.01.2010 року встановлено, що розмір орендної платні підлягає односторонній зміні орендодавцем у випадках зміни цін, тарифів, інфляції, збільшення встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної платні, індексації основних фондів та в інших випадках, передбачених нормативними актами України, Міської Ради и Міської Державної адміністрації м. Севастополя з письмовим повідомлення Орендаря за 10 (десять) календарних днів до зміни.

Тобто договором №27 оренди житлової площі в гуртожитку від 01.01.2010 року передбачене право відповідача змінювати розмір орендної платні в односторонньому порядку.

Доказів того, що строк дії договору №27 оренди житлової площі в гуртожитку від 01.01.2010 року був продовжений сторонами, надано не було.

Відповідно до ч.3 ст.9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням, займаним на законній підставі.

Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у ч.4 п.10 постанови «Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України»від 12.04.1985 року №2, суд, встановивши, що особа не набула права на жиле приміщення, з цих мотивів відмовляє в позові про захист порушеного права.           

При таких обставинах суд дійшов висновку, що немає законних підстав для визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права користування жилою площею розміром 50,2 м2 в житловому блоці №68 в гуртожитку «Романтік», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання ТОВ «Жил-Уют»стягувати з позиачів платню за користування цією жилою площею за ставками квартирної плати (тарифам), встановленими для будинків державного та громадського житлового фонду.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1975 року №2 судам слід мати на увазі, що виданий на жиле приміщення ордер може бути визнаним недійсним тільки на підставі умов ст.59 ЖК України.

Згідно зі ст.59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, що не відповідають дійсності, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Доказів того, що рішення адміністрації ТОВ «Жил-Уют»від 25.05.2009 р. та спільне рішення адміністрації ТОВ «Жил-Уют»та ТОВ «Югсєвморсервіс»від 17.12.2009 року визнано недійсними або того, що особою, яка видала ордер, були порушені положення ст.59 ЖК України, надано не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вселення позивачів до спірного житлового приміщення було здійснено на підставі ордерів, вони знялися з реєстрації з попереднього житла, зареєструвалися в спірному приміщенні, а 01.01.2010 року був укладений договір №27 оренди житлової площі в гуртожитку, предметом якого є передання ОСОБА_1 в оренду спірного житлового приміщення, а отже підстави визнавати ордери недійсними у суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 168, 169, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Жил-Уют»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, 3-тя особа: ОСОБА_2, про визнання недійсним ордеру на вселення у житлове приміщення, відмовити.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Жил-Уют»до ОСОБА_2, 3-ті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним ордеру на вселення у житлове приміщення, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Суддя –підпис

З оригіналом згідно

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                          Л.Л. Котешко