Справа № 2-а-1155/11

П О С Т А Н О В А

І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

«15» березня  2011 року Перевальський районний суд Луганської області

в складі:           головуючого-судді:                      Женеску Е.В.

при секретарі:                               Петрухіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Перевальську, Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду,  визнання неправомірними дій та  зобов*язання здійснити  перерахунок підвищення пенсії як учаснику війни і виплату утвореної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду,  визнання неправомірними дій та  зобов*язання здійснити  перерахунок підвищення пенсії як учаснику війни і виплату утвореної заборгованості ,  посилаючись на наступне.

Вона пенсіонер та отримує пенсію й має статус учасника війни.

Нормами ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено підвищення пенсії учаснику війни на 50 % мінімальної пенсії за віком.

Він отримував доплату до пенсії як учаснику війни у значно меншому розмірі, ніж вищезазначеною нормою.

На підставі викладеного позивач, посилаючись на похилий вік, слабке здоров’я, постійні хвороби, а також правову необізнаність, просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо невиплати доплати як учаснику війни щомісячно у розмірі 50 % мінімальної пенсії, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  на час нарахування цих виплат з 01.01.2000 року та безстроково.

Зобов*язати Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області зробити перерахунок доплати до пенсії як учаснику війни в щомісячному розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  на час нарахування цих виплат з 01.01.2000 року безстроково .

Позивач у судове засідання не з’явилася, надавши суду клопотання, в якому просила суд розглянути справу без її участі.

 Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмове заперечення проти позову, де зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом та зазначив, що відповідачем вірно виплачувалося вказане підвищення відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції Закону України «458/95-ВР від 23 листопада 1995 року  в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому в позові необхідно відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням  серії НОМЕР_1 (а.с.7), в зв’язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.

          Відповідно до ухвали судді Перевальського районного суду Луганської області від 03 лютого 2011 року позивачу відновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» /в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року/ учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а в редакції Закону України № 2212-IV від 18 листопада 2004 року підвищується також соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.

У судовому засіданні встановлено, що виплата підвищеної пенсії позивачу здійснювалась з порушенням зазначених норм, тобто з розмірів, запроваджених постановами Кабінету Міністрів України, а не Законом, що є порушенням конституційного принципу верховенства законів над підзаконними нормативно-правовими актами.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки ч. 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»протягом 2000 –2004 років діяла в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року, з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2006 року –в редакції Закону України № 2212-IV від 18 листопада 2004 року, тобто підвищення до пенсії позивачу повинно було виплачуватися в той період  в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає можливим визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо неповної виплати підвищення до пенсії як учаснику війни. Крім того, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити, за період часу –з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.

          Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зазначені норми закріплені у ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

            Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 216 грн. 56 коп. Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 248 грн. 77 коп. Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 268 грн. 00 коп. Дію даного Закону продовжено також на 2003 рік згідно Закону України «Про прожитковий мінімум на 2003 рік». Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік»прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, встановлений в розмірі 284 грн. 69 коп. Статтею 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»був затверджений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 332 гривні. Статтею 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірах: з 01 січня –350 гривень, з 01 квітня –359 гривень, з 01 жовтня –366 гривень.

          Таким чином, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області повинно нарахувати та виплатити 50 відсотків мінімальної пенсії за віком позивачу –ОСОБА_1, виходячи з розміру: з 01 січня 2000 року –216 грн. 56 коп., з 01 січня 2001 року –248 грн. 77 коп., з 01 січня 2002 року –268 гривень, з 01 січня 2004 року –284 грн. 69 коп., з 01 січня 2005 року –332 грн. 00 коп., з 01 січня 2006 року –350 грн. 00 коп., з 01 квітня 2006 року –359 грн. 00 коп., з 01 жовтня 2006 року –366 грн. 00 коп.

         Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області № 807/ОС від 03 лютого  2011 року позивачу було відмовлено у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії як учаснику війни, виходячи з розміру встановленої мінімальної пенсії за віком, прирівняної до розміру прожиткового мінімуму /а.с.9/.

                    За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність відмови Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області в перерахунку підвищення до пенсії як учаснику війни.

Відповідно до п. 4 Закону України «Про внесення змін до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 2939-IV від 05 жовтня 2005 року, який набрав чинності з 01 січня 2007 року, ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладена в новій редакції, згідно якої учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В передбаченому законом порядку до Конституційного Суду України вказана норма не оскаржувалася й судом не розглядалася.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині зобов’язання здійснення перерахунку та виплати доплат до пенсії як учаснику війни, з 2007 року є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

          На підставі ст.ст.21,22,46 Конституції України, ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст.10, 11,71,72,159,161-163 КАС України, суд, -

                                                                 П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду,  визнання неправомірними дій та  зобов*язання провести  перерахунок та виплату підвищення до пенсії як «учаснику війни»   - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку доплати учаснику війни щомісячно у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року, Закону України № 2212-IV від 18 листопада 2004 року/, тобто у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, як учаснику війни, з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, та з вирахуванням сум, отриманих ОСОБА_1 за цей період.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд Луганської області  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

           Головуючий - суддя:                      _________________          Е.В. Женеску