П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И   

Справа № 2-а-3408/11 року

29 липня 2011 року                                                                                   м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Флоряк Д.В., розглянувши в приміщенні Надвірнянського районного суду в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі  на неправомірні дії Пенсійного фонду щодо нарахування державної соціальної допомоги дитині війни та  виплату  щомісячної державної соціальної допомоги, -  

в с т а н о в и в:

Позивач  ОСОБА_1 звернулася до суду із даним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є дитиною війни та згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така надбавка їй  виплачувалась в меншому розмірі, що суперечить діючому законодавству та порушує її законні права. В зв’язку із викладеним просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі щодо не нарахування їй підвищення розміру пенсії як дитині війни у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, неправомірними, та зобов’язати здійснити перерахунок їй пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та виплатити заборгованість за період з  09.07.2007 року  та проводити таку виплату в подальшому.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від  03.06.2011 року позовні вимоги в частині визнання незаконними дій відповідача, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 01.12.2010 року були залишені без розгляду у зв’язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.  

           Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в межах строку звернення до суду з наступних підстав, тобто  часткове задоволення позову.  

Судом встановлено, що  позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і в даний час вона отримує пенсію по віку і  наділена статусом дитини війни згідно ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, про що свідчить пенсійне посвідчення №НОМЕР_1, паспорт громадянина  України (копії даних документів зберігаються в матеріалах справи).   

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни  розмір пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

         Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень.  

Оскільки судом встановлено, що відповідач незаконно не нараховував та не виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд визнає таку бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язує відповідача нарахувати та виплатити позивачу вказане підвищення з 02.12.2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом свого права.  

У відповідності із ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади,органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом не встановлено факту порушення прав, свобод та інтересів позивача на майбутнє, в зв’язку з чим захист його прав та інтересів на майбутнє є безпідставним, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Окрім  того, у відповідності із  п.4 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”від 14.06.2011, що набрав чинності з 18.06.2011 року ,встановлено,що в 2011 році норми і положення ст..6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного  фонду України на 2011 рік.

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлюють розмір підвищення до пенсії або щомісячного довічного  грошового  утримання  дітям війни.

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.  

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

При таких обставинах суд прийшов  до висновку про можливість задоволення позову частково в межах строку, встановленого ст. 99 КАС України, тобто  включно по 18.06.2011 року.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст. ст. 8, 9, 11, 18, 71, 183-2, 256  КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Позов  ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському  районі  щодо невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії   у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі   нарахувати   та  виплатити   на користь  ОСОБА_1 підвищення  до пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 02.12.2010  року по 18.06.2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та виплачених сум.

В решта позову відмовити.

Постанову звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на постанову суду подається  протягом 10 днів з дня її отримання  до   Львівського апеляційного  адміністративного суду   через Надвірнянський районний суд.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання   апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної  скарги постанова, якщо її  не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя                                                                                  Флоряк Д.В.