РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-331/11                                                                                                                                                                     

16 серпня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуюча суддя - Грипіч Л.А.  

при секретарі - Шлеюк В.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на спільне майно подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на спільне майно подружжя.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Костопільського районного суду від 30.05.1991 року розірвано. Однак, після розлучення вони з відповідачем продовжували спільно проживати, як чоловік і жінка однією сім’єю до травня 2010 року. За час спільного проживання ними було збудовано житловий будинок по АДРЕСА_1 та придбано автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT.

Просила встановити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу протягом 1991-2010 років та визнати право спільної сумісної власності на садибний будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT з причіпом.

В судовому засіданні позивач та її представник адвокат ОСОБА_3 уточнили позовні вимоги та просили  встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім’єю без шлюбу з 16 листопада 1990 року по 31 травня 2010 року, визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на садибний житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 і на автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT, 1989 року випуску  та  OPEL OMEGA, 1988 року випуску.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково,  не заперечував факту спільного проживання до поїздки за кордон 21.03.2003 року і визнав, що житловий будинок з надвірними будівлями є спільним сумісним майном. Заперечував проти факту проживання однією сім’єю без укладання шлюбу з листопада 2003 року по травень 2010 року та проти визнання права спільної сумісної власності  на автомобілі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову в частині визнання факту спільного проживання в період листопад 2003р - травень 2010р та визнання за позивачем права спільної сумісної власності на автомобілі, оскільки позивачем не доведоно даних обставин, як це передбачено ч.1 ст.60 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.02.1987 року по 30.05.1991 року. Після розірвання шлюбу сторони продовжували спільно проживати. Від спільного життя в них народилося троє дітей: донька ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, і донька ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За час спільного проживання було набуте майно, яке визнав відповідач  і не заперечував проти визнання права спільної сумісної власності на садибний будинок, розташований у АДРЕСА_1, який має 108,2 кв.м. загальної площі, 56,2 кв.м. житлової площі і складається із веранди 1-1 площею 12,8 кв.м., коридору 1-2 площею 7,4 кв.м., санвузла 1-3 площею 4,3 кв.м., кладови  1-4 площею 4,4 кв.м., передпокою 1-5 площею 8,9 кв.м., жилої кімнати 1-6 площею 10,8 кв.м., жилої кімнати 1-7 площею 18,7 кв.м., жилої кімнати 1-8 площею 16.5 кв.м., жилої кімнати 1-9 площею 10,2 кв.м., котельні 1-10 площею 3.6 кв.м., кухні 1-11 площею 10.6 кв.м., до якого відносяться такі господарські будівлі: сарай-гараж-літня кухня «а», тамбур «б», погреб «Пг/Б», вбиральня «В», огорожа №1 і огорожа №2.

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.   

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне прийняти визнання відповідачем позову в частині визнання права спільної сумісної власності на садибний будинок з господарськими будівлями.

Відповідно до п.5 ч. ст.258 ЦПК України у судовому порядку може бути встановлено факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 визнав ту обставину, що він проживав з позивачкою однією сім’єю як чоловік та жінка без шлюбу до листопада 2003 року, то на підставі ч.1 ст.61 ЦПК України, вона не підлягає доказуванню.  

Факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з листопада 2003 року по травень 2010 року без шлюбу підтверджується зібраними у справі доказами.

Допитані судом свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили, що сторони проживали разом до травня 2010 року, вели спільне господарство та побут, виховували дітей, мали спільний бюджет.

Суд не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні.

Також, свідки з сторони відповідача, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказали,  що їм не було відомо про те, ОСОБА_2 розлучений  з 1991 року. Пояснили, що на похорон  матері відповідача в 2007 році, сторони приїхали разом.

Дослідженні в судовому засіданні фотокартки вказують на те, що після народження дітей, 03.11.2003 року, сторони продувжували підтримувати стосунки, розом проживали та вели себе як подружжя.

Згідно до ч.2 ст.3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сторони проживали однією сім’єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу в період з листопада 2003 року по травень 2010 року.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання права спільної сумісної власності на автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT, 1989 року випуску  та  OPEL OMEGA, 1988 року випуску, підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в своїх показаннях вказували на те, що автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT був придбаний частково за кошти виручені від продажу автомобіля OPEL OMEGA. Так як, дану обставину не заперечували сторони, то на підставі ч.1 ст.61 ЦПК України, вона не підлягає доказуванню.

Виходячи з вище наведеного, суд вважає позовні вимоги, в частині визнання права спільної сумісної власності  на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1989 року випуску, відповідно до ч.1 ст.74 СК України - обгрунтованими.  

Позов в частині визнання права спільної сумісної власності на  автомобіль OPEL OMEGA, 1988 року випуску, враховуючи визнання позивачем факту продажу даного автомобіля за час спільного проживання з відповідачем, суд рахує  безпідставим та таким, що не підлягає до  задоволення .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,61,174,209,214-215,258, ст.ст.3, 74 СК Укераїни , суд  

 ВИРІШИВ:

 Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на спільне майно подружжя задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, однією сім’єю без шлюбу з 16 листопада 1990 року по 31 травня 2010 року .  

Визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на садибний будинок , розташований у АДРЕСА_1, який має 108,2 кв.м. загальної площі, 56,2 кв.м. житлової площі і складається із веранди 1-1 площею 12,8 кв.м., коридору 1-2 площею 7,4 кв.м., санвузла 1-3 площею 4,3 кв.м., кладови  1-4 площею 4,4 кв.м., передпокою 1-5 площею 8,9 кв.м., жилої кімнати 1-6 площею 10,8 кв.м., жилої кімнати 1-7 площею 18,7 кв.м., жилої кімнати 1-8 площею 16.5 кв.м., жилої кімнати 1-9 площею 10,2 кв.м., котельні 1-10 площею 3.6 кв.м., кухні 1-11 площею 10.6 кв.м., до якого відносяться такі господарські будівлі: сарай-гараж-літня кухня «а», тамбур «б», погреб «Пг/Б», вбиральня «В», огорожа №1 і огорожа №2.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT , 1989 року випуску, держ номер НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на автомобіль OPEL OMEGA, 1988 року випуску - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Грипіч Л.А.