АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4236 Головуючий у 1 інстанції:
2006 р. Бондаренко І.В.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В.
Судців : Прокопенка О.Л.
Подліянової Г.С.
При секретарі: Череватій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи - 8 державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_4. про визнання права власності в порядку спадкування, стягнення судових витрат, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи - 8 державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_4., ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа: 8 державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1., треті особи - 8 державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_4. про визнання права власності в порядку спадкування, стягнення судових витрат.
В позові зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла-його мати ОСОБА_5., після смерті якої відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири № АДРЕСА_1 м. Запоріжжя, друга 1/2 частина зазначеної квартири належить його
батькові. 14.05.2003 року ОСОБА_5. було складено заповіт, який посвідчений
приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, згідно якого
спадкоємцем є позивач. 07.09.2005 року ОСОБА_3. подав заяву про прийняття
спадщини після смерті матері. У зв'язку з тим, що позивач після того, як 06.12.2005 року
звернувся до 8-ої держнотконтори м. Запоріжжя, дізнався про пропущений строк на
прийняття спадщини, просив суд, визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири
№ АДРЕСА_1 м. Запоріжжя.
У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зустрічним позовом в якому зазначав, що він є спадкоємцем по закону першої черги, як переживший чоловік спадкодавця. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11.02.1999 р. ОСОБА_3 було визнано втратившим право користування жилим приміщенням у спірній квартирі. Просив, визнати заповіт, складений ОСОБА_5. 14.05.2003 року на ім'я ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, недійсним та визнати за ОСОБА_1. право власності на 1/4 частину спадкового майна -квартири № АДРЕСА_1 м. Запоріжжя та 1/2 частину грошових вкладів які були на ім'я померлої в Обласному відділенні Ощадного банку № 7717.
У ході судового розгляду справи, ОСОБА_3. звернувся до суду з доповненнями до позовної заяви, просив поновити строк для прийняття спадщини, визнати за ним право власності на 5/12 частин зазначеної квартири за заповітом з урахуванням обов'язкової долі ОСОБА_1. у спадщині.
В квітні 2006 року ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, треття особа: 8 державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.
В позові зазначала, що після смерті "її матері ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складалося із 1/2 частини квартири № АДРЕСА_1 м. Запоріжжя та грошові внески з відсотками та компенсаціями, які розміщенні в Обласному відділенні Ощадного банку №7717. 24.05.2003 року було складено заповіт, яким все спадкове майно заповідається ОСОБА_3., але він пропустив строк звернення до нотаріальної контори.
Просила усунути від права на спадкування ОСОБА_3 за заповітом та за законом. Визнати за ОСОБА_2. право власності на 1/4 частину спадкового майна -квартири № АДРЕСА_1 м. Запоріжжя та 1/2 частину грошових вкладів які були на ім'я померлої в Обласному відділенні Ощадного банку № 7717. Зобов'язати Восьму Запорізьку державну нотаріальну контору видати свідоцтво на право власності на спадщину 1/4 частини спірної квартири.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково, у задоволені позовних вимог ОСОБА_2. відмовлено.
Визнано за ОСОБА_3. право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/12 частин квартири № АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі, поновивши йому строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5., визнано право власності на 5/6 частин грошових вкладів на ім'я ОСОБА_5 в Орджонікідзевському відділенні №7717 ВАТ "Державний ощадний банк України".
Визнано за ОСОБА_1. право власності в порядку спадкування на підставі права на обов'язкову частку у спадщині на 1/12 частину квартири №АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі, визнано за ним право власності на 1/6 частину грошових вкладів на ім'я ОСОБА_5в Орджонікідзевському відділенні №7717 ВАТ "Державний ощадний банк України".
В апеляційних скаргах ОСОБА_1. та ОСОБА_2. просять скасувати рішення суду першої інстанції, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, після скасування рішення просять направити справу на новий розгляд.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позови ОСОБА_3 і ОСОБА_1. і відмовляючи в позові ОСОБА_2., районний суд виходив з того, що в 2003 році ОСОБА_5. склала заповіт на все своє майно на ім'я свого сина ОСОБА_3. Після померлої матері ОСОБА_3. у встановлений строк подав заяву про прийняття спадщини, але заяву подав не в державну нотаріальну контору, а приватному нотаріусу.
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не надано суду ніяких доказів які б свідчили про те, що ОСОБА_5. склала заповіт на ім'я сина проти своєї волі, або вона знаходилась у такому стані, що не могла розуміти своїх дій. А тому у суду не було підстав для визнання заповіту ОСОБА_5. недійсним.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1. є інвалідом П групи, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що обов'язкова частка його у спадщині після померлої дружини ОСОБА_5. складає 1/12 частину квартири, а з урахуванням належної йому 1/2 частини квартири ОСОБА_1. повинно належати на праві власності 7/12 частин квартири АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.
З урахуванням вказаного судом визнано право власності за ОСОБА_3. на 5/12 частин спірної квартири, а за ОСОБА_1. на 1/12 частину квартири в порядку спадкування.
Районний суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 пропущений строк подачі заяви до нотаріальної контори про намір спадкування після померлої матері.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції нори матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: