Справа №  2-609/11

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я
                                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          31.03.2011  року.      Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

           головуючого – судді     –     Нестеренка   С.Г.

          при секретарі                 –     Радіоненко Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1,  представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, представника відповідача - СТГО «Південна залізниця»  - Коровайного І.Г., представника відповідача - відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кременчуці Полтавської області  - Чайки В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременчуці  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТГО « Південна залізниця »  та  відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у  м. Кременчуці  Полтавської області   про встановлення факту трудового каліцтва у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та відшкодування  шкоди, заподіяної  здоров’я  при виконанні трудових обов’язків, -

 В  С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТГО « Південна залізниця »  та  відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кременчуці  Полтавської області   про встановлення факту трудового каліцтва у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та відшкодування шкоди, заподіяної здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

        Вказував, що працюючи машиністом тепловозу у вантажному русі локомотивного депо Кременчук Південної залізниці, 08 жовтня 1979 року під час поїздки до                       м. Харкова за направленням залізничної поліклініки вузлової лікарні ст. Кременчук одержав травму внаслідок того, що  на станції Головач сталася катастрофа пасажирського потягу № 132 сполученням Одеса – Харків, в якому він слідував.

        За результатами розслідування нещасного випадку 09 жовтня 1979 року було складено акт форми БТ.

Висновком МСЕК від 23 серпня 1982 року позивачеві було визначено 60% втрати професійної працездатності та 30% загальної працездатності з встановленням 3 групи інвалідності від трудового каліцтва, у зв’язку з чим наказом начальника локомотивного депо по Кременчук від 06 вересня 1982 року призначено виплату по відшкодуванню втраченого середнього заробітку в зв’язку з втратою професійної працездатності, які здійснювалися в період з 14 червня 1982 року до 13 червня 1983 року.

Висновком МСЕК від 23 грудня 1999 року ОСОБА_1 було встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково, у зв’язку з чим наказом начальника локомотивного депо було призначено щомісячно безстроково доплату до втраченого середнього заробітку.

У липні 2001 року відділення Фонду повернуло локомотивному депо  Кременчук матеріали його особової справи з тих підстав, що нещасний випадок, який стався з ним, не пов'язаний з виробництвом.

Вважаючи неправомірними відмову відділення Фонду в прийнятті його особової справи та відмову СТГО « Південна залізниця » в особі локомотивного депо Кременчук у складанні акту форми Н-1, позивач просив встановити факт трудового каліцтва у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду прийняти його особову справу та розглянути її з метою призначення страхового відшкодування, а також стягнути з СТГО « Південна залізниця » втрачений заробіток у зв’язку з ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків в наслідок підвищення заробітної плати за період з липня 2002 року по час розгляду справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені у позовній заяві, вважаючи, що нещасний випадок і травма мав місце і була одержана під час виконання трудових обов’язків позивачем при слідуванні його для медичного огляду.

Представник відповідача – СТГО « Південна залізниця » Коровайний І.Г. позов підтримав та просив задовольнити, посилаючись на ті самі обставини і підстави, на які вказували позивач ОСОБА_1 та його представник.

Представник відповідача відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кременчуці Полтавської області  - Чайка В.І. з позовом не погодився, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач одержав травму не при виконанні трудових обов’язків. Крім того, позивач перебував на медичному огляді з 03 по 06 жовтня 1979 року, а не 08 жовтня 1979 року, коли відбувся нещасний випадок.

Представники третіх осіб – управлінь Держгірпромнагляду у Харківській та Полтавській областях у судове засідання не прибули, адміністрації яких були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані та надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 456 ЦК України ( в редакції 1963 року ) у разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, пов’язаних з виконанням ним трудових обов’язків, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати потерпілому у повному розмірі втрачений заробіток, а також виплатити потерпілому (членам сім»ї та особам, які перебували на утриманні померлого) одноразову допомогу в установленому законом порядку.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1, працюючи машиністом тепловозу у вантажному русі локомотивного депо Кременчук Південної залізниці (у зв’язку з реорганізацією – СТГО « Південна залізниця »), за направленням залізничної поліклініки вузлової лікарні ст. Кременчук перебував на медичному огляді в ЦПКЛ Південної залізниці в м. Харкові з 03 по 06 жовтня 1979 року, що постає з пояснень свідка ОСОБА_6 та з довідки локомотивного депо Кременчук, і медичної довідки (а. с. а. с. 187, 190).

08 жовтня 1979 року о 4 годині 30 хвилин біля станції Головач сталася катастрофа пасажирського потягу № 132 сполученням Одеса-Харків, у тепловозі якого позивач перебував безпідставно. З пояснень позивача постає, що він перебував  у тепловозі потягу,  в якому також знаходилися машиніст цього тепловозу та його помічник, а він – позивач  не виконував обов’язки машиніста чи помічника машиніста у пасажирському русі цього потягу. Крім того,  позивач вказував, що він слідував до м. Харкова у ЦПКЛ Південної залізниці для проведення медичного огляду. Однак, дане твердження  позивача, його представника, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поїздку позивача на медичний огляд саме 08 жовтня 1979 року  спростовується зазначеними вище доказами. Позивач, його представник та представник СТГО «  Південна  залізниця » не надали належних і допустимих доказів щодо направлення позивача на додатковий чи повторний медичний огляд у ЦПКЛ Південної залізниці саме  08 жовтня 1979 року, а також на підтвердження законних підстав перебування в тепловозі цього потягу.

У результаті катастрофи пасажирського потягу позивач отримав тілесні ушкодження, в результаті чого перебував на лікуванні.

За результатами розслідування нещасного випадку 09 жовтня 1979 року було складено акт форми БТ, який не було оскаржено сторонами по справі.

Висновком МСЕК від 23 серпня 1982 року позивачеві було визначено 60% втрати професійної працездатності та 30% загальної працездатності з встановленням 3 групи інвалідності від трудового каліцтва, у зв’язку з чим наказом начальника Локомотивного депо Кременчук від 06 вересня 1982 року призначено виплату по відшкодуванню втраченого середнього заробітку в зв’язку з втратою професійної працездатності, які здійснювалися в період з 14 червня 1982 року до 13 червня 1983 року.

Висновком МСЕК від 23 грудня 1999 року ОСОБА_1 було встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково, у зв’язку з чим наказом начальника локомотивного депо було призначено щомісячно безстроково доплату до втраченого середнього заробітку.

У липні 2001 року відділення Фонду повернуло локомотивному депо  Кременчук матеріали його особової справи з тих підстав, що нещасний випадок, який стався з позивачем, не пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до Положення про розслідування і облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою президії ВЦРПС від 20 травня 1966 року                    № 15, чинного станом на 08 жовтня 1979 року, розслідуванню підлягали нещасні випадки, що сталися: а) на території організації; б) за межами території організації при виконанні роботи по завданню адміністрації, а також працівниками під час прямування на роботу на транспортному засобі, наданому організацією.

Суд приходить до висновку, що нещасний випадок, який мав місце 08 жовтня 1979 року,  і травми та шкода, одержані позивачем внаслідок цього нещасного випадку, не були пов’язані з виконанням позивачем трудових обов’язків, оскільки позивач не виконував будь – які трудові обов’язки, як машиніст тепловозу, не прямував на роботу на транспортному засобі, наданого підприємством,  з яким він  перебував у трудових відносинах, а  мали  місце і були отримані позивачем внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відповідальність за які повинно нести СТГО « Південна залізниця » у порядку, визначеного ст. 450 ЦК України ( в редакції 1963 року ).

Враховуючи наведені обставини, неподання позивачем, його представником та представником  відповідача СТГО « Південна залізниця » належних і допустимих, безспірних та достовірних доказів на підтвердження позову, факту заподіяння шкоди позивачеві при виконанні ним трудових обов’язків, суд вважає позов необґрунтованим і доведеним, та таким, що не підлягає задоволенню.

        Керуючись ст. 456 ЦК України ( в редакції 1963 року ), ст. ст. 28, 34 Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності »,   ст. ст. 14, 57-59, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, -

           суд, -

                                                          В И Р І Ш И В:

           Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до СТГО « Південна залізниця » та  відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у                           м. Кременчуці Полтавської області про встановлення факту трудового каліцтва у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю при виконанні трудових обов’язків.

            Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука  протягом десяти діб з дня проголошення та/або одержання копії  рішення.

   Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги  або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.          

Суддя: